Слизька ситуація з голосами у парламенті підштовхує Банкову та Арахамію до нестандартних рішень
Не секрет, що парламентська фракція «Слуга народу», яка восени 2019 року сформувала одноосібну коаліцію, нині з труднощами знаходить голоси у парламенті для ухвалення потрібних рішень. Із 235 «слуг», як показує табло Верховної Ради, натискає потрібну для Банкової кнопку у кращих випадках лише 180-190. Роль милиць, на які спирається ця неповносправна більшість, виконують нардепи від забороненої ОПЗЖ (під час війни вони створили дві групи «Платформа за життя та мир» і «Відновлення України») та депутатські групи «Партія «За майбутнє» і «Довіра». Саме за їхній рахунок влада добирає потрібні голоси.
Одне з останніх голосувань, яке чітко демонструє нинішні розклади в Раді, – призначення чотирьох членів Рахункової палати. Наприклад, кандидатури Кирила Климанка і Ольгу Піщанську підтримало, відповідно, 164 і 170 «слуг». А під час сигнального голосування за призначення Піщанської головою Рахункової палати кнопки «за» натиснуло 176 «слуг».
Проблему з браком голосів визнала голова партії «Слуга народу», народний депутат Олена Шуляк. У розмові з «Главкомом» політикиня підтвердила: є стабільних 180-190 голосів від «слуг». Їх як може мобілізує керівник фракції Давид Арахамія та його заступники.
Цілком очевидно, що така слизька ситуація, підштовхує Банкову та Арахамію до нестандартних рішень. Таких, які б у вирішальний момент, коли підтримка парламенту вкрай необхідна, не допустили збою. Таким критичним моментом, наприклад, може стати зміна уряду…
Ближче до Нового року лідер «слуг» у Верховній Раді Давид Арахамія зареєстрував цікавий законопроєкт. Він мав би змінити закон про Кабінет міністрів саме у частині звільнення та призначення його членів. Проте з невідомих причин наміри впливового законотворця різко змінилися, а пояснювальна записка та порівняльна таблиця до законопроєкту зникли із сайту парламенту. «Проєкт відкликано», – з’явилося коротке повідомлення.
Зауважимо: вся ця дивна магія відбулася протягом 29-30 грудня.
«Главком» уважно слідкував за цими подіями і нам таки вдалося ознайомитися з ідеями, які пропонував Арахамія, але відразу ж передумав…
Фракція-коаліція
За задумом керівника фракції «Слуга народу», закон про Кабмін мав би закріпити поняття «депутатська фракція, що діє на правах коаліції». Фактично йдеться про розширення прав провладної «Слуги народу», яка з осені 2019 року має коаліцію монобільшості без формальної потреби у партнерах.
Згідно із законопроєктом Арахамії, фракція-коаліція має отримати право подавати президенту кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Таку пропозицію підписуватиме голова фракції або його перший заступник чи інший уповноважений представник нардепа від депутатської фракції, що діє на правах коаліції. Нині ж таке право має, згідно з законом, «коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість депутатів від конституційного складу Верховної Ради, тобто подання має йти від імені 226 депутатів, яких у «Слуги народу» вже фактично немає.
За таким же принципом має відбуватися заміна членів Кабінету міністрів. Потенційних претендентів депутатська фракція, що діє на правах коаліції, подаватиме прем’єр-міністру.
За задумом керівника фракції «Слуга народу», у законі про Кабмін потрібно закріпити поняття «депутатська фракція, що діє на правах коаліції»
У пояснювальній записці до законопроєкту Арахамії зазначено: у статті 9 Закону України «Про Кабінет міністрів України» наразі чітко не визначене правове регулювання щодо внесення коаліцією депутатських фракцій, як це передбачено статтею 83 Конституції, пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету міністрів України.
«Таким чином, хоча Конституція України передбачає повноваження депутатської фракції, що діє на правах коаліції, щодо внесення відповідних пропозицій стосовно призначення членів уряду, проте в Законі України «Про Кабінет міністрів України» наразі відсутня чітка регламентація відповідної процедури. Хоча раніше питання про відсутність чіткої регламентації вищевказаної процедури призначення членів уряду не піднімалось. Його актуальність зросла у контексті початку функціонування з 2019 року депутатської фракції, яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачені Конституцією України», – було сказано у пояснювальній записці.
Протягом чотирьох років каденції Верховної Ради IX скликання питання про відсутність чіткої регламентації процедури призначення членів уряду не піднімалось, визнав Давид Арахамія
У розмові з впливовою парламентаркою від «Слуги народу» «Главком» дізнався, що могло стояти за законопроєктом Арахамії: «Ми хотіли відкликати деяких міністрів і призначити нових. І щоб опозиція не кричала, мовляв, немає монобільшості, цей законопроєкт мав стати своєрідною перестраховкою. Але щось пішло не так».
Уряд єднання: місія нездійсненна?
«Главком» поспілкувався з народними обранцями з інших парламентських сил щодо ідеї Давида Арахамії. На думку нардепки від фракції «Голос» Юлії Клименко, запропоновані зміни не є драматичними. Бо «досі плюс-мінус так і працювало».
«Появу такого законопроєкта не можна вважати більшою суб’єктивізацією монобільшості, бо подання зробив пан Арахамія, який є членом тісного президентського оточення. Тому цей законопроєкт точно не міг виникнути без погодження з Офісом президента. Просто там хочуть, як і у випадку з законопроєктом про мобілізацію, який писали Міноборони та Офіс президента, перекласти відповідальність на депутатів. Це дуже небезпечна гра – в неї грали багато президентів і нічим хорошим вона не завершилася», – зауважила представниця «Голосу».
Разом з тим Клименко висловила міркування, що зміна уряду та її очільника давно назріла. «Не важливо, коли вона відбудеться, – завтра чи за три місяці, але мені здається, що свіжих міжнародних грошей, без зміни уряду для України не буде», – вважає парламентарка.
Зауважимо, що чутки про відставку Шмигаля – явище давнє і регулярне. Проте діюячий прем’єр завершує четвертий рік на посаді. І це рекорд для українських глав уряду. Треба визнати, що при цьому міністри його уряду активно ротуються. До слова, торік свої посади здали двоє міністрів-«старожилів»: Олександр Ткаченко (Мінкульт) та Вадим Гутцайт (Мінмолодьспорт). Рішення про зняття міністрів Ткаченка і Гутцайта також далося фракції «Слуга народу» з величезними потугами – «за» висловилися лише 200 і 169 відповідно. Решту голосів Банковій довелося дозбирати на стороні.
Нардеп із фракції «Європейська солідарність» Олег Синютка переконаний: законопроєкт Арахамії був спрямований на те, аби монобільшість ще більше укріпила свої позиції. «Я грішним ділом вже подумав: чи не хоче пан Арахамія без Верховної Ради, а лише рішенням своєї фракції, змінювати прем’єр-міністра або членів уряду? На мою думку, такий законопроєкт є шкідливим, тому що він породить у суспільстві дискусії стосовно авторитаризму», – сказав політик.
За словами обранця, від початку вторгнення РФ жодних консультацій між діючою владою та представниками політичних партій у парламенті на предмет переформатування уряду не проводилося. При цьому Синютка визнав: заміна одного урядовця на іншого практично нічого не змінить.
«Державний бюджет на 2024 року не дає відповідей на фінансові виклики, які є в державі. Тому парламент зрештою має перестати бути придатком до Офісу президента і почати вирішувати нагальні проблеми. Насамперед затвердити уряд національної єдності на чолі з професійними людьми, котрі викликали б довіру у суспільства та військових», – наголосив представник «Європейської солідарності».
До речі, 19 грудня на підсумковій пресконференції президента Володимира Зеленського запитали, що він думає про об’єднання політичних еліт та створення уряду єднання, куди б увійшли професіонали-технократи. «Сьогодні ми зменшуємо максимально видатки урядовців. Я працюю над тим, щоб уряд ще зменшився. Але якщо там не буде зовсім людей, нам буде складно керувати державою», – відповів глава держави.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0