Кому заважає «зелена» енергетика і як її знищують?
Успішність будь-якої країни багато у чому залежить від привабливого інвестиційного клімату. Це – затерта істина, але для українських чиновників вона абсолютно нічого не означає. Ні податкових стимулів, ні дешевих кредитів, ні дешевого приєднання до державних інфраструктурних комунікацій для підприємств, що започатковують новий бізнес, у нас нема. Більш того, в Україні діють з точністю до навпаки – на догоду монополістам вибудовують перепони бізнесу.
Чергова показова історія трапилась в енергетиці. Державний регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), – спробував у рази підвищити плату за приєднання до електричних мереж електроустановок малої потужності – від 160 кВт до 5000 кВт. Це зумовило широкий резонанс, бо, на думку незалежних фахівців, усе робить із порушенням закону. Про це доповіли очільнику уряду Володимиру Гройсману і дію виданої постанови поки що призупинили. Не виключено, що під тиском профільних громадських організацій її взагалі скасують. Тим часом бізнес завмер в очікуванні: якщо непомірно високу плату не скасують, багатьом доведеться згортати свої плани та проекти.
Удар по «зеленій» енергетиці
Найбільшу занепокоєність висловлюють захисники інтересів «зеленої» енергетики, бурхливий сплеск якої у приватному секторі почався з 2015 року, коли парламент ухвалив закон №514 на підтримку розвитку альтернативної енергетики. Закон зобов’язав обленерго купувати надлишки енергії у власників приватних будинків, обладнаних сонячними електростанціями. Одразу ж кількість домогосподарств із сонячними панелями на дахах почала збільшуватися. Протягом 2016 року потужності сонячних панелей приватних домогосподарств зросли у сім разів.
Взагалі ж в Україні понад 6,5 млн приватних домогосподарств, які реально можуть стати підприємцями і заробляти гроші за допомогою сонячних панелей на дахах своїх будинків. Схоже, перспектива сонячної експансії налякала монополістів. Вони не хочуть пускати на привабливий ринок нову генерацію. Крім того, поява величезної кількості малих електростанцій вимагає змін в управління енергосистемою – над вирішенням цієї проблеми вже інтенсивно працюють на Заході.
Наприклад, проблема модернізації німецьких локальних мереж виявилася настільки серйозною, що там держава призупинила розвиток «зеленої» енергетики. До 2019 року введені щорічні квоти на запуск нових потужностей вітрових (2,8 тис. МВт) та сонячних станцій (2,5 тис. МВт), тобто щороку вводять в експлуатацію еквівалент більше п’яти наших енергоблоків АЕС по 1 тис МВт. І якщо раніше держава надавала субсидії у вигляді високих закупівельних тарифів, 75 євроцентів за «зелену» кВт-год, то тепер – лише 2 євроценти (приблизно наших 60 коп). У сонячну та вітряну погоду там буває надлишок виробництва електроенергії, частину з якої експортують, а решту безкоштовно роздають на біржі або ж навіть знищують шляхом спалювання – щороку Німеччина на це витрачає до 700 млн євро. Безперечно, така перспектива не радує наших енергетичних монополістів.
Саме тому національний регулятор і вирішив запровадити потужне цінове обмеження на приєднання до мереж. Для більшості потенційних виробників «зеленої» електроенергії вартість приєднання стане недосяжною. «Постанова призведе до підвищення вартості приєднання сонячних та вітрових електростанцій у кілька разів, а це позбавить проекти інвестиційної привабливості», – пояснюють в Українській асоціації відновлювальної енергетики. З різким протестом також виступив член президії Асоціації операторів розподільчих мереж Олександр Киричок: «Ставки на нестандартне приєднання «зеленої» генерації потрібно знизити».
Махінації?
Гострі дискусії спалахнули одразу після того, як 31 січня НКРЕКП постановою №148 затвердила питому вартість нестандартного приєднання до електромереж на 2017 рік. Але документ не набув чинності: його не опублікували в газеті «Урядовий кур’єр». У діях національного регулятора експерти виявили маніпуляції з документами для розрахунку вартості приєднання до мереж. Постанову обіцяють скасувати. Про це «Главкому» стало відомо із власних джерел.
«Думаю, що постанова не набуде чинності, бо це нереально, щоб «таке» працювало – вона неправильна і по суті, і за буквою закону. Деякі документи, на які посилається регулятор, уже втратили чинність. Створено прецедент для Антимонопольного комітету, адже вартість приєднання малої потужності до електромереж у різних областях відрізняється в рази. Регулятор повинен розробити іншу методику», – заявив колишній член НКРЕКП Андрій Герус.
«По суті, комісія розрахувала тарифи, посилаючись на документи, яких вона взагалі не має, або ж не має права їх використовувати – це ознаки масштабної махінації. З боку влади відбувається ганебне і незаконне руйнування альтернативної енергетики, малого та середнього бізнесу», – заявив голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва народний депутат Віктор Галасюк. За його даними, щойно регулятор ухвалив вищезгадану постанову, одразу ж посипалися звернення профільних організацій по допомогу. Щоб зрозуміти, на чому ґрунтується це обурення, депутат Галасюк спрямував свій запит керівникові НКРЕКП Дмитру Вовку з вимогою надати документи, на яких ґрунтується вартість нестандартного приєднання до мереж. Одночасно він звернувся й до аудиторської компанії Deloitte&Touche, яка спільно з Ernst&Young оцінювала активи всіх обленерго. Державний регулятор затягнув із відповіддю аж до 6 березня, а от аудиторська компанія відреагувала швидко і звинуватила регулятора в неправдивій інформації, розтиражованій ним у пресі. «Я отримав чітку відповідь: Deloitte&Touche не проводила оцінку тих компаній, на які посилається НКРЕКП з метою визначення питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до мереж», – повідомив Віктор Галасюк.
«Це виглядає як масштабна махінація, яка заслуговує на розслідування НАБУ. Державний регулятор на чолі з Дмитром Вовком різко збільшив вартість приєднання до електромереж, що завдало сильного удару по нових виробництвах, будівництву і практично вбило «зелену» генерацію», – написав у Facebook Віктор Галасюк.
Одразу ж відреагував і партнер аудиторської компанії Deloitte&Touche, керівник оціночної практики Артур Огаджанян. Він підтвердив, що НКРЕКП «жодного разу не зверталася до нас по консультацію і не інформувала про свої наміри використовувати нашу оцінку з метою розрахунку плати за приєднання до мереж».
Щоб виправити ситуацію з розрахунку плати за приєднання до мереж, Огаджанян радить негайно скасувати вищезгадану постанову №148, а заодно і постанову НКРЕКП від 7 листопада 2016 року №1946 «Про затвердження змін до Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж».
Регулятор тиражував інформацію, що базою для значного підвищення плати за приєднання нібито стала затверджена Фондом державного майна Методика оцінки активів суб’єктів природних монополій, суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. «Однак ця методика не має жодного відношення до питання розрахунку плати за приєднання електроустановок до мереж», – пояснив Огаджанян.
«Замість оцінки реальної вартості приєднання електроустановки потужністю 1 кВт пропонується абстрактна ставка, що залежить від вартості активів обленерго з урахуванням їхньої зношеності. Мета таких змін – закласти «чайові» у вартість приєднання», – вважає виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук. На його думку, в такий спосіб НКРЕКП намагається легалізувати тіньові платежі, адже оголошені ставки – це приблизно ті суми, які неофіційно платили підприємства за приєднання до мереж.
За даними Віктора Галасюка, він особисто поінформував прем’єра Гройсмана: «Я звернувся до прем’єра, щоб запобігти набуттю чинності постанови №148 і не друкувати її». Але поки що питання «зависло»... «З огляду на шалену корумпованість обленерго, які за рахунок приєднання до мереж нових споживачів наживають мільярди чайових», депутат вважає малоймовірним, що ця історія так просто вирішиться.
Скасувати плату за приєднання до мереж?
Якою ж має бути плата за приєднання до електромереж? Україна, наприклад, може перейняти досвід США, Ізраїлю та інших країн, де плату було взагалі скасовано. Там одразу ж почався бурхливий розвиток альтернативної енергетики. «Коли Ізраїль створював власну державу, там почали з індустріалізації, створення ефективної інфраструктури для бізнесу. Тоді умови були набагато гірші, ніж сьогодні в Україні. Але на законодавчому рівні було визначено, що кожне підприємство має право на безкоштовне приєднання до електричних мереж та водопостачання», – говорить директор Українсько-ізраїльського інституту стратегічних досліджень Альберт Фельдман.
Сонце, вітер і… демонополізація
Нарощувати потужності «зеленої» енергетики потрібно не лише тому, що вона дозволяє скорочувати викиди парникових газів. Це також сприяє демонополізації традиційної енергетики – теплової та атомної. Україна значно відстає від світових лідерів із впровадження «зеленої» енергетики: частка відновлювальних джерел (без урахування ГЕС і ГАЕС) у нашому енергобалансі досягла лише 1,2% (у 10 разів більше, ніж було в 2006 році). Але рішення НКРЕКП може покласти край такій позитивній тенденції.
Водночас енергетичні стратегії Данії, Швеції, Ісландії планують до 2050 року на 100% використовувати лише відновлювальні джерела енергії. Німеччина до того часу планує досягти 80% «зеленої» електроенергії у загальному обсязі її виробництва.
Розвиваючи «зелену» енергетику, Україна поступово уникатиме залежності від імпортованих енергоносіїв. До того ж у директивах ЄС, запроваджувати які зобов’язана й Україна, встановлено індикативний показник відновлювальної енергетики – до 2020 року її частка в енергобалансі держави має зрости до 20%.
«Зелена» енергетика – «головний біль» не лише обленерго
Поява величезної кількості нових джерел генерації електроенергії, що приєднані до старих розподільчих мереж, зумовлює необхідність змін в управлінні енергосистемою та приведення мереж до сучасного рівня безпеки і захисту від кібератак. А це надзвичайно важливо для України, яка планує інтегруватися з єдиною європейською енергосистемою ENTSO. «Інтеграція (західної енергосистеми. – «Главком») зі Сходом можлива лише за умови, що все обладнання відповідатиме стандартам ЄС», – повідомив «Главкому» керівник підрозділу німецької Phoenix Contact Едуард Петкау. А це додаткові витрати, чого так не люблять робити наші монополісти.
Поки що ж основні генеруючі джерела енергії – ТЕС і АЕС – подають усю вироблену електроенергію у високовольтні мережі електропередач – напругою від 380 кВ до 750 кВ. Потім високовольтними лініями струм через трансформаторні підстанції подається в розподільчі, або, як їх називають, локальні мережі обленерго, до яких приєднана більшість споживачів. А управління всією енергосистемою держави здійснює єдиний диспетчерський центр – НЕК «Укренерго», регіональні представництва якого є в кожній області.
Стрімкий розвиток відновлювальних джерел енергії вимагає кардинальних змін. Цю проблему вже активно вирішують у Німеччині, де за останніх 20 років кількість генеруючих електростанцій зросла з 200 до двох мільйонів, а відповідальність за управління мережами, включаючи стабільність частоти (50 Гц), повністю покладено на постачальників електроенергії. «Створені раніше локальні мережі не були розраховані на появу такої кількості генеруючих джерел, тому виникла потреба в модернізації через перевантаження», – повідомив регіональний представник Mauell Вольфганг Фрідріх на Міжнародній енергетичній конференції в Німеччині на початку березня.
Очевидно, що українські енергопостачальники не готові до таких змін, тому й вирішили просто вбити «зелену» генерацію. Остаточно розв’язати цю проблему тепер мають керівники держави.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0