У Росії неможлива зміна влади через Майдан

    • Прес-конференція
    • Учасники: Олеся Яхно-Бєлковська, Фьодор Клімєнко
    • Розсилка
    Фото із соціальних мереж
    Фото із соціальних мереж

    26 березня по всій Росії прокотилася хвиля антикорупційних протестів. Передумовою обурення мас був фільм опозиційного політика, очільника Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального «Он вам не Димон», в якому розповідалося про шалені статки прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва і звучало обвинувачення в корупції. У містах-мільйонниках мітинги були несанкціонованими. За останніми оцінками, на протест вийшло 100 тисяч людей по всій країні. Влада Росії проти мітингувальників діяла жорстко. Лише в одній Москві було затримано 1000 людей. В Інших містах також відбувалися затримання. Що стало справжньою причиною виходу людей на вулиці? Про це розмірковували в прес-центрі «Главкома» Олеся Яхно-Бєлковська, політолог, експерт-міжнародник, та Федір Клименко, головний редактор «Русский монтор».

    Росіяни спали-спали, а тут – бац! – фільм про корупціонера Медведєва, і всі вийшли на вулиці. Які ваші перші рефлексії на події антикорупційних мітингів?

    Яхно-Бєлковська: Серед ризиків для України, якщо ми говоримо про зовнішні ризики по відношенню до Росії, то для нас вже є звична Росія агресивна та силова. Але для нас незвичний ризик як Росія невідома. В тому сенсі, що попри вертикаль влади, попри те, що все за регульовано, попри те, що немає політичного простору, все одно віртуальність, яка створена в медійному просторі, все таки буде розходитися з реальністю. І навіть якщо ми знаємо, що у 2018 році будуть президентські вибори в Росії, я вважаю, що на сьогодні Путін уже визначився  з тим, що він обиратиметься у 2018 році, що зміна курсу асоціюватиметься з іншою людиною, попри це невизначеності в самій РФ ставатиме все більше. Бо Росія визначилася давно не проводити в середині країни реформи, модернізацію економіки.

    Натомість зробили ставку на зовнішню експансію і почали заміняти внутрішні реформи. На антикорупційних мітингах 26 березня люди, особливо молодь, розуміли, що по суті їхня перспектива була обмінена на перспективу політичного режиму.  Для нас ризики, що за передвиборчий період Росія буде поглиблювати свою агресію, бо треба буде за рахунок чогось мобілізувати електорат. Але на відміну від України в Росії неможливі зміни влади через Майдан, через мітинги. Це лише частина того, що відбувається в суспільстві. Сама зміна в лади в російській традиції відбувається в іншій площині.

    Клименко: Перед подіями 26 березня в мене були досить оптимістичні настрої. Я навіть думав, що в Кремлі почули послання Навального, Ходорковського та інших політиків, що якщо Путін вирішить відступити від влади по-хорошому, то йому будуть надані гарантії. Гадаю, що Путін почув, але відповідь, з огляду на те,  як все відбулося, була чітка: безпрецедентно жорсткий розгін, більше тисячі людей затримано тільки в одній Москві. Такого навіть не було в момент розгону демонстрантів під час подій на Болотній. Арештовано у повному складі офіс Фонду боротьби з корупцією Навального. Якщо в Кремлі і є якісь думки про транзит влади і способи врегулювання своїх зовнішніх відносин із заходом, то опозицію вони допускати не будуть ні за яких обставин.  І я побоююсь, що ризик непередбачуваних подій дійсно зростає. Так званий чорний лебідь може відбутися коли завгодно, і його складно Кремлю передбачити. Адже в Росії давно погіршується економічна ситуація, в мономістах зупиняються підприємства, дуже важкі міжнаціональні відносини. Вибухнути може де завгодно. Щодо Майдану, то він дійсно неможливий. У 1993 році своєрідний майдан уже був біля Білого дому. Його розстріляли з танків. І якщо буде новий майдан, то ситуація буде аналогічною.

    Що спонукало росіян вийти на вулиці?

    Клименко: Якщо ви будете довго затикати котел корком і закручувати кришку, то рано чи пізно він буде давати тріщину, а потім він трісне. Вчора ми побачили тріщину. Те, що ми побачили 26 березня – це буржуазна революція у класичному виді. Молодь не вся знала, хто такий Навальний, але вони точно знають, що в їхній країні для них нічого немає, ніяких соціальних ліфтів. Незважаючи на те, що розгін був жорсткий, але молодь це не злякало. Усі, хто там побували, отримали гарний заряд адреналіну.

    Такий успіх на мітингу по кількості людей забезпечило відсутність в організації представників несистемної опозиції. Є таке прислів’я «10 калік не будуть варті одного гладіатора». От наша опозиція – це так би мовити 10 політичних калік.

    Яхно-Бєлковська:. Проблема в тому полягає, що ми переносимо український вимір на події в Росії. Ми гадаємо, що там є влада, і є опозиція. Сьогодні ніхто в Росії не сприймає ні Навального, ні інших лібералів як реальних конкурентів або альтернативу. Те, що Навальний є впізнаваним, це свідчить про те, що люди хочуть змін. Але це не означає, що він стане виразником цих змін. Лідер може виникнути зненацька. Згадайте, Путін з’явився ні звідки. Такі російські реалії.  Тому такий сценарій як був в Україні є неприйнятним.

    Клименко: У найближчій перспективі у Навального не має шансів обратися. Тут треба пригледітися до фігури Собяніна. Гадаю, що він є одним із зручних кандидатів для косметичних змін в Росії і для налагодження стосунків із заходом. Адже ця людина не замащена ні в анексії Криму, ні в мілітаристських речах, не потрапив під санкції. При цьому мітинг в Москві і те, як на нього реагувала московська влада, спонукає до висновків, що Собянін також не буде розмовляти з опозицією.

    Яка була роль Навального в цих мітингах?

    Клименко: Ситуація доволі проста. У Навального є хороший розкручений канал – Ютьюб, Фесбук, його власний блог. У нього дуже велика аудиторія. Окрім того він дуже своєчасно зробив антикорупційний фільм про Дімона.

    Ні, він скористався зливом  цієї інформації про Медведєва  від силовиків. Він не проводив сам журналістське розслідування…

    Клименко: Ну, так.  Але в цій ситуації Навальний вчинив як класичний боксер. Він раніше весь час концентрував свої атаки на Путіні та на представниках його близького бізнес-оточення. І всі звикли, що Навальний проклинає Путіна. І коли вийшов фільм про Мєдвєдєва, то це була зміна цілі, і це було цікаво. З цим фільмом Навальний зробив інформаційний тур по країні. Тому в організації мітингів його заслуга є, хоча безпосередньо імені його практично ніде не звучало. Навальний став інформаційним бустером ситуації.

    Яхно-Бєлковська: Хочу нагадати вибори Навального на посаду мера, де він набрав досить високий результат – 35%. Але в Російський реаліях навіть якщо в тебе буде високий результат, висока кількість голосів ще не означає, що ти зможеш прийти до влади. Тому що немає живої політичної системи, немає процесу зміни влади.

    Клименко: Розумієте, в Росії немає механізмів транзиту влади, немає незамкнутих на єдиний центр працюючих структур. Це небезпечно. Бо в певний критичний історичний момент їй загрожує руйнація.

    Чому цапом-відбувайлом зробили Дімона?

    Клименко: Дімон – вдала фактура. Це також зміна цілі. Адже Навальний, починаючи з 2010 року, весь час говорив про те, що от який поганий Путін і Ротенберґ. Це всім уже набридло. Ситуація з Дімоном дуже вдало вибрана, адже завдяки 26 березня всі, хто хотіли і могли про ситуацію з Дімоном дізналися. І для Путіна сьогодні є тільки два поганих варіанта: перший – звільнити Медведєва, а значить сліпо слухатися натовпу і проявити слабкість,  другий  - залишити Дімона на посаді, і визнати, що він «кришує» крупного корупціонера, і в Кремлі існує кругова порука. І другий варіант – це удар по його базовому електорату.

    Яхно-Бєлковська: Насправді Медведєв хоч ще і займає посаду прем’єр-міністра, але він уже відсторонений від прийняття політичних базових рішень. Ми бачимо, що на перші ролі вийшли силовики . Мєдвєдєва зберігали, оскільки він був символом у 2012 перевдягання – зміна президента на прем’єра. І тому протести на Болотній і на Сахарова були саме проти цієї спекуляції. Це питання часу, чи треба Медведєва міняти до виборів президента, чи після. Тому сьогоднішні мітинги були проти Дімона, бо обрали фігуру, чия роль і так уже мінімізована.

    То Навального використали, зважаючи на його риси характеру, як то егоцентризм, нарцисизм, зливши цю інформацію про Медведєва, і як наслідок – мітинги?

    Яхно-Бєлковська: Це могло просто співпасти у часі. І навальний сам міг розуміти, який є запит у влади. А в інших реаліях йому взагалі не дозволили б вийти на вулиці. Адже в Москві мітинг був несанкціонований, так  як в інших великих містах. Дозволили лише в деяких , де на їхній погляд було менше ризиків.

    Клименко: Я згоден, що Медведєв не є значимою фігурою в оточені Путіна. Але до виборів Медведєв нікуди не дінеться. Бо Путін буде це рішення приймати підтиском вулиці. Путін не любить, коли на нього тиснуть. Що стосується антипутінських лозунгів, які вигукували на мітингу, то вони стають актуальними уже у всіх прошарках російського суспільства. Доказом цього є протест дальнобійників проти «Платона» (система «Платон» – підвищення тарифів для далекобійників. Система належить сину олігарха і друга Путіна Аркадія Ротенберґа Ігорю. – «Главком»), які вийшли на стачку 27 березня. На прес-конференції вони заявили вимогу відставки всього уряду та висловили недовіру президенту.

    Чи послаблюють мітинги владу Путіна?

    Яхно-Бєлковська: Ні, не це послаблює владу Путіна. Послаблює та політика, яку він проводить з 2014 року, це санкції, ізоляціонізм, куди себе сама Росія загнала. І наслідки цього всього будуть відчуватися  протягом десяти років доки є запас ресурсу. Сьогодні Росія відкинула свою економіку в архаїзм, уже навіть не в 19 століття. Мітинги – це процес, який супроводжує загалом ослаблення Росії. Якщо ви подивитеся на історію державності Росії, то побачите, що злам відбувався тоді, коли Росія була слабка.

    Клименко: Те, що ви зараз бачите в Росії, це продовження розпаду Радянського Союзу. Ті географічні кордони, які є, скоро можуть змінитися. Бо всі процеси розпаду Радянського  Союзу, розпаду імперського простору з одного боку, а з другого мітинги – це все паростки зміни кордонів.

    У мене народилася конспірологічна думка, що мітинги 26 березня – це був, так би мовити, лабораторний дослід влади, щоб зробити замір протестного рівня в населення, щоб побачити реальну картину і відмоніторити тих, з ким потім можна «попрацювати».

    Клименко: Це дуже небезпечно. Нагадаю історичні події сто років тому, коли відбулася революція на рівному місці, бо в Пітер два дні не завозили хліб. Росія – не та країна, де можна такі жарти грати. Коли Росія знаходиться в кризі, то за висловом Буніна «тут влада може злиняти за два дні». Адже сьогодні росіяни втомилися і від поганої економічної ситуації, і від дії пропаганди, тому якби я був Путіним, то я не наважився на такі дії.

    Наталія Малиновська, прес-центр «Главкома»

    Переглянути прес-конференцію можна тут:




    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ