Чи є в України приховані резерви?
Національний банк опублікував новий розширений середньостроковий макропрогноз.
Основні припущення макропрогнозу:
- Активні бойові дії триватимуть до середини 2024 року, відповідно повна доступність морських портів стане можливою тільки з другої половини 2024 року
- Збережеться значне зовнішнє офіційне фінансування бюджету партнерами – $37,2 млрд на 2024 рік і $25,1 млрд дол. на 2025 рік (очікуване на 2023 р. – $42,3 млрд). Отже, необхідна сума зовнішніх кредитів і грантів у 2023-2025 рр. – $105 млрд.
- Чиста міграція (повернення населення) складе +0,1 млн осіб у 2023 р., +0,5 млн осіб у 2024 р., +0,8 млн осіб у 2025 році.
- Ціни на основні сировинні товари щороку падатимуть: сталь – на 20% (у 2025 р. до базового 2022 р), залізна руда – на 39%, пшениця – на 30%, кукурудза – на 32%, нафта – на 30%, природній газ – на 68%.
- Транзит газу територією України збережеться – на рівні 15 млрд м2 у 2023-25 рр.
- Урожай зернових і зернобобових повільно зростатиме (середнє на 2023-2025 рр. – майже 50 млн тонн проти рекордних 86 млн тонн у 2021 р.)
- Мінімальна зарплата (у середньому за рік): у 2023 році – 6700 грн, у 2024 – 7665 грн, у 2025 – 8200 грн.
Основні показники прогнозу:
- Прогноз зростання реального ВВП у 2023 р. трохи покращено – до +2,9% (2% у попередньому прогнозі). Зокрема оцінка зростання реального ВВП у 2-му кварталі 2023 р. покращена до +18,1% (15,9% у попередньому звіті). Через продовження військових дій прискорення зростання очікується не раніше 2025 р. – до +6,8% (3,5% у 2024 р.).
- Номінальний ВВП у 2023 році прогнозується на рівні 6525 млрд. грн. За умови збереження нинішнього фіксованого курсу (36,57 грн/$1), доларовий ВВП у поточних цінах на кінець 2023 р. становитиме $178 млрд (проти $200 млрд у 2021 р., $159 млрд – у 2022 р.) Проте, нагадаю, НБУ не дає прогноз обмінного курсу.
- Прогноз інфляції суттєво покращено у 2023 році – до 10,6% (14,8% у попередньому прогнозі). У 2024-2025 рр. споживча інфляція сповільниться до однозначних показників (відповідно 8,5% і 6%).
- Зростання реальної зарплати (тобто з врахуванням інфляції) у 2023 році прискориться до 3,9% (в середньому за рік), у 2024 – до 5,2%, у 2025 – до 5,4%. Такі темпи дадуть змогу компенсувати втрати у реальній зарплаті у 2022 році, яка впала за цей рік на 11,4%.
- Безробіття (за методологією Міжнародної організації праці) залишатиметься на високому рівні – 19% у середньому за 2023 р. (проти оцінки НБУ на 2022 р. – 21,1%), повільно знижуючись у 2024-2025 рр. – відповідно до 16,9% і 14,4%. До війни рівень безробіття в Україні був удвічі менший за поточний (9,8% у 2021 р.).
- Через подовження бойових дій дефіцит зведеного бюджету погіршиться до 19,8% ВВП у 2023 році (без урахування грантів у доходах – до 26,3% ВВП проти 25,5% ВВП у 2022 році). Надалі дефіцит знижуватиметься, що є добрим для довгострокової макростабільності. Утім не слід забувати, що значний дефіцит бюджету і м’яка фіскальна політика наразі суттєво підтримують економіку через військові видатки.
- Порівняно з попереднім звітом у квітні, прогнозні показники зовнішньої торгівлі та дефіциту рахунку поточних операцій на 2023 рік трохи покращено (за рахунок меншої оцінки імпорту товарів і послуг), проте дещо погіршено на 2024-2025 рр. Очікується, що зовнішньоторговельний дефіцит у 2023 р. сягне $38,2 млрд, що є суттєво меншим за попередні прогнози.
Нагадаємо, на початку 2023-го через складну ситуацію в енергетиці НБУ очікував зовнішньоторговельний дефіцит на цей рік на рівні $50 млрд, в т.ч. $29 млрд у першій половині року. У той же час, за фактом у першому півріччі – попри всі складнощі з експортом – дефіцит склав $17 млрд. Тому поточна прогнозна оцінка на 2023 рік є більш близькою до тенденцій, що складаються. Зовнішньоторговельний дефіцит залишатиметься на високому рівні у 2024-2025 рр. – відповідно $34,4 і $29,7 млрд. Нещодавно прем’єр-міністр заявив, що уряд ставить амбітну ціль знизити цей дефіцит до нуля. З огляду на структурні тенденції і потреби у відновленні, це навряд чи є можливим, та і доцільним у найближчі роки. Дефіцит поточного рахунку у 2023 році сягне $11 млрд, розшириться у 2024-2025 рр. до $17,2 і $16,1 млрд відповідно. Утім за рахунок значного притоку валюти по фінансовому рахунку, в т.ч. числі у рамках міжнародної підтримки, ситуація з платіжним балансом залишатиметься контрольованою. Очікується, що профіцит платіжного балансу становитиме $7,4 млрд у 2023 р., $1,2 млрд у 2024 р. і $2 млрд у 2025 р. Відповідно золотовалютні резерви на прогнозному періоді залишатимуться на адекватному рівні, що відповідатиме п’яти або трохи більше місяцям імпорту (при мінімумі – трьом).
Про що варто пам’ятати, аналізуючи економічні прогнози під час війни?
По-перше, будь-який прогноз під час повномасштабної війни є уразливим через значну ступінь невизначеності базових припущень. Згадайте діапазон оцінок перспектив відновлення на 2023 рік у перші місяці війни, які коливались від нуля до +50%. Утім регулярний публічний перегляд макропрогнозу, який, зокрема, здійснює НБУ чотири рази на рік, дозволяє калібрувати прогноз залежно від розвитку подій протягом року і робить його більш точним. У силу регулярного перегляду і інституційної спроможності прогнози НБУ зазвичай є більш точними у системі прогнозних документів органів влади. Утім при прийнятті рішень варто завжди звіряти декілька прогнозів: консенсус-прогноз від приватних аналітичних центрів/компаній (наприклад, від Focus Economics), урядовий прогноз, що подається з бюджетом, і прогнози НБУ.
По-друге, в прогнозі, що заслуговує на довіру, ми завжди маємо справу з консервативним, а не оптимістичним, прогнозом і припущеннями. Так само і липневий прогноз НБУ – це базовий консервативний прогноз, що не враховує можливі позитивні ефекти від початку повномасштабної відбудови України. Початок такої відбудови матиме суттєвий вплив на прискорення зростання ВВП, зменшення безробіття та зростання реальних доходів громадян, що наразі не враховано у прогнозі.