Головні економічні підсумки 2024 року. Ми недооцінили фактор продовження війни, але…

На жаль, російська агресія і велика війна продовжуються. Завершується третій рік повномасштабної війни з Росією, що несе щоденні втрати для країни.

Насамперед, це втрати людського капіталу – загиблі, поранені, люди, які втратили домівки і засоби для існування, вимушено переміщені особи всередині країни. Продовжується повзучий виїзд українців за кордон та їхня асиміляція там. За останніми оцінками ООН, станом на 18 листопада число мігрантів за межами України становило 6,8 млн осіб. За 2024 рік їхня кількість зросла майже на пів мільйона осіб. Чим довше триває війна, тим більше зовнішніх мігрантів адаптується і приймає рішення не повертатись. Посилюється дефіцит кадрів для економіки через мобілізацію і виїзд, що є суттєвим обмеженням на зростання.

Також війна приносить щоденні руйнування і втрати у фізичному капіталі. Енергетика, транспортна логістика, промисловість… Останні оцінки Світового банку виходять зі збитків для економіки на суму майже $0,5 трлн, але вони робилися майже рік тому (у лютому 2024 року).

Найбільш складна ситуація залишається в енергетиці. Державою-агресором було здійснено 13 цілеспрямованих атак на енергетичну інфраструктуру, у яких було задіяно близько 1200 балістичних та крилатих ракет. Захоплені у березні 2022 року шість енергоблоків-мільйонників Запорізької АЕС, підірвана у червні 2023 року Каховська ГЕС, необхідність постійного відновлення після кожної атаки пошкоджених магістральних та розподільчих ліній електропередач та високовольтних трансформаторних підстанцій… Маємо дуже серйозний дефіцит генерації. Як наслідок – регулярні аварійні та планові обмеження енергопостачання для населення та бізнесу.

Ворог не відмовився від мети – зруйнувати українську енергетику

Третій рік повномасштабної війни підживлює постійну невизначеність, що ускладнює прийняття економічних рішень, знижує апетит до ризику і гальмує інвестиції. Посилюється втома від війни як в Україні, так і серед партнерів. Ми мали надзвичайно складний початок бюджетного року, коли через затримки і невизначеність виділення міжнародної допомоги від партнерів (насамперед, ЄС та США) у січні, лютому та першій половині березня ми отримували 10% від потреби у зовнішньому офіційному фінансуванні та були вимушені переносити наперед фінансування багатьох видатків, що були зарезервовані на другу половину року. Через це, а також через недооцінку фактору продовження війни, яка і в наших, і в прогнозах партнерів мала тривати до середини поточного року, ми отримали суттєвий дефіцит коштів на фінансування сектору безпеки і оборони, що почав даватися взнаки з початком осені. Це обумовило необхідність пошуку додаткового внутрішнього ресурсу і серед іншого – першого за час повномасштабної війни суттєвого підвищення податків (насамперед, військового збору).

Допомогу Україні в $61 млрд Конгрес США зміг ухвалити лише в квітні, що суттєво ускладнило проходження бюджетного року

Однак, попри такі системні виклики, Україна продовжує тримати фронт – у всіх його вимірах, зокрема, й економічному. Третій рік ми тримаємо відносну макрофінансову стійкість – валютно-курсову, банківську, боргову. Коротко про головне:

• Ситуація на валютному ринку залишається контрольованою. За підсумками року, гривня послабшає проти американського долара приблизно на 9%. Це прийнятний результат, що забезпечує баланс між контролем за інфляційними очікуваннями, підтримкою експортерів і збереженням міжнародних резервів. Останні за підсумками року складуть близько $42,5-43 млрд, перевищуючи п’ять місяців імпорту (норма – не менше трьох) і 110% композитного індексу МВФ (норма – 100%). Контрольована ситуація на валютному ринку – результат збереження значної підтримки партнерів у 2024 році, послідовної політики НБУ щодо зняття валютних обмежень та впровадження режиму «керованої гнучкості» курсу.
• Інфляційні очікування збалансовані, хоч зростання цін і прискорилося під кінець року. Інфляція під кінець року прискорилася, перетнувши двозначну позначку (до грудня 2023 складе близько 12-12,5%). Утім, середня інфляція по року буде майже удвічі меншою – близько 6,5-7%. Низька середня інфляція дозволила підтримати високий темп зростання реальних доходів. Зокрема, за дев’ять місяців 2024 року реальна зарплата, з урахуванням інфляції,  зросла на 16,4% (проти аналогічного періоду минулого року).  
• Банківська система залишається стійкою, ліквідною, високоприбутковою і належно капіталізованою. Банки продовжують користуватись сприятливими для себе умовами структурного профіциту ліквідності та високої процентної маржі. На 1 грудня рентабельність банківського капіталу – 40,4%, що є вищим показником, ніж до війни, і вищим, ніж по країнах ЄС. Норматив адекватності регулятивного капіталу – 16,2%, що є удвічі більшим за перехідний норматив на кінець 2024 року (8,5%). Усі банки виконують нормативи капіталізації. З початку повномасштабної війни депозити у гривні зросли на 90% (+827 млрд грн).
• У 2024 році Мінфіном проведено успішну реструктуризацію зовнішнього комерційного державного боргу (за єврооблігаціями), в результаті якої заборгованість за ними скоротилась на $8,5 млрд (на 37% від їхньої номінальної вартості), боргові платежі зменшились на $11,4 млрд протягом періоду дії Програми МВФ до 2027 року і на $22,75 млрд до 2033 року, середній термін обігу облігацій подовжено на чотири роки. У 2024 році за рахунок скоординованих дій Мінфіну та НБУ, участі банків, збільшення попиту від юридичних і фізичних осіб вдалося домогтись подальшої активізації ринку облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП). За 11 місяців 2024 року роловер (рівень заміщення «новими» випусками ОВДП «старих», які погашаються), в еквіваленті в усіх валютах збільшився до 162% (за аналогічний період минулого року – 145%). Все це разом зменшило поточне навантаження на бюджет та дозволило уникнути емісійного фінансування у 2024 році.

Не втомлююсь повторювати, що відносна макростабільність – це база для відновлення реального ВВП та реальних доходів населення. Ніякої «корисної» інфляції не існує.

Не дивлячись на війну та її наслідки, економіка відновлюється другий рік поспіль у надскладних умовах. За підсумками року реальний ВВП зросте приблизно на 4%. З урахуванням минулорічного зростання, за 2023-2024 рр. ми відіграємо близько чверті падіння першого року повномасштабної війни. Реальний ВВП на кінець 2024 року складатиме 78% від рівня 2021 року. При цьому слід зважувати, що у порівнюваних умовах (контрольована територія, чисельність населення) відновлення є більш відчутним. Скорочення населення на тлі економічного зростання призводить (хоч певною мірою і штучно) до підйому подушового ВВП.

Суттєвим досягненням 2024 року можна вважати системну детінізацію економіки.

У цілому завдяки детінізації за 11 місяців отримано додатково до бюджету $1,6 млрд (рік тому – $1,5 млрд), які пішли на зміцнення Сил безпеки і оборони України.

Маємо чимало позитивних прикладів щодо окремих галузей та сфер.

Приміром, легальні обороти в торгівлі збільшилися у 2024 році на 34% або на 105,6 млрд грн.

Ринок грального бізнесу у січні-листопаді сплатив до бюджету 16 млрд грн проти 0,2 млрд грн у 2021 році.

За 11 місяців поточного року надходження від паливного ринку до бюджету склали 22,4 млрд грн. Це на 5,6 млрд грн більше, ніж за 11 місяців 2023 року, і на 10,8 млрд грн – ніж за аналогічний період 2021 року.

В алкогольній галузі виторги за 11 місяців зросли на 25%, обсяг сплачених податків збільшився на 1,8 млрд грн. В торгівлі ювелірними виробами виторги зросли на 40%, а в сфері реалізації електроніки – на 25%. Обсяг тіньового сектору у тютюновій галузі скоротився до 13%.

Завдяки детінізації економіки за 11 місяців додатково отримано до бюджету $1,6 млрд

Цього року було дано старт дуже важливому проєкту «Територія високого рівня довіри». До нього може автоматично потрапити будь-який представник бізнесу – просто демонструючи свою сумлінну податкову культуру, сплачуючи вищі порівняно з середнім по галузі та регіоном суми ключових податків, а також вищу за середню по відповідному виду діяльності легальну зарплату.

До першого переліку, який був оприлюднений у грудні та оновлюватиметься щокварталу, увійшли 8,2 тис. компаній-платників податків, з яких:

• 4 487 – юридичні особи на загальній системі оподаткування;
• 2 359 – юридичні особи-платники єдиного податку ІІІ групи;
• 1 088 – юридичні особи-платники єдиного податку ІV групи;
• 170 – резиденти спеціального режиму «Дія Сіті»;
• 151 – фізичні особи-підприємці.

Ці представники великого, середнього та малого бізнесу, що мають найкращі показники податкової дисципліни, разом сплатили 16,6% від загального обсягу надходжень до бюджету.

Розраховуємо, що «Територія високого рівня довіри» розширюватиметься, адже бачимо бажання чесного сумлінного бізнесу пліч-о-пліч разом з державою працювати над очищенням економіки України від «тіні».

Ще одним важливим та помітним у 2024 році успіхом слід визнати наш рух у напрямі європейської інтеграції та зміцненні підтримки з боку міжнародних партнерів.

Наприкінці червня пройшла перша міжурядова конференція Україна - ЄС, на якій було офіційно оголошено про початок переговорів про вступ нашої держави до Об’єднання. Влітку сформовано офіційну делегацію України, яка відповідатиме за хід перемовин за усіма главами переговорної рамки.

Навесні та восени подано перші звіти України про виконання рекомендацій, зазначених у Доповіді Європейської Комісії в межах пакету розширення, оприлюдненої восени 2023 року. А вже 30 жовтня нам був представлена друга оновлена Доповідь Єврокомісії з рекомендаціями, які належить втілити протягом наступного року. Провівши низку раундів переговорів та пояснювальних сесій у липні-жовтні, Україна разом з представниками Єврокомісії завершили скринінг глав і розділів, що входять до Кластеру 1, що дозволяє після позитивного висновку європейських партнерів перейти до відкриття переговорів за ним, а також у листопаді розпочали аналогічні консультації у межах Кластеру 2.

Цього року Україна увійшла у дві великі програми, які передбачають здійснення фундаментальних реформ задля наближення до вступу до ЄС, зміцнення економіки, покращення якості життя українців:

1. Ukraine Facility, який передбачає виконання 151 індикатора у 15 сферах реформування, у разі реалізації яких для України буде доступна фінансова підтримка у розмірі €50 млрд.
2. Довгострокова кредитна програма з G7 на загальну суму $50 млрд, наданих під непередбачувані доходи від знерухомлених російських активів.

20 грудня Рада директорів МВФ затвердила вже шостий, рекордний для України за всі часи співробітництва перегляд програми EFF, у результаті чого загальне фінансування у її межах сягнуло $9,8 млрд. Після чергового оновлення Меморандуму про економічну та фінансову політику загальна кількість структурних маяків склала 51, з яких 34 станом на кінець року виконано.

Станом на 1 грудня 2024 року за участі Світового банку, який є другим кредитором нашої держави після МВФ, в Україні реалізується 20 проєктів (16 інвестиційних та 4 системних), серед них: позики на загальну суму понад $12,2 млрд та €1,05 млрд, а також шість інвестиційних проєктів за рахунок грантових коштів на загальну суму понад $1,2 млрд та €47,7 млн.

На стадії реалізації в державному секторі економіки перебувають 11 спільних проектів з ЄБРР загальним обсягом більше €2,3 млрд, 23 проєкти з Європейським інвестиційним банком на понад €4,8 млрд.

І надзвичайно важливе значення має військова підтримка України з боку союзників та партнерів, яка станом на кінець грудня перевищує $120 млрд.

Данило Гетманцев – голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики