Рік, який визначить долю України і… людства. Що кажуть візіонери про 2025-й

Чим особливим буде відзначений прийдешній рік Змії? До речі, змії у китайському календарі бувають вогняні, земляні, металеві, водяні та дерев’яні, і нині випадає саме останній варіант – зелена дерев’яна Змія. 

Кажуть, що Змія ворогує з Тигром, а 2022-й – рік повномасштабного вторгнення Росії – був саме роком Тигра. Можливо, Змія візьме гору над Тигром, тобто війна зрештою завершиться. Чи можливо таке? З візій, які стосуються війни, ми і розпочнемо огляд прогнозів найвідоміших візіонерів на наступний рік.

Україна завершить війну, хоча, можливо, і не на кращих умовах

Американський історик Тімоті Снайдер, переконаний, що поразка Росії у 2025-му – цілком вірогідний сценарій.

«Можливо, не наступного тижня чи наступного місяця, але приблизно за рік чи трохи більше програшу Росії можна досягти», – каже він. Аргументи Снайдера полягають у тому, що довше російська економіка просто не протримається.

«Проте для того, щоб Росія зазнала поразки, європейці та американці повинні постачати Україні зброї більше, ніж зараз», – заявив він.

Росія, чи то пак російська імперія занепадає, але робить це «з найбільшим потенційним сплеском серед будь-яких інших імперій», – каже колега Снайдера, професор Гарвардського університету Сергій Плохій. Він проводить паралель із розпадом Австро-Угорської та Османської імперії після Першої світової та визнає: конвульсії Росії є більш відчутними. І саме тому майбутнє світу залежатиме від того, хто виграє у російсько-українській війні. Якщо це буде Росія, то Молдова і Балтія стануть наступними об’єктами російського реваншу.

Але, каже Плохій, на відміну від османів, чия імперія стала жертвою глобальної війни, росіяни самі розв’язали війну. Тут вже інша історична паралель – з Гітлером та подіями 1938-1945 років.

«Історія ніколи не повторюється, історія римується, як начебто казав Марк Твен. І у цьому випадку ця історія римується точно», – зазначає Плохій, передрікаючи Росії ймовірну поразку. 

Попри складну ситуацію, яка склалася на фронті зараз, «перемога все ще можлива. Може, вам доведеться трохи переглянути умови перемоги, але важливо не здаватися в цій боротьбі, а Америці та Європі – продовжувати підтримувати Україну», – говорить філософ Френсіс Фукуяма. Запорукою успіху він бачить необхідність «змусити росіян відчути набагато більше болю», аніж зараз. Тут Фукуяма має на увазі удари вглиб Росії та – по можливості – захоплення більше її територій чи, принаймні, подальше втримання контролю над частиною Курської області. Якщо росіяни страждатимуть, це призведе до дестабілізації у самій РФ.

А втім, Росія вже зараз перебуває у занепаді, переконана журналістка та письменниця Енн Епплбаум.

«Вмираюча країна, яка докорінно нестабільна», – так характеризує вона державу-агресорку. Крім того, Росія приречена на ще глибшу кризу, яку спровокують «зміни у верхах», вважає експертка. Ресурси Москви, якими б значними не були вони на початку 2022 року, нині вичерпуються, і коли вони вичерпаються остаточно, а «воєнна машина зупиниться», стане можливим початок переговорів. 

Енн Епплбаум, експрем'єр Швеції Карл Більдт та Юваль Ной Харарі (на екрані)

фото: Фонд Віктора Пінчука

«Наразі реальною перешкодою є Путін. Дійсно, жоден з прихильників «миру», незалежно від того, чи походять вони з Інституту Квінсі, команди Трампа, Ради з міжнародних відносин або навіть з уряду США, не може пояснити, як вони переконають Росію погодитися на мирну угоду. Це росіян треба переконати припинити воювати. Це росіяни не хочуть закінчувати війну», – підкреслює Епплбаум. Але така ситуація не триватиме довго, зазначає вона. 

А тому невдовзі Путін остаточно перетвориться на «копача власної могили» – таке визначення російському диктатору дав ізраїльський історик Юваль Ной Харарі. Путін вже зазнав поразки у спробах відновити російську імперію. «Ми думали, що назавжди поховали імперіалізм», але імперіалізм – «один з найгірших монстрів історії» – повернувся в особі путінського режиму, говорить Харарі. Хоча у розв’язаній цим режимом війні Україна «насправді перемогла у перший же день», бо весь світ зрозумів, що немає ніякої спільності між Києвом та Москвою, а є натомість «велика, дуже велика українська нація».

Трамп не залишить Україну без військової допомоги, бо не захоче виглядати слабким 

Звісно, що перспективи України на полі бою напряму залежать від обсягів військової допомоги партнерів, і передусім – Сполучених Штатів. У 2025 рік наша країна входить із відкритим питанням щодо того, чи триватиме така допомога надалі. Обраний президент США Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що Україна буде озброєна, якщо погодиться на перемовини з Росією. При цьому Трамп не пояснив, яким є його план на той випадок, коли, припустимо, Зеленський погодиться на такий крок, а Путін скаже «ні». 

Проте, як вважає президент Польщі Анджей Дуда, Трамп надто цінує кошти, які Америка вже вклала в оборону України, а тому просто так не відмовиться від цих інвестицій. Виходячи з цього, можна стверджувати, що допомога триватиме й надалі, причому за будь-яких політичних розкладів.

«Коли мої колеги висловлюють побоювання щодо того, що Трамп робитиме в Україні, я посміхаюся і кажу: спробуйте забрати у Трампа те, що він вважає своїм», – сказав Дуда.

Щоправда, радник президента США з національної безпеки Джон Болтон має іншу візію: він припускає, що після 20 січня (дня інавгурації Трампа – «Главком») військова та економічна допомога Києву від Вашингтона значно скоротиться, а переговори з Росією натомість розпочнуться досить швидко.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, як і Болтон, має переконання, що Трамп примусить Путіна сісти за стіл переговорів щодо припинення війни в Україні. Однак будь-яка укладена мирна угода повинна «перешкодити росіянам отримати те, що вони хочуть».

«Дональд Трамп – сильна людина. Він може приймати рішення – і вже прийняв багато важливих у своєму житті», – каже Анджей Дуда. За його словами, «у світі є лише два президенти», яких російський диктатор Володимир Путін справді боїться. І це – президент Китаю Сі Цзіньпін та Дональд Трамп. 

Путін боїться Трампа, а Трамп боїться видатися лузером, зазначають західні оглядачі

фото: telegraph.co.uk

Під іншим кутом зору на здатність Трампа завершити російсько-українську війну дивиться New York Times.

«Трамп неодноразово давав зрозуміти, що не завжди вважає кордони інших країн священними. Коли Росія почала конфлікт в Україні, його першою реакцією було не засудження кричущого захоплення земель, а зауваження, що цей крок президента Володимира Путіна був «геніальним», – йдеться у редакційній статті. 

«Навіть зараз, коли Трамп прагне укласти договір про припинення військового конфлікту, він жодного разу не сказав, що кордони України мають бути відновлені, що є ключовою вимогою США та НАТО. Він лише пообіцяв «угоду» щодо припинення бойових дій», – пишуть журналісти. 

Але яким би цинічним не був Трамп, він є світовим лідером і говоритиме з Путіним з позиції сили. Трамп не потерпить, аби його вважали слабаком та людиною, яка стане улещувати чи підлизуватися до Путіна. А тому їхній стиль розмов обіцяє бути жорстким – принаймні, з боку Трампа – про це вже пише The Washington Post.

Від упертості Трампа Україна може мати власний зиск – американський лідер мусить дотримати своє слово і дати нам стільки зброї, щоб перемовини – якщо вони тільки відбудуться – дійсно велися б з позиції сили. 

На Близькому Сході буде дуже неспокійно. Китай також може нагадати про себе. Загроза Третьої світової дуже реалістична 

Та як би ми, українці, не переймалися через російсько-українську війну, світ турбують й інші конфлікти. 

Історик Ярослав Грицак назвав три найбільші загрози, з яким стикається зараз і продовжить стикатися у прийдешньому році світ. Ними є війна Росії проти України, конфлікт між Палестиною та Ізраїлем і потенційно – можливий напад Китаю на Тайвань.

Якщо всі ці проблеми співпадуть у часі, «тоді ми маємо загрозу Третьої світової війни. Вся ця війна – це етап великих змін, які сталися у світі за останні 10-20 років. Перш за все, різке зростання населення, зокрема на Півдні, що призвело до зубожіння регіону. Друге – це зменшення ресурсів. З'являються групи людей, які відчувають загрозу, невдоволення. Я вважаю, що результатом загрози була поява масових рухів у 2010-тих роках. У будь-якій точці світу відбувалися масові протести. І цей період революцій, з перервою на ковід, переріс у десятиліття воєн», – вважає Грицак. 

Але якщо говорити про Ізраїль, то воюватиме ця держава не лише з Палестиною. 2025 рік може додати ще й конфлікт з Іраном.

«Ізраїль стоїть перед стратегічним вибором щодо Ірану – починати війну вже зараз чи пізніше. Поточна політична ситуація для війни несприятлива, але стратегічні умови згодом тільки погіршаться», – пише ексофіцер ВМС США Сет Кропсі у статті для The Wall Street Journal.

Іран зацікавлений у тому, щоб терористи ХАМАС не тільки зберегли контроль над Сектором Гази, але й очолили весь палестинський рух.

«Єдиний спосіб для Ізраїлю запобігти цьому – фактична окупація Гази. Ізраїль повинен продемонструвати жителям Гази, що якою б не була формальна влада на цій території, ЦАХАЛ не дозволить ХАМАСу або подібним терористичним організаціям повернутися», – наголошує Кропсі. 

Китай може ухвалити рішення про початок війни проти Тайваню, якщо побачить, що США не збираються втручатися у спробу Сі Цзіньпіна захопити острів воєнним шляхом, вважає ізраїльський аналітик Ігаль Левін.

Цікаво, що Трамп розцінює такий сценарій як вкрай малоймовірний, бо глава Китаю, за його словами, має до Трампа повагу і «знає, що я до біса божевільний», говорить американський президент. Проте у разі нападу Китаю Трамп має «план Б»: розчавити Пекін економічними санкціями. 

У кожному разі, Китай продовжить використовувати війну в Україні, аби частково виснажити ресурси західних країн, зокрема, США та блоку НАТО. Пекін зацікавлений у політичній дестабілізації, бо вона певною мірою грає йому на руку. «США озброюють Тайвань краще, ніж Україну», – констатує Левін. Але якщо статус кво зміниться, і американська підтримка ослабне, Китай може оголосити війну Тайваню.

Тим паче, що Сі Цзіньпін також виступає у ролі візіонера і каже, Тайвань неодмінно повернеться до Китаю, оскільки Тайвань та КНР належать до однієї нації. Це, так би мовити, «один народ»…

На планеті стане так спекотно, що це спровокує масову міграцію населення. Світ страждатиме через дефіцит води

В усьому світі у 2025 році буде гаряче. Як у фігуральному, тобто політичному сенсі слова, так і у буквальному. 

У 2025 році в Єгипті може закінчитися вода, що стане причиною масової міграції людей до Європи – про це пише Foreign Policy. 

Окрім війн у близькосхідному регіоні назріває ще одна значна криза: кліматична. Видання наводить такі цифри: у середині липня 2024 року спека у Дубаї сягнула 62 градусів за Цельсієм. Трохи «прохолодніше» було у Мецці, що у Саудівській Аравії: +51,6°. Але така спека збіглася із сезоном хаджу, і коли він закінчився, загинуло понад 1300 осіб. А скільки паломників захворіло – невідомо, проте вчені кажуть, що після шести годин перебування в умовах сильної спеки людина вже не може самостійно охолодитися, а відтак її здоров’я та життя опиняються під загрозою. 

Єгипетський фермер на своєму випаленому сонцем полі

фото: foreignpolicy.com

Аномальний «плюс» на термометрі знищує воду, і за оцінками Світового банку, нестача води призведе до скорочення ВВП у регіоні на 14%. У звіті ЮНІСЕФ за 2021 рік вже йшлося, що до 2025 року в Єгипті може закінчитися вода, а річка Ніл не справлятиметься з потребами регіону.

При цьому, говориться у статті, спекотний клімат може дестабілізувати політику далеко за межами держав, які від нього потерпають. Люди мігруватимуть у місця з більш низькою температурою і великою кількістю води. За даними Світового банку, до 2050 року через кліматичну кризу в Північній Африці перемістяться до 19 мільйонів осіб – приблизно 9% місцевого населення. Місцем призначення цих людей стане Європа.

І людство, таким чином, стикнеться з не меншою загрозою, аніж війни – з вимиранням через вкрай складні кліматичні умови або ж з істотним перенаселенням прохолодніших регіонів, природні ресурси яких згодом виснажаться. 

Утім, «смерть людства» екоактивістка Грета Тунберг передрікала ще у 2023-му. Але 2023-й давно минув, а планета витримала температурний апокаліпсис. 

Водночас професор атмосферної хімії Гарвардського університету Джеймс Андерсон попереджає: якщо земляне продовжать спалювати вугілля й далі, вони опиняться не у 2025-му і т.д., а у більш ранньому періоді. Їх «відкине» на 33 мільйони років назад. (Саме 33 млн років тому зникло приблизно дві третини усіх живих видів, і все через кліматичні зміни – «Главком»). 

Людство запустить зонди на Марс і згадає, як хворіти на віспу 

Через зміни клімату і не тільки людство найближчими десятиліттями стикнеться з новою пандемією – оракулом тут виступив мільярдер та філантроп Білл Гейтс.

«Людська популяція росте, і ми заселяємо все більше й більше екосистем. Я вирахував, що існує 50-відстова ймовірність, що у наступні 20 років виникне нова пандемія – як наслідок змін клімату», – сказав він. 

Прогнозам Гейтса – хоч він і не є медиком або епідеміологом – можна довіряти. У 2015 році творець Microsoft передбачив появу нового смертоносного вірусу, яким згодом став короновірус. 

Теоретично новою загрозою може стати вірус Марбурга – невиліковна на сьогодні хвороба, яка починається раптово і супроводжується різким підвищенням температури, а завершується множинними кровотечами і вбиває хворого на восьмий-дев’ятий день після появи перши симптомів. Восени 2024-го ця хвороба вже почала свою ходу, стартувавши у Руанді і викликавши паніку у Гамбурзі. 

На роль призвідника пандемії претендує і віспа, котра, схоже, повернулася вперше з 1980 року. Спочатку новий штам віспи називали мавпячим, але зараз вчені, схоже, самі не знають, з чим мають справу. Та в кожному разі восени 2024-го ВООЗ оголосила про епідемію віспи, характеризуючи її як «глобальну надзвичайну ситуацію». 

Втім, є і хороші новини. У 2025 році NASA (американське урядове Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору – «Главком») може розпочати запуск марсіанської місії EscaPADE. Місія EscaPADE складається з пари зондів, призначених для вивчення атмосфери Марса. Загалом же, як пише Daily Express, прийдешній рік обіцяє відкрити нову епоху в освоєнні космосу. 

Візуалізація місії EscaPADE

ілюстрація: universemagazine.com

ШІ посварить Маска і Трампа

І, звісно ж, у 2025 році свій активний розвиток продовжить штучний інтелект. Американський Forbes представив свою візію еволюціонування ШІ, де знайшлося місце, зокрема, прогнозам щодо подальшого вдосконалення метавсесвіту – мережі віртуальних світів, де замість людей взаємодіятимуть аватари – між собою, а також з іншими цифровими об’єктами.  

У цілому ж до кінця 2025 року штучний інтелект перевершить людський розум, а до 2030-го стане інтелектуальнішим за все людство разом узяте – це вже «вангує» Ілон Маск, нинішній соратник Трампа та засновник SpaceX і Tesla.

Але от що цікаво: на думку того ж таки штучного інтелекту, Дональд Трамп та Ілон Маск, якому вже обіцяна посада у новій адміністрації, у наступному році неодмінно посваряться. Про це також пише Forbes, не уточнюючи, яка саме програма здійснила таке передбачення.

«І Дональд Трамп, і Ілон Маск – складні, мінливі, непередбачувані особистості. З ними нелегко працювати. Вони «спалюють» людей. Їхня новознайдена дружба виявилася взаємовигідною до цього моменту, але вона все ще перебуває у фазі медового місяця. Ми прогнозуємо, що до кінця 2025 року відносини зіпсуються», – зазначає Forbes.

Що ж, нас значно більше цікавить «медовий місяць» Трампа та України. Він іще навіть не розпочався. І тут ми знову повертаємося до того, з чого починали – до російсько-української війни. 

Як не крути, а саме ця тема буде визначальною для української, європейської і – почасти – світової політики у 2025 році. Щоб зробити таке передбачення, не треба бути Нострадамусом. 

До речі, Нострадамус напророчив на найближчі 12 місяців і завершення війни (як стверджують знавці – саме російсько-української), і чуму, і появу якоїсь «Водної імперії», і наближення до Землі лиховісного астероїда. 

Так, принаймні, стверджує New York Post – видання, на яке ми і покладаємо відповідальність за таку інтерпретацію. 

Наталія Лебідь, «Главком»