Сьогоднішні події продемонстрували, що «Слузі народу» не звикати діяти кавалерійським наскоком
У вівторок новообраний парламент зіштовхнувся з зачатками першої політичної кризи. Монобільшість зі «Слуги народу» продемонструвала, що їй більше ніхто не указ та проголосувала закон про імпічмент спочатку в першому читанні і буквально одразу в цілому. Сам закон, по суті, аж ніяк не наближає процедуру імпічменту, але не про нього зараз мова. Всі інші фракції волали про порушення регламенту і неможливість внести свої правки між читаннями, проте спікер Дмитро Разумков був непохитним і не звертав на всі ці попередження уваги. Після голосування фракції меншості цілком серйозно розглядали можливість на знак протесту покинути залу, лишивши єдину фракцію більшості наодинці. Потім нібито був знайдений консенсус, але збоку сьогоднішні події нагадували демонстративну гру м’язами з боку з боку партії більшості.
Це вже не перший раз, коли президентську команду в парламенті звинувачують в порушенні регламенту – так великі питання були щодо законності голосування за скасування депутатської недоторканості. Проте «зелену хвилю» не зупинити, а на всі претензії «слуги» кивають на роботу минулого парламенту, який теж не був взірцем дотримання процедур.
Але фракція-домінант хоче піти ще далі – якщо регламент заважає, його просто треба змінити під себе. Перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко заявив, що робоча група готує проект нового регламенту і він може бути прийнятий до листопада. За словами нардепа, в новому законі, який буде регулювати діяльність парламенту, будуть мінімізовані процедури, які ускладнюють прийняття законів чи ставлять перепони у прийнятті (такі як внесення поправок з голосу). Робота над документом (або над кількома законопроектами) ще кипить і якийсь фіналізований варіант можна буде побачити пізніше. Цілком зрозуміла спокуса нової влади не морочитися процедурами, а максимально їх спростити, аби працювати ще «інтенсивніше». Але в такому зайвому спрощенні може критися небезпека.
Узурпація та диктатура?
Нинішня влада – не перша, яка хоче підправити регламент. Так з подібною реформою довго носився голова попередньої Верховної Ради Андрій Парубій. Базисом для неї став звіт місії Європарламента на чолі з Петом Коксом. Так євродепутати уважно вивчили тонкощі українського парламентаризму і зробили кілька порад – зокрема, пропонувалося збільшити кількість пленарних тижнів з двох до трьох на місяць, скоротити кількість комітетів, закрити засідання Погоджувальної ради від преси та навіть зменшити кількість голосів для прийняття рішень зі «священних» 226 до простої більшості серед присутніх в залі. Проте парламентарі до намагань Парубія провести через залу хоча б частину ініціатив віднеслись байдуже і парламент продовжив працювати так, як і працював, – з традиційно порожньою залою по п’ятницях.
Про реалізацію ініціатив попередників, освячених Європарламентом, в новій Раді також нічого не чути. Проте на сайті парламенту вже зареєстровано кілька законопроектів щодо змін до регламенту. Найбільш активними в цьому напрямку є дві депутатки Оксана Гринчук та Людмила Марченко від фракції «Слуга народу». Зокрема, вони пропонують дозволити реєструвати законопроекти тільки групам депутатів, не менших, ніж найменша фракція, зареєстрована на першій сесії Верховної Ради. Тобто для подачі законопроекту потрібно буде не менше 17 підписів народних депутатів під ним (стільки на момент реєстрації мала фракція-малюк «Голос»). Така норма, за ідеєю, має побороти той самий законодавчий спам, але в опозиції, м’яко кажучи, не в захваті від таких ініціатив.
«По тих планах, що ми бачимо, пропонується обмежити законодавче право народних депутатів, – застерігає Юрій Павленко з «Опозиційної платформи «За життя». – Це стосується кількості депутатів, які мають підписати законопроект, плюс фактично знищується система другого читання. Якщо зараз комітет не підтримав моя правку, я маю право поставити її на голосування з голосу. А вони пропонують, щоб Верховна Рада дала мені право поставити мою правку на голосування – це взагалі як? Те саме стосується постанови правки на підтвердження».
Павленко бачить в запланованих змінах повну узурпацію влади з точки зору розгляду законопроектів під приводом скорочення часу, і позбавлення опозиції впливу на їхній розгляд: «Регламент треба змінювати, але задля посилення реалізації законодавчої і контрольної функції. А «Слуга народу» зараз пропонує навпаки послабити можливості парламенту. Якщо всі ці ініціативи будуть проголосовані, ми можемо отримати «гірчичник» від міжнародних партнерів, бо це просто знищує парламент».
Альона Шкрум з «Батьківщини», яка зареєструвала альтернативний ініціативам Гринчук–Марченко законопроект, вважає, що спрощення процедури прийняття законопроектів може повернути країну до радянських часів, коли КПРС приймала все, що їй спускали зверху.
«Більшість людей взагалі не розуміють, чому важливо дотримуватись закону про регламент, чому потрібні два читання, чому треба подавати правки, – каже Шкрум. – У всьому світі в демократичних країнах є процедури надання слова опозиції, внесення правок, слухань в комітетах, щоб запобігти помилкам, до яких може вдатись влада. Ми бачили, як Порошенко, протягуючи якісь зміни за один день, потім мав їх виправляти або вони скасовувались Конституційним судом. І зміни регламенту точно не повинні створювати диктаторські процедури, коли без рішення більшості в другому читанні не розглядається жодна правка, а депутати мають реєструвати законопроекти тільки групою».
Не за те взялися
Втім всі розуміють, що у «Слуги народу» є можливість змінити регламент так, як їм того заманеться. «Тут є небезпека, що більшість перепише регламент під себе та суттєво обмежить права опозиційних фракцій, – впевнений політолог Володимир Фесенко. – З одного боку, в регламенті є проблеми, про які вже багато говорили – наприклад, треба відновити норму, що стосується порядку фіксації припинення діяльності коаліції. Можна знайти і інші дрібні позиції, по яких регламент треба оптимізувати. Але якщо це буде робитись під інтереси однієї фракції, це загрожує надмірним спрощенням законодавчого процесу – для прискорення це ніби добре, але може постраждати якість законопроектів».
Занепокоєний тим, що «слуги народу» дивляться на зміни до регламенту тільки під кутом спрощення та прискорення і голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Хоча загалом експерт, який багато часу присвятив питанню реформи парламенту, визнає, що дискусія про парламентські процедури є актуальною, от тільки підійшли до неї не з того боку: «Наприклад, коли нова влада вносила законопроекти щодо змін до Конституції, вона повністю проігнорувала ідею, яка давно обговорювалася. В Європі нема жодного парламенту, який приймав би всі рішення більшістю голосів від конституційного складу, як у нас. Поки ми не перейдемо на європейську модель, за якої рішення приймаються більшістю від присутніх, ми не наведемо порядок з тим же відвідуванням. Є багато питань, які насправді треба обговорювати, та таке враження, що їх якраз не зачіпають. Але ті ж правки з голосу – це, дійсно, деструктивна річ і, можливо, їх дійсно варто виключити, якщо при цьому гарантувати час на внесення письмових правок».
Початок внесення змін до регламенту анонсований на наступний тиждень, а сьогоднішні події продемонстрували, що «Слузі народу» не звикати діяти кавалерійським наскоком. Тим більше, коли в тебе є можливість переписувати правила гри, коли вона вже почалась.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0