Хто очолить Нацполіцію? Досьє на трьох претендентів, з яких обиратиме Аваков

Сьогодні, 6 лютого, комісія з відбору глави Національної поліції визначила трьох кандидатів на цю посаду. Міністру внутрішніх справ Арсену Авакову доведеться обирати головного поліцейського серед Костянтина Бушуєва, Андрія Вишневського та Сергія Князєва.

Місце голови Національної поліції звільнилось у листопаді минулого року, коли у відставку пішла Хатія Деканоїдзе. Після цього Аваков проявив добру волю і виставив вакантне місце на конкурс. Для призначення нового керівника це було не обов’язково – законодавство не передбачає відбору в даному випадку. Та міністр запевнив, що конкурс потрібен, бо головний поліцейський країни має отримати довіру. Конкурсна комісія запрацювала швидко. 24 січня усі кандидати пройшли тестування, 26 січня було оприлюднено «десятку» щасливчиків. Минулого ж тижня кандидати на посаду голови Нацполіції проходили інтерв’ю із членами комісії.

Фаворитами конкурсу вважалися четверо: керівник поліції Донецької області В’ячеслав Аброськін (щоправда, одразу поставало питання: ким його замінити у прифронтовому регіоні?), керівник поліції Одеської області Дмитро Головін, начальник департаменту карного розшуку Нацполіції Сергій Князєв та заступник голови НПУ Костянтин Бушуєв. Проте врешті-решт до трійки увійшло лише двоє з цього переліку: Бушуєв та Князєв. Третім стала людина не з «системи» – Андрій Вишневський. Очевидно, що присутність Вишневського в переліку має засвідчити, що комісія зробила свою справу і у міністра є можливість зупинити свій вибір не лише на кар’єрних поліцейських, а й на людині ззовні.

Костянтин Бушуєв,

заступник глави Національної поліції

Костянтин Бушуєв

Бушуєв нині обіймає посаду заступника голови Національної поліції.

В органах внутрішніх справ він з 1995 року. В 2000 році закінчив Харківський інститут пожежної безпеки МВС України, пізніше – Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю «правознавство». Під час служби в органах внутрішніх справ обіймав різні посади, в тому числі в Головному штабі МВС та управлінні транспортної міліції України. В 2015 році брав участь в АТО у складі зведених сил МВС. У грудні того ж року був призначений заступником Деканоїдзе і почав керувати апаратом Національної поліції. До його компетенції належали, зокрема, кадрові питання.

Цікаво, що коли МВС керував ще Віталій Захарченко, Бушуєв працював у Головному штабі, де був заступником начальника інспекторського управління. Зараз він є одним із головних лобістів збільшення фінансування Нацполіції, збільшення її чисельності та створення дорожньої поліції, яка, за його словами, має запрацювати вже з літа цього року.

Сергій Князєв,

начальник департаменту карного розшуку Нацполіції

Сергій Князєв

Генерал Князєв навряд чи жалітиметься на кар’єрні переміщення за часів Авакова. Півроку тому поліцейський отримав генеральські погони, а восени його представили особовому складу як нового начальника карного розшуку Нацполіції.

До цього він очолював поліцію Рівненської області, ймовірно, найбільш проблемну зі своїми бурштиновими війнами після східних регіонів, де триває антитерористична операція. До речі, у Рівне Князєв перейшов саме після вдалої операції із затримання контрабанди бурштину вартістю 200 млн гривень на початку минулого року. Тоді він очолював поліцію Закарпатської області. Раніше керував кримінальною міліцією у Білій Церкві, очолював карний розшук у Київській області.

Окремо «Главком» з'ясував, що сім років тому його повний тезка – Князєв Сергій Миколайович – вимагав через суд від МВС надати йому статус «учасника бойових дій» за участь у спецопераціях силових структур СРСР на території Азербайджанської республіки та Нагірного Карабаху наприкінці 80-х років. На підтвердження цього факту ФСБ РФ навіть надіслало йому необхідні документи.

Разом з тим виглядають дещо дивним інші аргументи, які Князєв наводив для отримання статусу учасника бойових дій. Так, він вказав, що у 2010 році «був старшим робочої групи із взаємодії УКР ГУ та ГУ МНС України в Київській області із проведення робіт з виявлення, знешкодження, знищення вибухонебезпечних предметів часів Великої Вітчизняної війни» на присадибній ділянці одного з жителів столичної області.

Андрій Вишневський,

голова Координаційного центру з правової допомоги

Андрій Вишневський

Біолог за першою освітою, всередині нульових закінчив Київський університет права при Інституті держави і права ім. Корецького. Згодом працював радником держсекретаря Кабінету міністрів та начальника Головного управління державної служби.

Потім очолив Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, а з 2008 року був призначений заступником начальника Головного управління держслужби із правової роботи. Далі він став директором Центру правової реформи та законопроектних робіт при Міністерстві юстиції, а з 2012 року очолює новостворений Координаційний центр з надання правової допомоги, який фактично підпорядковується Мін'юсту. Цей центр забезпечує правовою допомогою тих, хто не може дозволити собі найняти юристів.

Як обирали трьох кандидатів для Авакова

Процедура конкурсу, прийнята комісією, передбачала отримання до 9 січня резюме та мотиваційного листа від кожного бажаючого обійняти посаду керівника Національної поліції. Загалом надійшло 70 заявок на участь у конкурсі від кандидатів, але 24 з них не відповідали необхідним кваліфікаційним вимогам до посади, обумовленим законом про Національну поліцію: мати повну вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше 7 років, стаж роботи на керівних посадах не менше 5 років. Цих 24 кандидатів було знято з конкурсу, решту 46 запрошено на кваліфікаційне тестування, яке відбулося 24 січня. Потім троє відмовились від подальшої участі у конкурсі.

Тестування проходило 43 кандидати. General Skill Test вимірював рівень загального інтелекту кандидата, він не вимагав жодних спеціальних знань, які виходять за межі шкільної програми. Тест визначав здатність до логічного та аналітичного мислення, вербального мислення, абстрактного мислення, побудови причинно-наслідкових зв’язків. Він складався з 60 питань, на які треба було відповісти протягом 90 хвилин. За кожну правильну відповідь нараховувався 1 бал. Максимальний результат, якого можна досягти, – 60 балів. Менше 30 балів набрало 14 кандидатів, від 30 до 39 – 13, від 40 до 49 – 12, 50 балів або більше – 4. Виходячи з резюме, мотиваційних листів та результатів тестування, комісія шляхом голосування обрала десятьох кандидатів, яких запросила для інтерв’ю.

Інтерв’ю проводилися з 30 січня по 3 лютого, по два інтерв’ю на день, до трьох годин кожне. Кожне інтерв’ю розпочиналося з 10-хвилинної презентації кандидатом його бачення роботи Національної поліції та його мотивації обійняти посаду керівника. Надалі претендент на посаду глави НПУ відповідав на запитання членів комісії щодо презентації та поданих ним документів. Після цього кандидату ставили по три запитання стосовно кожного з таких шести завдань діяльності Національної поліції:

1. Здійснення поточної реформи поліції.
2. Зміна культури організації НПУ.
3. Боротьба з корупцією в НПУ.
4. Удосконалення системи кар'єрного зростання для майбутніх лідерів в НПУ.
5. Поліпшення відносин і довіри між поліцією та громадськістю.
6. Управління відносинами між поліцією та публічною адміністрацією.

Кожному кандидату члени комісії ставили одні й ті ж самі 18 запитань, а також були додаткові запитання. Члени комісії оцінювали за 5-бальною шкалою наявність у кандидатів п’яти компетенцій для виконання наведених завдань: цінності та етика, стратегічне мислення, навички управління, управління змінами, лідерство. Підраховувалася сума балів кандидата від кожного члена комісії і комісії в цілому за всіма компетенціями. 4 лютого комісія обговорила підсумки інтерв’ю та обрала консенсусом трьох найкращих кандидатів з десяти, після чого провела серед них рейтингове голосування. За його результатами комісія і рекомендувала главі МВС трьох кандидатів.

«Приймаючи рішення, члени комісії звертали увагу насамперед на мотивацію кандидатів, їхнє вміння стратегічно мислити, керувати змінами, лідерські та професійні якості», – зауважив член комісії, засновник Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Комісія також порадила Авакову провести індивідуальні зустрічі з кожним із трьох кандидатів, після чого, відповідно до ст. 21 закону «Про Національну поліцію», міністр подає кандидатуру прем’єр-міністру України для затвердження урядом. У МВС кажуть, що свій вибір міністр зробить уже найближчими днями.

Та деякі політики та експерти переконують, що результати конкурсу заздалегідь відомі. Народний депутат Ігор Луценко, наприклад, запевняє, що у підсумку переможець буде влаштовувати Авакова, який би ніколи не погодився на нелояльну людину. Та й колишня керівниця поліції Хатія Деканоїдзе, щойно пішовши з посади, в інтерв’ю «Главкому» визнала, що бути незалежним керівником Нацполіції в Україні важко. Певна загроза полягає ще й у тому, що рішення комісії має виключно рекомендаційний характер. І теоретично ані міністр, ані уряд можуть до нього не дослухатися. Та в комісії вважають цей ризик мінімальним, бо інакше не було б доцільним, власне, її створювати.

Катерина Пешко, «Главком»