«На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України»

    • Прес-конференція
    • Учасники: Олексій Біда, Марина Медвєдєва, Ігор Загороднюк ,Алла Блага
    • Розсилка

    Наслідками збройного конфлікту на сході України, окрім людських втрат, є значна шкода екологічним системам та природним ресурсам. Екоситуація Донбасу, яка тривалий час перебувала в кризовому становищі, в період воєнних дій набула ознак екологічної катастрофи. Окрім того Російську Федерацію, як державу-агресора можна притягнути до відповідальності за заподіяну шкоду навколишньому середовищу України. Для цього потрібно створити спеціальну комісію в рамках ООН, спеціальну міжвідомчу комісію під координацією РНБОУ для створення консолідованої претензії до РФ. Про це розповіли учасники польового дослідження «На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України» під час презентації звіту в прес-центрі Главкома.

    У Донецькій та Луганських областях України у сході збройного конфлікту сталося значне забруднення довкілля хімічними токсичними речовинами, уламками металів і тяжкими металами внаслідок артилерійський обстрілів та застосування вибухівки.

    «Внаслідок цих дій, утворилися численні воронки, що понівечили землю й знищили природні заповідні території, відбулося затоплення шахт, будівництво оборонних споруд, копанок, пошкодження каналізаційних і водогінних мереж. Ризики пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, збільшують масштаби негативного впливу», - говорить Алла Блага, аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини.

    На її думку, у результаті руйнування очисних споруд погіршився екологічний стан водних об’єктів.

    Ігор Загороднюк, кандидат біологічних наук, доцент, старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею зазначає, що зараз зі 135 природно-заповідних об’єктів, які розміщені в зоні АТО, 38 пошкоджені частково або повністю, від пожеж воєнного характеру постраждали 17% лісів і 24% степів.

    «Особливої шкоди зазнав регіональний ландшафтний парк «Донецький кряж», який згорів повністю на площі понад 3 000 гектарів. Окрім того бойові дії супроводжуються також масовими вирубками лісу у «сірій зоні», використанням заповідних об’єктів та урочищ з військовою метою, неконтрольованим мінуванням території», - говорить Загороднюк.

    За його словами, на території Луганщини, яка тимчасово не контролюється українською владою, розташовано 68 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення загальною площею 18665,8599 га, у тому числі 67 територій та об’єктів місцевого значення, а також загальнодержавного значення – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Гостра могила» (м. Луганськ), відділення Луганського природного заповідника «Провальський степ» (Свердловський район).

    «Унаслідок воєнного конфлікту на території Донеччини, яка тимчасово не контролюється українською владою, наразі розташовано 38 обєктів загальною площею 30, 673 тис га. Це і акваторія Азовського моря, і Національний природній парк «Меотида», регіональний ландшафтний парк  «Донецький кряж», «Хомутовський степ», відділення «Кальміуське» Українського степового природного заповідника, заказник «Роздільнянський», регіональний ландшафтний парк «Зуєвський», водно-болотне угіддя міжнародного значення «Кривококський лиман».

    Марина Медвєдєва, професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка під час прес-конференції в прес-центрі Главкома висловила переконання, що держава Україна повинна посилити національні правові механізми, ухваливши закони « Про відшкодування шкоди, заподіяної Україні агресією Російської Федерації» та «Про кримінальне покарання фізичних осіб за злочини агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні під час агресії РФ проти України».

    Окрім того, потрібно ініціювати спеціальну комісію в рамках ООН. «Можна також створити міжвідомчу комісію під координацією РНБОУ, щоб в майбутньому пред’явити РФ за її агресію консолідовану претензію на відшкодування збитків. Але, як бачимо, наразі немає такої політичної волі», - зазначає Медвєдєва.

    Вона також зауважила про необхідність розроблення методики документування та оцінки збитків, заподіяних навколишньому середовищу в результаті бойових дій.

    «Притягнення до відповідальності за екологічну шкоду, завдану під час війни, є більш проблематичним, аніж притягнення до відповідальності за населення екологічних збитків у мирний час. Виникнення міжнародної відповідальності відповідно до норм міжнародного кримінального права можливе як щодо держави загалом, так і щодо державних посадових осіб», - говорить Медвєдєва.

    Вона навела міжнародний приклад, який може вселяти надії для України. «У рішенні в справі про збройну діяльність на території Конго (демократична Республіка Конго проти Уганди)  у 2005 році Міжнародний Суд ООН визнав, що Уганда порушила свої зобов’язання за міжнародним правом відносно актів мародерства, пограбування та експлуатації природних ресурсів Конго, вчинених членами її збройних сил, а також порушила свої зобов’язання як держава-окупант в районі Ітурі, оскільки не змогла запобігти актам пограбування та експлуатації природних ресурсів Конго», - розповідає вчений.

    Згідно міжнародним правом національна кваліфікація конфлікту (АТО, війна тощо) не впливає на кваліфікацію міжнародними судовими органами. «Тобто те, що у нас АТО , не впливатиме на міжнародний трибунал ad hoc ( «ad hoc – на випадок». Главком) здійснити правильну кваліфікацію конфлікту. Цим , славне, і зайнялася канцелярія прокурора Міжнародного кримінального суду. Нагадаю, що події на сході у попередньому звіті Прокурора кваліфіковано як внутрішній та міжнародний. Отже, Росія як агресор має шанси понести відповідальність «, - резюмувала Медвєдєва.

    Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції



    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ