На смерть Кобзона. Співаку згадали все: зв'язки з мафією і КДБ, пристосуванство і зраду Батьківщині

ТЕМА ДНЯ
На смерть Кобзона. Співаку згадали все: зв'язки з мафією і КДБ, пристосуванство і зраду Батьківщині

Парадокс: він мав звання Народного артиста України, але проклинав Україну і українців

Сьогодні пішов з життя депутат Держдуми, співак, народний артист України, «народний артист «ЛНР», «громадянин «ДНР» Йосип Кобзон. Артист, відомий своїми антиукраїнськими поглядами, пішов з життя після тривалої онкохвороби, з якою він боровся з 2002 року.

У кінці липня російські ЗМІ повідомили про шпиталізацію скандального співака, який підтримував анексію Криму, і навіть писали про те, що Кобзон перебуває в комі. Однак його сім'я стверджувала, що з артистом все в порядку і ніяких істотних проблем немає. Однак цього разу покращити стан Кобзона лікарям не вдалося.

У Росії Кобзона вважають легендарною особистістю. Його вважали «символом радянської епохи», він збирав повні концертні зали. Спусковим гачком для такого шаленого успіху став… щасливий випадок. Саме Кобзона (а не Льва Лещенка) тодішній керівник СРСР Юрій Андропов визначив як головного виконавця пісні «Не думай о секундах свысока» в картині «17 миттєвостей весни». Як відомо, Андропов обіймав іншу посаду: голови Комітету з держбезпеки.

Російські ЗМІ неодноразово писали про те, що Кобзон був агентом КДБ (а пізніше – і ФСБ). Можливо завдяки цьому після розвалу СРСР він зберіг свій вплив – і не в останню чергу завдяки публічним заявам про підтримку політики президента РФ Путіна.

У своїй любові до російської влади та бажанні критикувати Україну він навіть відрікся від Батьківщини. Кобзон народився, виріс та отримав освіту в містечку на Донеччині. Так він відреагував на позбавлення його президентом Петром Порошенком  державних нагород за підтримку агресії проти України: «Для мене не існує України. Для мене існує та Україна, в якій я народився, жив, яка мене нагороджувала. А це нувориші, маріонетки американські… Мені все одно абсолютно однаково».

У своїй любові до російської влади та бажанні критикувати Україну він навіть відрікся від БатьківщиниУ своїй любові до російської влади Кобзон навіть відрікся від Батьківщини

Після того, як Кобзон почав висловлювати підтримку бойовикам, у 2016-у у соцмережах пішла хвиля закликів щодо позбавлення Кобзона ще й титулу народного артиста України. Тоді в Адміністрації президента пояснили, що Петро Порошенко не може позбавити Кобзона «народного артиста».

В останні роки свого життя Кобзон робив відверто антиукраїнські заяви, підтримував бойовиків на Донбасі та схвалював анексію Криму Росією та сварив українську владу.

«Крим завжди був російським, і те, що його вдалося повернути без єдиного пострілу, без єдиної жертви, - зайве тому підтвердження. Це одностайне рішення народу. Люди до цього дня продовжують радіти з приводу повернення додому», - сказав він у 2014 році.

Під час Революції гідності Кобзон, який називав Януковича своїм другом, істерично висловлювався про Майдан та заявляв про ненависть до частини земляків: «Майдан українців розбурхав, вони самі стали терористами. Я ненавиджу Майдан, і всіх прихильників... Потрібно було пояснити народу України, що таке Євросоюз, куди вони прагнуть. Їх обдурили, стравили один з одним».

«У нас (в РФ) була спроба, схожа на Майдан. Я маю на увазі Болотну і проспект Сахарова. Але вчасно одумалися все і вчасно вжили заходів. І наш президент навіть і не думав створювати якісь комісії, шукати компроміси. Ніякого компромісу бути не може».

У травні 2017 року Кобзон дав концерт на окупованій території («ЛНР»). До і після концерту він багато спілкувався з публікою. Серед іншого він сказав, звертаючись до зали: «Ось мені кажуть - може, ви візьмете та помирите обидві сторони? А як я буду мирити? Тих, хто по той бік, треба лікувати. Ось у мене внучки запитують: діду, скажи - а що взагалі з Україною? Я їм відповідаю: вони з’їхали з глузду».

«Не приведи Господи, якщо Росія відвернеться від України. Це буде найбільша біда, гірше, ніж Майдан. Якщо раптом наш президент скаже: все, набридло, вистачить, самі розбирайтеся», - сказав Кобзон у 2014 році.

В останні роки свого життя Кобзон робив відверто антиукраїнські заяви, підтримував бойовиків на Донбасі та схвалював анексію Криму РосієюВ останні роки свого життя Кобзон підтримував бойовиків на Донбасі

Йосип Кобзон завжди повторював тези російської влади «про братній народ» та закликав Україну відмовитися від європейського вектора на користь російського.

«Нас нова влада приведе до Євросоюзу!» - і що? І вони будуть рабами Євросоюзу? Євросоюз їм не збирається допомагати. Допомагала одна Росія. Але ... «Росія - вороги».

Кобзон завжди називав Україну «ненькою», однак одразу ж добавляв: «матушка - Россия». Однойменну пісню він часто виконував в останні роки життя.

Кобзон також дуже негативно відреагував на минулорічне привітання Петра Порошенка мешканців окупованого Донецька із днем міста:

«Донбас ніхто не ставив на коліна і нікому не дано цього зробити. Ми ніколи не будемо співати український гімн, поки будуть живі мешканці Донецька, поки живий я. У нас є свої гімни і пісні, які ми будемо співати».

«Я - герой «Донецької народної республіки». За те, що я приїздив до них вже шість разів на Донбас. За те, що це моя земля. Я земляк. Я народився там. І вони просто відзначили мою самовіддану роботу на моїй батьківщині», - хвалився він.

Соцмережі бурхливо відреагували на смерть Кобзона.

Народний депутат Борислав Береза пише: «Про небіжчиків або добре, або нічого. Тому хороше. Спасибі, Йосипе Давидовичу, що виконали частину свого передбачення і наблизили момент, коли в Донецьку зазвучить український гімн. А тим бурятсько-сепарским жителям Донецька, які проти звучання в місті «Ще не вмерла України и слава, и воля» бажаю якомога швидшої зустрічі з Кобзоном. Самі не впораєтеся - ЗСУ допоможе!»

Журналіст Станіслав Речинський зазначив: «Іноді я думав, що він безсмертний. У дитинстві всі свята - це був його голос і пафосна рожа. Уже з перукою».

У коментарі під цим дописом користувачка інтернету зауважила, що під будинком, де вона проживає, Кобзон «сам собі поставив пам’ятник» і саркастично добавила: «Очевидно, проблеми з головою були вже тоді».

Росіянин, журналіст Аркадій Бабченко, який живе в Україні і відомий своєю активною проукраїнською позицією, знаючи, що підписними чекають на його бурхливу реакцію, написав коротко: «А чого одразу я? Я мовчу».

Під  цим дописом моментально з’явилися десятки коментарів. Один з перших дописів – фотографія пірамідки з чорною стрічкою.

У 2015-у році Кобзон приїжджав в дитячу лікарню Сімферополя, де подарував онкохворому хлопчику пірамідку (подарунок був дешевим і геть не відповідав віку дитини). У соцмережах і на різних форумах користувачі з обуренням коментували цей вчинок.
«Цей восьмирічний хлопчик з відділення онкогематології дуже радий пластмасовій пірамідці, наприклад», - прокоментував подарунок Кобзона російський блогер Рустем Адагамов.
«Річ навіть не у жлобстві. Ця м..зь пристрасно бажає лікуватися за кордоном, але робить все для того, щоб ось ця дитина і мріяти не могла про таке», - пишуть на одному з форумів.

Також жартівник з соціальних мереж закликають завтра, 31 серпня, принести до посольства Російської Федерації у Києві дитячі пірамідки на згадку про Кобзона. Свою акцію вони назвали «Highway to piramidka».

Смерть Кобзона очікувано навернула скорботу на весь російський сегмент інтернету, користувачі соцмереж з РФ відверто сумують за ним. Водночас і серед росіян є такі,кого не засмутила новина про те, що Йосип Давидович пішов з життя. Так, під наступним постом Марії Захарової з’явилася низка негативних коментарів – щоправда, обурені ці росіяни не поглядами Кобзона, а його діяльністю на посаді парламентаря та зв’язками з криміналітетом.

«У чому велич?», - цікавиться один з коментаторів і дорікає Кобзону пристосуванством.

Користувач Emil Evraert зауважив, що Кобзон «чимось скидався ні Синатру. Ті ж зв'язки з мафією і все таке...».

Росіяни також дорікають Кобзону жагою до піару і жорстокістю, цитуючи його фразу «Выв бурят? Как я рад!» (відсилка до запису відвідання Козбоном в окупованому Донецьку у лікарні найманця-бурята, який отримав жахливі опіки).

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: