Битва за омбудсмена. Хто замість Лутковської?

24 квітня 2012 року Верховна Рада таємним голосуванням обрала уповноваженим ВР з прав людини тодішню урядову уповноважену у справах Європейського суду з прав людини Валерію Лутковську. Навесні цього року завершується п’ятирічний строк її повноважень і перед Радою постане питання, хто замінить омбудсмена. Поки що головні парламентські сили демонструють готовність максимально деполітизувати це питання і обрати кандидатуру, рівновіддалену від політичних центрів впливу. Але на практиці коаліційні апетити різко спалахують, коли доходить безпосередньо до призначень. Якщо ж у залі не вдасться знайти голоси за компромісну фігуру, то Лутковська має шанси залишатись омбудсменом ще тривалий час.

Валерія Лутковська отримала свою нинішню посаду за сприяння минулої влади голосами регіоналів та їхніх сателітів. Конкретно цю кандидатуру лобіював на той момент міністр юстиції Олександр Лавринович. Окрім того, що в біографії нинішнього омбудсмена є рядок про роботу в юридичній фірмі «Лавринович та партнери», ходили чутки, що Лутковська є родичкою міністра, які вона спростовувала. Тодішня опозиція робила ставку на харківського правозахисника Євгена Захарова, але шанси в нього в тих умовах були суто теоретичними.

Хоча Лутковська гучно обіцяла, що «в Партії регіонів ще не знають, із ким зв’язались», у період подій на Майдані офіс омбудсмена поводився, м’яко кажучи, відсторонено. Після зміни влади Лутковська продовжила працювати та не була помічена в гучних скандалах. Сама вона наразі ніяк не коментує завершення своїх повноважень, проте джерела в її оточенні запевняють, що розраховують на другий строк, оскільки реальних фахових претендентів на цю посаду в парламенті начебто нема. До того ж, за інформацією «Главкома», Лутковська цілком влаштовує європейців, з якими зуміла вибудувати комунікацію.

Втім, парламентські фракції вже почали обговорювати потенційних кандидатів. Так, на одному з останніх засідань «Народного фронту» називалися прізвища колишнього конкурента Лутковської Євгена Захарова та депутата від «Фронту» Георгія Логвинського, якого нещодавно було обрано одним з віце-президентів ПАРЄ. Щоправда, у цих кандидатур є свої недоліки, пов’язані з віком: Логвинський ще не досяг мінімально допустимого для цієї посади віку (40 років), а Захарову цього року виповнюється 65 і в розмові з «Главкомом» він схиляється до думки, що йому вже пізно.

«Я ще в роздумах, – зізнається правозахисник. – Знаю, що парламент налаштований переобрати омбудсмена і тримати ситуацію невизначеною не хоче. Ця персона має влаштовувати всіх, і в цивілізованих країнах її обирають двома третинами голосів. Якщо ж у нас буде політичний договірняк і пхатимуть когось із депутатів – це дуже погано».

Аби не допустити такого «договірняка», кілька правозахисних організацій звернулися до парламентського Комітету з прав людини, який опікується питанням омбудсмена, з приводу проведення конкурсу на цю посаду. Причому експертами, які оцінюватимуть претендентів, мали б стати правозахисні організації. В комітеті нібито цю ідею підтримали і вже навіть створили робочу групу під керівництвом першого заступника голови комітету – депутата від БПП Валерія Пацкана.

«Ми хочемо, щоб ця посада була неполітичною, – каже член комітету Ірина Суслова з «Самопомочі». – Саме тому від представників наглядової ради Комітету з прав людини надійшла пропозиція, щоб ми мали можливість обговорити кандидатів, провести з ними співбесіду і на підставі цього зробити звернення з рекомендаціями до голови Верховної Ради. Ці рекомендації дадуть громадські правозахисні організації, але жодних рішень цей орган приймати не може. Потім комітет уже рекомендуватиме конкретні персони спікеру на підставі документів, які прийдуть від апарату Верховної Ради. Але ті, хто хоче, можуть подавати документи не в апарат, а в робочу групу, щоб спробувати свої сили».

Проте, незважаючи на такі задекларовані добрі наміри щодо аполітичності, ключовим є те, що саме голова Верховної Ради має повноваження виносити кандидатури на таємне голосування. І він може як дослухатися до «конкурсної комісії», так і ні. І якось слабо віриться, що зрештою ця посада уникне коаліційних торгів. «Це дуже серйозна політична посада, особливо в контексті Донбасу та Криму, тому не варто розраховувати, що Банкова не спробує просунути на неї когось свого», – впевнений співрозмовник «Главкома» в «Народному фронті». Останнім часом ходили чутки, що таким «своїм» може стати перший віце-спікер Ірина Геращенко, яка наближена до президента, але сама вона відреагувала на це постом у Facebook, мовляв, не збирається змінювати роботу у Верховній Раді. Одним з предметів торгу за голоси в даному випадку може стати вкотре анонсоване Андрієм Парубієм на початку сесії переформатування ЦВК, якого так хочуть у «Фронті» та не дуже хочуть в Адміністрації президента.

Політолог Володимир Фесенко також упевнений, що кадрове питання такого роду неодмінно стане предметом торгів: «Якщо вже ставити питання про конкурс, було б бажано його узаконити, щоб це не було суто неформальною ініціативою. Тоді й статус цього публічного конкурсу буде зовсім іншим. Зрозуміло, що ця посада не така значуща, як керівник Рахункової палати або члени ЦВК, але омбудсмен займається низкою делікатних питань і це повинен бути професіонал і людина з авторитетом. Не бачу нічого поганого в торгах та домовленостях, але головне, щоб ця кандидатура не асоціювалася з якоюсь однією політичною силою».

Якщо ж домовленостей досягнуто не буде, Лутковська може на невизначений термін лишитися «простроченим» омбудсменом, як це відбувається з іще одним призначенцем часів Януковича – нинішнім головою ЦВК Михайлом Охендовським. Утім, той самий Захаров, який, у принципі, раніше давав позитивні характеристики своїй суперниці, впевнений, що уповноваженого таки треба змінювати: «Лутковська непогана, але в неї є серйозні вади – відсутність публічної комунікації з приводу прав людини. Було багато ситуацій, коли вона мала сказати, що таке робити не можна, бо це порушення прав людей, – наприклад, коли приймалися «диктаторські закони» 16 січня 2014 року. Таких публічних оцінок вона, на жаль, не дає – це її великий недолік, про який їй часто говорили. В неї мислення людини, яка зробила добру біографію в Мін’юсті – вона вважає, що краще зберігати нейтральність, що дасть можливість зробити більше конкретних речей. Хоча не можна не визнати, що вона багато чого робить, – чиновники все ж її бояться».

Але вже можна прогнозувати, що за свою посаду Лутковська планує боротись і нинішній різнобій серед партнерів по дуже хиткій коаліції може зіграти їй на руку.