Не стало культового оборонця «кришталевих» львівських «Карпат» Валерія Сирова

Сьогодні, 28 серпня, в Миколаєві на 73-му році життя припинило битися серце культового оборонця львівських «Карпат» 60-70-х років минулого століття Валерія Сирова.

Валерій Сиров народився 1 вересня 1946 року в Новосибірську (РФ). До «Карпат» виступав за пітерський «Зеніт». У львівському колективі відіграв з 1967-го по 1976 роки (з перервою на два сезони). Головним досягненням тих «Карпат» стало здобуття єдиного в клубній історії трофею – Кубка СРСР-1969. Якщо врахувати, що галичани в ті роки виступали у другій групі класу А (нинішній аналог першої ліги), то їхнє досягнення має подвійну вартість. Ні до, ні після того жодна команда нижчої ліги на теренах тодішнього СРСР і незалежної України кубкового трофею не вигравала.

Львів Валерій Сиров змушений був залишити на невеличкий час у 1973-му, внаслідок конфлікту з тренером Валентином Бубукіним. У той період непрохідний оборонець грав у складі запорізького «Металурга». З поверненням на тренерський місток «Карпат» Ернеста Юста Сиров повернувся у місто Лева знову і завершив там кар’єру після осіннього сезону-1976.

Подальша доля Валерія Михайловича склалася нелегко. Наприкінці 1970-х він навіть пережив ув’язнення, а після звільнення переїхав до Миколаєва, де працював на різних роботах. Далеко не всі пов’язані зі спортом.

В останні роки життя Валерій Сиров важко хворів. І 28 серпня 2019 року відійшов у вічність.

«Главком» висловлює щирі співчуття всім, хто знав і любив Валерія Михайловича.