Як російський бізнес ховається в Україні
Великий російський бізнес вважає за краще не йти з України, а ховатися за новими вивісками
Росія – майстер гібридних воєн. Зокрема в бізнесі. Після анексії Криму найбільші російські компанії й не думали «здавати» український ринок. Замість цього вони сховалися за новими брендами і продовжують, як і раніше, заробляти на українцях і виводити гроші до РФ.
Останній приклад гібридних технологій від росіян – продаж української «дочки» Сбербанку – найбільшого банку Росії, підконтрольного Кремлю. Представники російського фінансового гіганта запевняють, що новим власником активу став іноземний консорціум інвесторів. Однак виходячи з тієї інформації, яку вдалося зібрати «Главкому», український Сбербанк просто змінить вивіску. Володітимуть установою, як і раніше, росіяни.
Фокус зі Сбербанком
Про продаж українського активу 27 березня повідомив сам Сбербанк. На офіційному сайті банку було вказано, що новим власником бізнесу в Україні став «консорціум інвесторів», до якого увійшли латвійський Norvik Banka і якась білоруська компанія, назва якої чомусь не повідомлялася.
Втім, конспіратори з російських банкірів вийшли погані: вже того ж дня стало зрозуміло, що український Сбербанк перейшов з рук Кремля до олігарха, котрий теж дуже близький до оточення кремлівської верхівки.
Як виявилося, Norvik Banka володіє російський бізнесмен Григорій Гусельников. А загадкову білоруську компанію представляє Саїд Гуцерієв – син російського мільярдера Михайла Гуцерієва. Останньому належать такі компанії, як «Російське вугілля», «Русснефть» і Бінбанк.
У списку російського Forbes Гуцерієв-старший посідає 16-те місце. Олігарх сам зізнавався у близьких зв'язках із Володимиром Путіним і Дмитром Медведєвим, про що «Главком» писав у недавньому розслідуванні «Як «дочку» Сбербанку продали друзям Путіна».
А от Сбербанк в Україні скоро змінить назву на Норвік Банк і буде себе позиціонувати як фінансова установа з литовськими інвестиціями.
Російський зв'язок під британським брендом
Після анексії Криму і початку війни на Донбасі українці почали масово відмовлятися від російських товарів і послуг. У тому числі й від мобільного зв'язку МТС. За даними ЗМІ, в IV кварталі 2014 року відтік абонентів «МТС-Україна» становив 17,6%, хоча до цього протягом семи кварталів у середньому становив 6%. Абонентська база скоротилася на 11% за квартал і на 6% за рік. При цьому «Київстар» за той самий квартал скоротив абонентську базу лише на 0,4% і збільшив за рік на 2%.
Треба відзначити, що «Київстар» теж має відношення до росіян. Компанія належить одному з найбільших світових операторів – VimpelCom. Більш ніж 40% акцій оператора – у власності Altimo, яка підконтрольна російській групі «Альфа» підприємців Михайла Фрідман та Германа Хана, бізнес яких має російське коріння.
Вочевидь, зважаючи на таку сумну динаміку, в МТС вирішили: час позбуватись асоціацій з Росією. Для цього в компанії розіграли виставу з приходом в Україну міжнародного оператора. У жовтні 2015 року на зміну «МТС-Україна» на вітчизняний ринок прийшла британська торговельна марка Vodafone.
При цьому структура власників української компанії не змінилася – вона, як і раніше, належить росіянам. Фактично керівництво МТС домовилося про використання імені відомого телекомунікаційного гіганта. Щоб гарантувати належне використання бренду, МТС виписала Vodafone близько $170 млн. У таку суму англійці оцінили потенційні збитки від можливих іміджевих втрат від співпраці з російським мобільним оператором.
Тож крім вивіски принципово нічого не змінилося: українці продовжують платити за мобільний зв'язок, який контролюється з Москви.
«Європейська» якість російського пального
Потрапили під удар в Україні й численні російські мережі заправок. У 2014 році, за даними «Главкома», українські продажі «Лукойлу» скоротилися на 42%. Не краще йшли справи й у ТНК: у 2015-му компанія втратила 40% обсягів. При тому, що в цілому паливний ринок України просів значно менше – на 25%.
Кілька років тому «Лукойл» оголосив, що продає свою мережу АЗС в Україні компанії Amic Energy. Угода рекламувалась як прихід на український ринок інвестора з Австрії. Однак, як виявилося, в Європі про такого оператора АЗС, як Amic, ніхто не знає, а сам бізнес тісно пов'язаний із росіянами.
Розслідування ЗМІ дозволяють зробити припущення, що «Лукойл» як мінімум має вплив на нового власника своєї мережі в Україні. Так, за інформацією «Главкома», на момент укладання угоди крісло директора з продажу Amic Energy займав Роберт Новек, який аж до продажу мережі працював директором з ритейлу в чеському відділенні «Лукойлу».
У Чехії топ-менеджер пропрацював майже сім років. Однак напередодні угоди пішов у термінову відпустку, після якої на роботу вийшов уже в Amic Energy. «Новек спеціалізується на роздрібній торгівлі саме в Центральній та Східній Європі. Логічно, що він перейшов в іншу компанію слідом за активами», – цитувало російське видання РБК співробітника «Лукойлу», який побажав залишитися неназваним.
Після зміни власника в українській мережі залишився практично весь менеджмент «Лукойлу». Так само, за даними «Главкома», Amic Energy продовжує закуповувати пальне «європейської» якості у росіян.
Анонсував продаж заправок в Україні і власник мережі ТНК – російська державна монополія «Роснефть». Покупцем мала виступити компанія Glusco Energy, зареєстрована у Швейцарії. Проте ТНК на українському ринку, як і раніше, працює під старим брендом.
Чи відбулася угода – невідомо. АМКУ схвалив продаж тільки в грудні 2016 року. Однак, як повідомило джерело «Гавкома», на українському ринку нафтопродуктів навіть після зміни власника мережі нічого не зміниться. «Роснефть» нікуди не піде з українського ринку, тому що Glusco тісно пов'язана з ТНК», – пояснив співрозмовник.
Довелося міняти бренд в Україні і «Газпрому». У 2012 році «народне надбання» росіян намагалося запустити в Україні власну мережу заправок. Російська газова монополія в партнерстві з українським бізнесом встигла навіть відкрити чотири АЗС.
Але після анексії Криму справа затихла. Нових станцій не з'явилося. А діючі змінили ім'я з «Газпром нафта» на Luxwen. І хоча назва марки звучить по-європейськи, жодного стосунку до Європи бренд не має. Ребрендингом займалася київська фірма «Люксвен», яка ще до війни допомагала «Газпрому» виходити на український ринок.
Від держкомпанії до кума Путіна
У березні 2017 року російська держкомпанія «Транснефть» продала єдиний в Україні нафтопродуктопровід «ПрикарпатЗахідТранс». До початку агресії Росії трубопроводом до країни щорічно постачалося до мільйона тонн російського дизеля. Приблизно такі самі обсяги йшли транзитом через Україну в Угорщину.
Покупцем «труби» виступила маловідома International Trading Partners – ще один «інвестор» зі Швейцарії, про якого в самій Швейцарії нічого не знають. Українським журналістам вдалося з'ясувати, що насправді новим власником «ПрикарпатЗахідТранс» стали люди з орбіти Віктора Медведчука, одіозного кума Володимира Путіна і прихильника дружби з країною-агресором.
Віночок замість кокошника
Треба визнати, що війна змусила змінювати імідж і вітчизняних виробників продуктів. Наприклад, логотип довелося міняти квасу «Арсеніївський» (входить до холдингу «Укрпродукт»). Виробник з Житомирщини підкреслював російське коріння напою – на етикетці була зображена жінка в кокошнику і національній російській сорочці.
Після того, як Росія напала на Україну, «обличчя» квасу змінилося: жінку переодягли у вишиванку, а кокошник замінили на віночок.
Коментарі — 0