Чому банківський сектор у сплячому стані?

Український банківський сектор знаходиться в сплячому стані. Цей стан було створено штучною комою. Адже банківський сектор провів грандіозну чистку кредитно-фінансовий установ в історії Європи.

«За три роки з ринку було виведено більше 90 банків. Третина з них була дійсно схемною. Решта дві третини були дивного суб’єктивного характеру. Десь зі сторони регулятора перегинали палицю, а десь таке саме робили і власники. Як правило, більшість банків, котрі були в Україні, озиралися на олігархічні бізнес-групи, які використовували ці банки для «ефекту пилосмокту» з точки зору залучення коштів зі сторони населення. Населення несло гривню чи валюту під заздалегідь нереальні проценти в банки, а далі за допомогою зв’язаного кредитування, за допомогою механізмів виводу капіталу на певні офшорні точки виводилися кошти для фінансування потреб певних груп впливу або для певних власників цих банків», - говорить Перелигін.

Банкір висловлює стурбованість, що до сих пір залишається відкритим питанням, чому ніхто не поніс покарання за ці дії. «Фонд гарантування вкладів по суті залишається дотаційним органом, який впливає на загальну економічну картину з тієї точки зору, що як і в Пенсійний Фонд, так і в Фонд гарантування вкладів потрібно постійно вливати кошти для закриття бюджетних дірок», - продовжує Перелигін.

Зовнішні корпоративні ринки запозичень сьогодні для України закриті. Залишаються з нами тільки МВФ та кілька іноземних інституцій, які ще хочуть працювати з державою.

«Співпраця з МВФ – це гарний маячок для іноземного інвестора. Але, щоб він зайшов, Україні потрібно провести до кінця реформу судів та правоохоронної системи. Відсутність реформи – один із стримуючих факторів, бо інвестор не почувається в Україні захищеним», - зауважує банкір.

Він також розповів чому російські банки не становлять загрози для України.

За його словами, банківський сектор в розрізі російського капіталу сильно звужується. Раніше він був на рівні 30%, сьогодні це 8-12%. Державний сектор в банківській системі сягає уже 55%. Тому паніку не варто розвивати.

Банки з російським капіталом до воєнного конфлікту  обслуговували певні регіони – Харків, Донбас, Дніпро - і кредитний портфель їхній застряг там.

«Треба врахувати, що ці так звані російські банки юридично є українськими кредитно-фінансовими установами. Вони обслуговують українських громадян. Це живі банки. Я маю надію, що Нацбанк не прийме рішення вводити тимчасову адміністрацію і так далі. Ті санкції, які ввели, є помірними та спокійними. Їх зробили для того, щоб показати, що ми входимо в деякий правовий режим спілкування», - говорить Перелигін.

На думку банкіра, банківський сектор досить зарегульований.

«Не можна відкрито стверджувати, що так звані російські банки скуповують валюту. Тому що є певна кількість обмежень, плюс валютний контроль та фінансовий моніторинг дуже зарегульовані і вивести колосальні суми валюти не можливо. Так, можливо, були якісь рухи та хвилі, але це все було помірковано і не становить загрози насправді. Небезпека була закладена в інших елементах. Раніше ситуація розвивалася так, що ці банки ледь не стали системними банками, були крупними кредиторами містоутворювальних підприємств. Можна припустити, що ці банки до війни могли виводи прибуток у свої материнські структури за допомогою субординованого боргу. Але суборднований борг – це не прибуток, це повернення боргу, який завели на правах субординації. Так, він виходив у валюті, бо він завжди заводиться у валюті. Але нічого смертельного не відбувалося», - продовжує банкір.

Перелигін стверджує, що на сьогоднішній день ніхто з цих банків не виводить свого капіталу назад. У них є певні обмеження та санкції, в межах яких ці банки і працюють.

 «Я не став би прив’язувати роботу цих банків до політики. У нас в країні існує така тенденція, якщо треба когось звинуватити в чомусь, то це дуже легко зробити. Для цього навіть інколи і доказів не треба. Можна дуже легко створити фурор, створити негативну хвилю проти будь-якої комерційної структури. Треба розуміти, що є певні політичні інструменти, які використовуються, щоб підняти інтерес населення від однієї проблеми до іншої, і зазвичай це роблять штучно», - підсумував Перелигін.

Нагадаємо, що «Сбербанк» ввів тимчасові заходи  для того, щоб банк працював стабільно, а також, щоб уникнути порушень операційної діяльності, внаслідок протиправних дій третіх осіб.

Президент Петро Порошенко увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо низки юридичних осіб, санкції, зокрема, торкнуться ПАТ «Сбербанк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «БМ БАНК» 

Прес-центр Главкома рекомендує також проглянути запис прес-конференції