Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Якщо завтра Зеленський

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Василь Голобородько - Якщо завтра Зеленський
    Василь Голобородько
    Кадр з фільму «Слуга народу»

    Від нього хочуть швидких дій і простих рішень. Але це неможливо…

    Поки вся країна бурхливо обговорює можливість дебатів між Володимиром Зеленським і Петром Порошенком та очікує на результати їхніх аналізів, виборці дуже абстрактно уявляють собі з якими реаліями зіштовхнеться лідер перегонів, якщо таки переможе на цих виборах.

    Прихильники Порошенка та й взагалі ті, хто боїться приходу до влади непідготовленого кандидата, лякають доларом по 100 гривень, здачею України Путіну, бунтом військових та ледь не громадянською війною. Прихильники Зеленського (принаймні, серед тих, хто голосує не суто «по приколу») запевняють, що він збере команду незаплямованих професіоналів, зламає корумповану систему та пересадить усіх умовних свинарчуків. Власне команда Зеленського після першого туру висунула Порошенку низку вимог, на кшталт розблокування роботи Вищого антикорупційного суду, перезапуску роботи НАЗК та ліквідації схеми «Роттердам +». Логічно, що саме цих кроків варто очікувати від претендента, коли він сам стане президентом.

    Проте Зеленському вже дорікнули незнанням меж президентської компетенції: не всі з озвучених вимог стосуються повноважень глави держави. Враження всесильності президента складається через персону самого Порошенка, який славиться тягою контролювати все особисто, трудоголізмом, політичним інтриганством. Але головне, що є у нинішнього президента – власна найбільша фракція у парламенті, без голосів якої важко ухвалити будь-яке рішення. Наважимося припустити, що Зеленський, який жодного дня не провів в політиці, у всіх цих якостях та обставинах дуже поступається Порошенку, а в парламенті йому, як мінімум, до осінніх виборів опертися буде майже ні на кого. Тому, власне, і розкручується теза про слабкого президента, якого наша країна не може собі дозволити в нинішніх умовах.

    Спробуємо змоделювати, що може чекати Зеленського і країну, яку він гіпотетично очолить, після того, як відлунають інавугураційні фанфари.

    Під наглядом Авакова?

    Скільки б Зеленський грізно не заявляв, що йде ламати систему, в перші дні свого президентства він залишиться з цієї системою на самоті. Всі розмови про «народовладдя», про те, що усі питання вирішуватимуться на референдумі, будуть упиратись у відсутність закону про такий, а також те, що гроші на усі ці речі має виділяти Верховна Рада. Вже можна казати точно, що під час «медового місяця» у Зеленського, не буде своєї фракції, не кажучи вже про більшість, в парламенті. На нього, можливо, будуть орієнтуватися кілька укропівців, депутатів з групи «Відродження», персонально Сергій Лещенко та ті, на кого має вплив Ігор Коломойський. При цьому розпустити парламент через відсутність коаліції та оголосити дострокові вибори новий президент вже не зможе, бо це дозволено робити не пізніше, ніж за рік до виборів. Відповідно, не користуючись підтримкою депутатів, він не зможе самотужки призначити ані новий уряд (старий має складати повноваження тільки перед новообраною Верховною Радою), ані змінити голів Служби безпеки, Нацбанку та генпрокурора, які входять до президентської квоти. А без своїх силовиків Зеленський точно не задовольнить запит прихильників на тотальні «посадки» попередників.

    Але чи можна сказати, що Зеленський-президент буде геть зовсім безпорадний? Ні, бо він зможе перепризначати голів облдержадміністрацій (щоправда, за поданням Кабміну), послів, членів різних органів за своєю квотою. Президент за замовченням очолює РНБО та призначає начальника Генштабу Збройних сил. Він може попити кров Верховній Раді, ветуючи її рішення, та Кабміну, зупиняючи дію його актів і передаючи їх до Конституційного суду. Повністю ізолювати несистемного президента не вийде, і з якихось питань існуючій системі все ж доведеться з ним домовлятись.

    У фільмі «Слуга народу» президент Голобородько відверто воював з парламентом, але чи в реальному житті дійде до такого радикального сценарію? Можна припустити, що  Зеленський та ті, хто за ним стоять, будуть намагатись вибудувати «хиткий мир».


    Читайте також


    Політолог Володимир Фесенко прогнозує, що Зеленський на посаді президента запропонує ряд законодавчих ініціатив та кадрових призначень, які не будуть затверджені, і він почне апелювати до народу, що в парламенті засіли корупціонери, яких треба прибирати.

    Але при цьому експерт не виключає спроб сформувати ситуативну більшість «під Зеленського». Він нагадує, що в серіалі у Голобородька є наставник, який вчить його тонкощам, як що працює в політиці та з ким і як розмовляти. У нового президента, на думку Фесенко, таким наставником буде міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, з яким Зеленський добре знайомий. Аваков вже називав коміка «порядною людиною з іншого світу», вихваляє його й найближчий соратник голови МВС Антон Геращенко.


    Наставника Голобородька у «Слузі народу» грає актор Станіслав Боклан... (кадр з фільму Слуга народу)
    Наставника Голобородька у «Слузі народу» грає актор Станіслав Боклан... (кадр з фільму «Слуга народу»)


    ... у житті цю роль може виконати Арсен Аваков
    ... у житті цю роль може виконати Арсен Аваков

    «Якщо проявити певну гнучкість у кадрових питаннях, то домовитись з Радою Зеленський зможе, – вважає Фесенко. – Зокрема щодо генпрокурора. Адже буде багато зацікавлених здихатись Луценка і замінити його на відносно нейтральну фігуру. Зеленському до осені треба продемонструвати хоча б символічні кроки, що він намагається провести зміни. Але йому знадобиться певний адаптаційний період, коли доведеться зрозуміти, як це працює і що з цим робити. І на цей період будуть два стабілізатори – прем’єр Гройсман та Аваков, який буде одночасно модератором Зеленського».

    Чому б тоді не припустити, що Аваков, який знаходиться у дружніх відносинах з тим же Коломойським, не може стати прем’єром при президенті Зеленському? Популярною є версія, що за слабкого президента Україна зробить великий крок в бік парламентської республіки, причому з відповідними змінами до Конституції давно носиться саме шеф МВС. Гіпотетично їх можна провести ще парламентом цього скликання, якщо зацікавити в них Порошенка, який всіляко впирався таким намаганням, поки був президентом.

    «Так блискавично переформатувати під себе Верховну Раду, як це зробив Янукович в 2010-му, у Зеленського не вийде, – впевнений політтехнолог Андрій Золотарьов. – Його надзадача – не розгубити рейтинг в умовах короткого «медового місяця» і відсутності економічних ресурсів для популярних кроків. Якщо це вдасться, то після парламентських виборів він ще може розраховувати на створення коаліції, з якою працюватиме. А якщо цього не вийде, то Зеленський може виявитись найбільш коротким та безболісним шляхом до парламентської республіки. Якщо Рада піде шляхом зміщення центру влади до себе та до прем’єра, у нього не буде ресурсів цьому запобігти».

    Заручник простих рішень

    Політолог Кость Бондаренко вважає, що у Зеленського фактично не буде інших варіантів, ніж йти на конфронтацію з парламентом: «Парламент може саботувати будь-яку пропозицію Зеленського, але, як показує катавасія навколо дебатів, він ігноруватиме закони, які заважатимуть його діяльності, і на це є попит у його електорату. Він буде діяти за принципом – якщо не подобається моє рішення, звертайтесь до суду. Якщо ж Зеленський буде намагатися домовитися, то програє парламентські вибори. Він є виразником інтересів тієї частини країни, яка розчарована в постмайданній дійсності, причому за нього голосували ті, хто розчаровані і в Порошенкові, і в Опозиційному блоці, і так далі. Від нього хочуть швидких дій і простих рішень».

    У Зеленського кажуть, що в нього є план на перші 100 днів президентства і обіцяють перед другим туром показати «першу п’ятірку» його команди, яка досі є загадкою. Поки навколо Зе згуртований квартет, у якого є політичний бекграунд, – колишні та опальні міністр економіки Айварас Абромавічус, міністр фінансів з не дуже однозначною репутацією Олександр Данилюк, член НАЗК Руслан Рябошапка та просто нардеп Сергій Лещенко. Останній розповідав, що на зустрічі з Європейською бізнес-асоціацією Зеленський тестував публіку на предмет того, як вона сприйме призначення Данилюка міністром закордонних справ. Наявність екс-міністра фінансів в оточенні Зе має заспокоїти західну публіку щодо співпраці з Міжнародним валютним фондом – Данилюк під час свого перебування в уряді фактично був очима фонду в Україні. Припинення співпраці з МВФ і подальший дефолт при новому президенті є однією з основних «лякалок» команди Порошенка. Проте якщо президент Голобородько в серіалі дійсно посилав кредиторів прямо і далеко, то Зеленський вже заявив, що в цьому плані не погоджується зі своїм вигаданим персонажем.

    Також, за інформацією «Главкома», на зустрічі з американськими дипломатами до кандидата було донесене лояльне ставлення Вашингтону, проте відразу ж озвучені дві доволі чіткі вимоги. Перша: публічне дистанціювання від Ігоря Коломойського. Друга: ясність з кандидатурою прем’єра.

    На Заході вже поступово готуються до того, що їм доведеться мати справу з таким нестандартним президентом. Хоча голоси занепокоєння не стихають, бо незрозуміло, чого саме чекати від Зеленського поза межами Instagram та Facebook. А виходити за ці межі Володимиру доведеться одразу після клятви на Конституції, положення якої багато в чому дисонують з його нинішніми обіцянками.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ