Три вороги Токіо, або До чого доводить пацифізм
Безпекова ситуація у Японії за останнє десятиліття різко погіршилася, і традиційно пацифістська країна була змушена посилити свою національну оборону. Напориста зовнішня політика Китаю створила велику проблему для Японії.
Найбільша проблема Японії – це…
Президент Сі Цзіньпін наполягає на претензіях Китаю на острови Сенкаку у Східно-Китайському морі (відомі також як «острови Дяоюйдай» китайською), якими наразі управляє Японія. Інша загроза виникає через нетерпляче бажання президента Сі об’єднати Тайвань з материковим Китаєм. Хоча попередників Сі задовольняло те, що об’єднання відбудеться колись у майбутньому, він вважає, що це питання не можна відкладати вічно.
Китайське захоплення Тайваню, особливо силою, є загрозливою перспективою для Японії. Найбільш південно-західний острів Японії, Йонагуні, знаходиться лише за 111 кілометрів від Тайваню, і приблизно за 1900 кілометрів від Токіо, що робить захист цієї далекої території доволі проблематичним.
Загрози Росії та Північної Кореї
Відносини Японії з Росією також тривалий час були проблематичними. Наприкінці Другої світової війни Росія окупувала чотири японські острови на північ від Хоккайдо, відомі нам як Курили.
Відтоді Японія періодично обговорювала з Росією питання повернення цих островів – колишній прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, який трагічно загинув минулого місяця, зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним понад 20 разів. Але конкретних домовленостей так і не було досягнуто. Дві країни досі не мають мирного договору щодо цих територій.
Іншою проблемою для Японії стала Північна Корея, верховний лідер якої прискорив ядерну та балістичну ракетні програми країни – його ракети навіть пролітали над Японським архіпелагом. Відносини між Японією та Південною Кореєю також залишаються напруженими через невдоволення, пов’язані з японською колонізацією Корейського півострова у 1910-1945 роках, і все це попри великі зусилля їхнього спільного союзника США, аби примирити їх. Це заважає двом країнам ефективно співпрацювати у питаннях безпеки у Східній Азії.
Непевний союзник
Коли Дональд Трамп обійняв посаду президента США у Японії підвищився рівень тривожності. Трамп зробив багато хаотичних заяв, які, здавалося, підірвали безпекові альянси США з Японією та Південною Кореєю – двома союзниками у сфері безпеки. І це попри те, що США з їхньою ядерною парасолькою були головним гарантом миру у Східній Азії.
Президент США Джо Байден зміг дещо заспокоїти Токіо, однак країна досі глибоко стурбована надійністю США як партнера особливо у світлі ризику того, що колишній президент Дональд Трамп або хтось із його людей збираються виграти наступні президентські вибори.
Японія також збільшує свої військові витрати і поширює своє стратегічне партнерство через такі форуми, як Чотиристоронній діалог з питань безпеки та намагається долучити до свого захисту інших партнерів, таких як Індія, Австралія, Європа.
Вторгнення Росії в Україну стривожило Японію
Японія була шокована вторгненням Росії в Україну. «Те, що сьогодні відбувається в Україні, завтра може стати реаліями Східної Азії», – сказав прем’єр-міністр Фуміо Кісіда.
Японія покладається на світовий порядок, заснований на певних правилах. Вторгнення підкреслило, наскільки легко велика держава може порушити цей порядок, і які катастрофічні наслідки це може мати для менших і не таких впливових держав. У цьому контексті привид китайського вторгнення на Тайвань переслідує Японію.
Одним зі сценаріїв, який часто обговорюють у Японії, є припущення, що економіка Китаю зараз на піку і вже надалі не покращиться – через швидке старіння населення та великий борг. Тому Комуністична партія може відчути потребу розпалити націоналістичні настрої, аби забезпечити свою легітимність, наприклад, шляхом вторгнення на Тайвань. Іншим тривожним фактором для Японії є зміцнення партнерства між Китаєм і Росією. Зокрема, нещодавно було багато повідомлень про спільні навчання російських і китайських літаків і катерів поблизу цієї спірної території. А у 2021 році дві країни провели перше спільне китайсько-російське військово-морське патрулювання у західній частині Тихого океану.
Завжди розумно готуватися до найгірших сценаріїв і Японія робить саме це, оскільки вона стикається не з одним, а з трьома противниками. Японія швидко приєдналася до західних країн, запровадивши економічні санкції проти Росії та Білорусі. Опитування Kyodo у квітні показує, що понад 70% японців підтримують жорсткі економічні санкції проти Росії.
Прем’єр-міністр Фуміо Кісіда також взяв участь у нещодавньому саміті НАТО в Іспанії, разом з іншими країнами, що не входять до НАТО, Австралією, Кореєю та Новою Зеландією, (вперше ці країни були запрошені на саміт НАТО). Вважаючи, що безпека Індійсько-Тихоокеанського регіону та Європи нероздільна, Японія має намір суттєво посилити партнерство з НАТО через російсько-український конфлікт.
Як єдина нація, яка стала жертвою ядерної зброї, Японія завжди мала сильний пацифістський рух. Але погіршення стану безпеки у Японії, особливо через конфлікт в Україні, змінює японську громадську думку. Прем’єр-міністр Кісіда зобов’язав свій уряд різко збільшити витрати на оборону «протягом наступних п’яти років». Згідно з одним опитуванням, 64% респондентів висловилися за те, щоб Японія зміцнила свій оборонний потенціал.
Пацифістська конституція – проблема
Пацифізм також закріплено у конституції країни, зокрема, у статті 9 йдеться: «Японський народ назавжди відмовляється від війни як від суверенного права нації та від загрози силою або її застосування як засобу вирішення міжнародних суперечок… Щоби досягти мети попереднього абзацу, сухопутні, морські та повітряні сили, а також інший військовий потенціал ніколи не будуть підтримуватися». І хоча крайні праві політики Японії вже давно ініціювали рух за зміну статті 9, саме зараз погіршення безпекової ситуації спричинило зростання підтримки такої ініціативи.
Цілком можливо, що під час нової каденції прем’єр-міністра Кісіди до статті 9 будуть внесені зміни. Серйозною аномалією є існування японських «Сил самооборони» (Сучасна назва Збройних сил країни), що, на думку багатьох юристів, є несумісним зі статтею 9. Одна з пропозицій, запропонованих колишнім прем’єр-міністром Сіндзо Абе, полягала у тому, щоби просто додати до статті 9 речення, яким буде визнана легітимність «Сил самооборони». Але для внесення поправок до конституції у Японії необхідна згода двох третин обох палат парламенту і народний референдум.
Неважко помітити іронію у тому, що напориста і агресивна поведінка Росії та Китаю фактично призвела до того, що Захід і НАТО продемонстрували більшу солідарність і згуртованість, ніж вони мали протягом дуже тривалого часу. І це підштовхнуло Японію інвестувати більше у власну національну безпеку.
Джерело: Brink
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0
