Чому Красніков у «Динамо» – це революція та сенсація для українського футболу

Дует бразильців на суму майже у 10 мільйонів євро, повернення з оренди одного українця й безперервні чутки про купівлю тих чи інших виконавців з країн, де футбол – штука значно більш масова, ніж в нашій країні… Таким є сухий підсумок роботи нового функціонера столичного «Динамо» на одній із найбільш відповідальних та визначальних посад у таборі «біло-синіх» (що б там не казали про те, що Красніков почне працювати на благо «Динамо» лише з початку серпня, його «почерк» видно вже зараз, про що нижче…).

Призначення Євгена Краснікова штатним робітником найбільш титулованого клубу України стало несподіванкою. І не тільки зважаючи на давню ворожнечу по лінії «Харків-Київ» на ниві футболу, а й з урахуванням традиційно консервативного підходу до формування клубного господарства «Динамо» як такого.

«Главком» не проходить повз актуальну тему з життя однієї з двох кращих команд України та ділиться з читачами своїми міркуваннями і відповідями. 

Фактор латиноамериканців

Придбані в клубах з Південної Америки виконавці в історії київського «Динамо» помітний слід, як не крути, не залишали. Звичайно, імена таких футболістів, як бразильці Данило Сілва чи Діого Рінкон відданому шанувальнику «біло-синіх» відомі та викликають лише світлі спомини, проте серед немалої кількості легіонерів з тих країв вони виглядають радше винятком із правила.

Як відомо, успішну кар’єру чи не кращого селекціонера України Красніков побудував саме на залученні в команду харківського «Металіста» на чолі з тренером Мироном Маркевичем, як виявлялося, далеко не безталанних виконавців з країн, які формують КОНМЕБОЛ. Імена Марлоса, Тайсона, Жажі, Клейтона Хав’єра, Хосе Соси й багатьох інших говорять самі за себе. Не варто сумніватися – ринок Південної Америки Красніков знає краще, ніж кожну доріжку на Барабашово.

То ж неважко спрогнозувати, що вже до кінця нинішнього літа в «Динамо» колонія виконавців з Південної Америки кількісно лише збільшиться. Зважаючи на те, що перехід Вітора Буено очікується з дня на день, а в конструкторі Олександра Хацкевича точно не вистачає щонайменше однієї деталі – в центрі нападу – висновки напрошуються самі собою…

Фактор Папи

За час «правління» Краснікова в «Динамо» один з його кроків вже варто вважати щонайменше – «фальстартом», щонайбільше – невдалою акцією. Мова про спробу запрошення до команди Києва старого знайомого пана Євгена, одного з двох «діамантів», віднайдених Красніковим безпосередньо в чемпіонаті України. Сенегалець Папа Гуйє та етнічний серб Марко Девич колись починали у «Волині» Віталія Кварцяного й мріяти про настільки зірковий похід просторами футбольної України не могли…

Провалені Гуйє оглядини на зборах «Динамо» свідчать, щонайменше, про одне. Виключати появу «своїх», відносно Краснікова, виконавців, причому не вельми високого рівня індивідуальної майстерності, в «Динамо» не варто. Новий чи то віце-президент, чи то ще один спортивний директор (офіційний сайт віце-чемпіона відповіді на це питання не дає – Красніков серед менеджменту «Динамо» наразі не значиться…) отримав від Суркіса очевидний карт-бланш, й користатися своїм статусом буде так, як йому заманеться… 

Фактор українців та українства

Після того, як стало відомо, що Красніков змінює місце роботи й отримує потужні важелі впливу на формування трансферного порядку денного київського клубу, питання про можливу зміну «ідентичності» «Динамо» як такої не постати не могло. Як відомо, в останні роки тренерський штаб «Динамо» робить ставку на футболістів з українським паспортом (звичайно, легіонери участь у командних звершенням так само беруть, проте вклад іноземної робочої сили – значно менший…). І завдяки такій клубній політиці закиди на тему «понаїхали тут…» щодо столичного українського клубу майже не актуальні.

Втім, за словами керівництва «Динамо» на чолі з Ігорем Суркісом, відхід від вектора подальшого використання «українізації» як головної рушійної сили в формуванні складу команди, нібито неможливий. Зважаючи на наведений вище приклад Папи не варто сумніватися – пошук виконавців для «Динамо» на просторах УПЛ, Першої та й Другої ліг, у виконанні Краснікова та його підопічних припинятися аж ніяк не буде…

У двох стартових матчах нового сезону за «Динамо» з перших хвилин виходили, відповідно, сім та вісім українців. Проте ті ж Сідклей та Че Че на двох у іграх з «Шахтарем» та «Ворсклою» отримали аж один тайм – їхні зіркові хвилини за Київ ще попереду, як, вочевидь, попереду й менша кількість ігрового часу для «аборигенів»...

До Вашої уваги одне з інтерв’ю Євгена Краснікова під час його роботи у «Металісті»:

Вперед у світле фінансове майбутнє?..

Серед іншого, прихід Краснікова означає те, що «Динамо» не тільки круто міняє вектор роботи на ринку, а й робить спробу стати на рейки успішного бізнес-проекту в контексті остаточного й безповоротного виходу на рейки самоокупності й прибутковості як таких. Проте неважко помітити, що в головного (й наразі, по суті, єдиного) конкурента на внутрішній арені, «Шахтаря», такі спроби є значно більш вдалими. Мова про подальшу діяльність клубних структур не тільки на результат у внутрішніх змаганнях та в єврокубках як такий, а й роботу на «експорт». Порівняння отримуваних після продажу гравців в клуби Західної Європи коштів тут буде недоречним – «рахунок» явно на користь «гірників»…    

Проте, як показує практика перебування Краснікова на посаді спортивного директора харківського «Металіста», спортивні результати клубу гіршої якості за час його роботи теж не зазнали.

Максим Салівон, для «Главкома»