ОПЗ щорічно втрачає сотні мільйонів на двох ключових схемах, які не могли б існувати без патронату з Києва: демпінговому продажу власної продукції та купівлі сировини за завищеними цінами
Навколо корупції на Одеському припортовому заводі (ОПЗ) розігралася детективна історія, не гірше, ніж в оповіданнях Агати Крісті. Як встановила прокуратура, посередник продав у Сінгапур продукцію заводу на 12 млн євро після того, як усі держоргани визнали його померлим.
Генеральна прокуратура зайнята незвичною роботою. Відповідно до інформації з Єдиного реєстру судових рішень, наразі вона змушена через суди доводити, що людина, яку визнали померлою всі державні органи – від відділу реєстрації актів цивільного стану Мін’юсту до місцевого суду, – насправді жива.
Питання «життя і смерті» для підлеглих генпрокурора Юрія Луценка важливе з однієї причини. «Померлий» одесит 1982 року народження, як стверджують офіційні документи, відійшов у кращий світ у жовтні 2014-го. Водночас Генпрокуратура впевнена, що згодом шахрай «ожив» і зайнявся торгівлею аміаку й карбаміду з Одеського припортового заводу.
Невичерпне джерело
ОПЗ – найбільший виробник аміаку в СНД і один з найбільших з виробництва карбаміду. Віддати Одеський припортовий завод у приватні руки чиновники обіцяють уже багато років, але все ніяк не виконають обіцянку. Якщо вірити їхній риториці, виникне враження, що затримка викликана нездатністю скласти ціну підприємству. Рік тому тодішній прем'єр Арсеній Яценюк на око прикинув її у розмірі мільярда доларів. Згодом Фонд держмайна поділив фантазію глави уряду навпіл, виставивши завод на продаж за 530 млн доларів (13 млрд гривень), але не знайшов жодного охочого. Тепер чиновники планують зменшити ціну ще вдвічі, аби привабити покупців (повторний конкурс заплановано на жовтень).
Однак жонглювання цінником може пояснюватися не стільки підлаштовуванням до кон'юнктури ринку, скільки прагненням якомога далі відкласти момент розставання держави із заводом.
Чим це вигідно неформальним кураторам підприємства, підконтрольного державі, свідчать матеріали цілої низки розслідувань, які здійснюють Національне антикорупційне бюро України та поліція. За оцінками правоохоронних органів, ОПЗ щорічно втрачає кілька сотень мільйонів гривень на двох ключових схемах, які не могли б довго існувати без патронату з Печерських пагорбів: демпінговому продажу власної продукції (аміаку та карбаміду) та купівлі сировини – газу – за завищеними цінами.
Як відбувається пограбування заводу в руках держави – найкраще ілюструють матеріали кримінального розслідування з продажу хімічної продукції ОПЗ через «небіжчика».
Так, у березні-квітні 2015 року міжнародна компанія Dreymoor Fertilizers Overseas Pte Ltd (Сінгапур) уклала угоду про закупівлю великої партії карбаміду та аміаку виробництва Одеського припортового заводу. Постачальником стала гонконгська фірма Expotrade Global Limited, яка позиціонувала себе як уповноважений українським заводом контрагент. ОПЗ підтвердив це та заспокоїв сінгапурців: Expotrade Global Limited займається збутом його продукції. Завод також запевнив потенційного покупця у наявності потрібних обсягів товару.
Останні сумніви азіатів у справжності пропозиції було розвіяно тим, що перемовини з московським офісом Dreymoor Fertilizers Ptr Ltd вів український бізнесмен, «котрий займається мінеральними добривами» та близько п’яти років тому вже постачав сінгапурцям продукцію ОПЗ, «використовуючи систему квот, прийняту в Україні». Тому його дзвінок до Москви не викликав настороженості у покупців.
Проте вирішували остаточні формальності та ставили підпис на документах інші люди. Один з яких – 33-річний одесит, який, відповідно до офіційних документів, помер… напередодні підписання угоди. Але про це покупець дізнається згодом.
Чому Генеральна прокуратура проти смерті
У середині квітня 2015 року дві компанії – Dreymoor Fertilizers Ptr Ltd та Expotrade Global Limited – уклали договір про купівлю 20 тисяч тонн карамбіду за 4,7 млн євро та аміаку на 8,1 млн євро. Загальну суму двох угод визначено у розмірі 12,8 млн євро.
На цій підставі Unicredit Bank AG у короткі терміни здійснив оплату на користь Expotrade Global Limited. Але остання не перерахувала належну частину безпосередньому виробнику – ОПЗ, тому завод вирішив не постачати товар для Dreymoor Fertilizers Ptr Ltd.
Як згодом розповідав правоохоронним органам представник горе-покупця, компанії Dreymoor Fertilizers Ptr Ltd, після одержання коштів «продавці» української продукції з Expotrade Global Limited вимкнули мобільні телефони.
А як з’ясується згодом, у травні 2015 року Приморський суд Одеси на підставі відповідних документів встановив факт смерті одного з підписантів багатомільйонної угоди з Сінгапуром – того самого одесита. Мовляв, він загинув у Луганську.
Слідчі Генеральної прокуратури в смерть не повірили і оскаржили це судове рішення. У березні 2016 року вони подали до місцевого суду відповідну заяву, де зазначали, що «померлий», окрім справи ОПЗ, раніше був звинувачений в інших злочинах: наприклад, шахрайстві у великих розмірах (понад 340 тис. доларів) відносно мешканців Одеси. Також його підозрюють у причетності до анонімних повідомлень до міліції про загрозу теракту в суді, де розглядалася його кримінальна справа. З серпня 2014 року його було оголошено в розшук, злочинця шукає й Інтерпол. Відтак ГПУ наполягала, що шахрай має багато причин для інсценування власної смерті.
Однак документів, які б підтверджували аргументи Генпрокуратури, наприклад, підписаний «померлим» договір з сінгапурською компанією у 2015 році, представники ГПУ не надали суддям. Тому у «воскресінні» підозрюваного в травні цього року одеський суд відмовив.
Як раніше повідомляв «Главком» із посиланням на матеріали кримінального провадження (розміщені в Єдиному реєстрі судових рішень), навесні минулого року Expotrade Global Limited начебто мала квоту на продаж 1/2 обсягу карбаміду та аміаку, що виробляються на ПАТ «Одеський припортовий завод». З ще одного судового рішення можна дізнатися, що з березня 2015 року член правління Одеського припортового заводу Ольга Ткаченко представляла в Україні інтереси зазначеної компанії Expotrade Global Limited – на її ім’я було виписано відповідні довіреності. Як свідчать дані з сайту «Посіпаки», Ольга Ткаченко у чинному скликанні Верховної Ради працювала помічником… народного депутата Олександра Грановського з Блоку Петра Порошенка.
За даними Державної фіскальної служби, менеджмент Одеського припортового заводу, починаючи з 2013 року, уклав низку договорів з продажу аміаку та карбаміду з кількома контрагентами, серед яких є компанії Expotrade Global Limited, Newscope Estates Limited, Antra GmbH. Відповідно до них, ОПЗ, занижуючи вартість реалізованої продукції, зменшив базу оподаткування податку на прибуток на десятки мільйонів гривень.
Як раніше стверджував народний депутат Сергій Каплін, Newscope Estates Limited начебто пов'язана із бізнесменами, «наближеними» до екс-прем’єра. «Щомісяця заробіток на цій афері становить до 100 млн гривень», – писав нардеп у себе на сторінці у Facebook.
За підрахунками Національного антикорупційного бюро, Одеський припортовий завод у 2015 році відвантажив карбамід для Newscope Estates Limited на загальну суму 1,6 млрд гривень та аміак на загальну суму 809 млн гривень за вартістю, заниженою не менше ніж на 5%. «Навар» британської компанії на цій закупівлі становив щонайменше 100 млн гривень.
Antra GmbH закупила в ОПЗ 14 999 тонн карбаміду та 3299 тонн аміаку.
Крім продажу хімічної продукції за заниженою ціною, детективи НАБУ розслідують також і закупівалю сировини – газу – за завищеною ціною. Протягом липня–жовтня 2015 року внаслідок переплати розтрата державних коштів становила понад 150 млн гривень.
Так, з липня по жовтень 2015 року між Одеським припортовим заводом і компанією «Енергоальянс» було укладено договори на постачання 349 млн куб. м природного газу за завищеною ціною. «При цьому посадовими особами ОПЗ було проігноровано комерційні пропозиції інших компаній, – сказано у кримінальному провадженні. – Це призвело до збитків державного підприємства».
Як повідомляли ЗМІ, компанія «Енергоальянс» – один з найбільших газових трейдерів в Україні – підконтрольна групі «Приват» Ігоря Коломойського. Через цю структуру «Приват» також постачає газ «Укрнафти» на своє хімпідприємство «ДніпроАзот».
Нагадаємо, у липні 2016 року у справі про розтрату коштів на ОПЗ було затримано голову наглядової ради підприємства Сергія Перелому й першого заступника директора цього підприємства Миколу Щурикова. Як повідомляв керівник Антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, відкрито «провадження за фактом протиправних дій з майном ПАТ «Одеський припортовий завод» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу».
Правоохоронцями встановлено, що у травні 2015 року у першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Переломи, який водночас є головою наглядової ради ОПЗ, «виник умисел на розтрату коштів вказаного товариства на користь ПАТ «Укрнафта». За словами прокурора, задля цього здійснювалася закупівля природнього газу через «Енергоальянс» за необґрунтовано завищеними цінами, «з яких 3% мали залишитися на рахунках зазначеного приватного підприємства, а інші із залишком – переказувалися на рахунки ПАТ «Укрнафта».
Коментарі — 0