Про що говорить рішення ЄСПЛ у справі застосування харківською владою у 2010 році «титушок»?

18 червня 2019 року Європейський суд з прав людини своїм рішенням констатував порушення Європейської Конвенції зі сторони України в справах щодо подій 20 травня 2010 року, в яких вперше в історії України для розгону активістів влада застосувала так званих «титушок».  Про події 20 травня, а також постанову Європейського суду розповіли директор Центру стратегічних судових справ УГСПЛ Михайло Тарахкало, учасник подій 20 травня 2010 року, представник ХПГ Борис Захаров та учасниця подій, заявниця по справі до ЄСПЛ Любов Мельник під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».

Один із учасників подій у Харкові правозахисник Борис Захаров згадує, як захищав парк ім. Горького у 2010 році від вирубки дерев разом з іншими активістами.

«Справа харківського лісопарку, коли мер Кернес вирішив збудувати незаконно дорогу через парк і почалася вирубка дерев, яким по сто років. Коли почалася вирубка, то екологи-активісти почали довідуватися, що ж відбувається, чому йде вирубка? Які є законні підстави для цього? Їм не надавали ніяких документів, не було ніяких громадських слухань», - розповідає Захаров.

Також додає, що саме тоді вперше, люди одягнуті в чорну форму, так звані, «титушки» почали бити активістів, разом із працівниками комунальних служб. Міліція за цим всім спостерігала і нічого не діяла.

«Було кілька яскравих моментів, коли проводили «зачистку» парку від активістів. Збиралися співробітники так званої муніципальної охорони разом із комунальним підприємствами, було застосовано незаконне насильство, почали затримувати активістів. Серед затриманих був і я, і ще понад 10 осіб, син Любові Мельник Сергій Мельник був затриманий тоді теж, були затримані також Чернега і Яворницький», - згадує Захаров.

Любов Мельник стверджує, що протест був дуже мирний: жодної машини, жодного механізму не чіпали. «Єдине що, в той день, коли я постраждала, почали пиляти дерева, і ми, 5-6 осіб сідали навколо дерева і сиділи. Тоді й з’явилися ці «титушки». Коли ми сиділи, вони починали відривати нас один від одного і відкидали від дерев, аби їх могли вирубати. Коли ми перебігали до іншого дерева, я отримала дуже сильний удар в спину, впала і знепритомніла. Мені визвали швидку допомогу і відвезли в нашу центральну лікарню. Спочатку було встановлено у мене перелом, потім все таки виявилося, що забій м’яких тканин. Після цього я писала заяви в обласну прокуратуру, кілька разів мене допитував слідчий, потім я знову писала про те, що там сталося. Ніяких дій не відбулося – мені відмовили в провадженні. А далі – ЄС, туди я вже не втручалася. Велика подяка нашим правозахисникам».

Михайло Тарахкало директор зі стратегічних судових справ української Гельсінської спілки, адвокат, вже давно займається стратегічними справами. Це одна з найбільш яскравих справ в його практиці. Уважає, що вона є важливою і значущою для нашого суспільства, тому що це перша модель, коли була застосована спортивна молодь, яка нападала на активістів і розганяла їх у формі муніципальної охорони, у формі інших присутніх суб’єктів.

«Що саме постановив Європейський суд у цьому рішенні. По-перше він сказав, що правоохоронні органи не провели належним чином розслідування цих подій. Наступний момент – це несправедливий судовий розгляд у відношенні частини заявників, зокрема частина представників які були притягнуті до реальних термінів покарання, тобто вони реально були під вартою 9 діб кожен із них. Також суд вказав на необхідність перегляду рішення їх справ, тобто в подальшому ми зробимо зусилля для того щоб через палату Верховного Суду переглянути й отримати додаткову компенсацію за незаконне засудження», - пояснює Тарахкало.

Ключовою частиною рішення стосовно двох заявників – це Любові Мельник і Андрія Цуканова, Європейський суд  визнав порушення статті 11 Європейської конвенції , сказав, що держава не змогла забезпечити безпеку мітингувальникам.

Тарахкало також додає, що всього було 11 заявників, суд визнав порушення у справах 4 з них і, відповідно, призначив компенсацію для цих осіб. Для заявників призначили суми по 6 тис. євро кожному.

Підготувала Анастасія Рогожинська, практикантка

Переглянути запис прес-конференції