рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Камери на дорогах. Про що мовчить патрульна поліція?

    безпека
    • Віталій Єрмаков
    •  glavcom.ua
    • Розсилка
    <span>1 червня в Україні почала діяти автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху</span> - Камери на дорогах. Про що мовчить патрульна поліція?
    1 червня в Україні почала діяти автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху

    Штраф можуть виписати, навіть якщо ви... не сідали за кермо

    Камери автоматичної фіксації не здатні суттєво вплинути на ситуацію на українських дорогах. Цю тезу підтверджують декілька фактів. Один з них – свіжа статистика аварій на дорогах Києва, яку публікує патрульна поліція.

    За пів року «служби» камер ситуація на дорогах столиці майже не змінилася. Так, кількість аварій дещо зменшилася. Але цю тенденцію можна було спостерігати і до того, як київська поліція почала «фільмувати» порушників.  Рівень дорожньо-транспортних пригод почав помітно падати з початком національного карантину в березні – за три місяці до появи камер спостереження.

    Чому так відбувається? У Патрульній поліції України в коментарі «Главкому» запевнили: поки що зарано чекати на якісь помітні результати.

    «Введення системи автоматичної фіксації правопорушень це тільки один з інструментів впливу на зменшення аварійності на дорогах. В даний час камери фіксують тільки перевищення швидкості руху, в майбутньому вони зможуть фіксувати й інші правопорушення», – зазначили в поліції.

    До того, правоохоронці звертають уваги на те, що кількість порушень в місцях встановлення камер зменшалась в п’ять разів, а кількість ДТП – у три рази.

    Проте, як з’ясувалося, Україна – не єдина країна, де ефективність камер ставиться під сумнів. Ба більше: є дуже показовий приклад, коли європейське місто повністю відмовилося від камер, а місцева влада запевнила городян, що ці «гаджети» ніколи не повернуться на дороги. Якщо вам цікаво, що з цього вийшло, читайте матеріал до кінця.

    Як впливають камери на кількість аварій в Києві

    Камери автоматичної фіксації порушень почали працювати в Україні 1 червня 2020 року. Поки що комплекси встановлені лише в Києві та Київській області. Саме тому «Главком» розглядає ситуацію на дорогах виключно у столиці.

    Майже відразу після запуску камер керівництво МВС почало звітувати про чудодійну силу цієї апаратури. Так, 2 червня, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко написав у Facebook, що вже на другий день роботи камери зафіксували на 40% менше порушень.

    Запуск системы видеофиксации превышения скорости начал давать первые плоды! Так в понедельник, за 9 часов работы с...

    Опубліковано Антоном Геращенком Вівторок, 2 червня 2020 р.

    У пресі навіть можна було побачити новини про те, що після встановлення комплексів кількість ДТП зменшилася втричі. Звичайно, мова йшла виключно про ділянки доріг, де працювало обладнання для фіксації порушень.

    «…В місцях, де встановлені перші 50 камер, кількість ДТП знизилася втричі, а на окремих ділянках доріг кількість ДТП зменшилася з 51 до 18, а на деяких ділянках доріг – аварії припинилися взагалі», – такою вражаючою статистикою у червні-жовтні ділився перший заступник начальника Державної патрульної поліції Олексій Білошицький.

    Динаміка аварій на дорогах Києва

    Дані: Національна поліція України

    Але коли дивишся на загальну картину аварій на дорогах Києва, диво кудись зникає. За підрахунками «Главкома», які спираються на офіційні дані поліції, в січні-травні – до початку роботи камер – показник аварійності впав на 14% (порівняно з минулим роком). У квітні кількість аварій взагалі скоротилася майже на 40%. Тоді як в червні-листопаді – останні пів року, коли працювали камери – кількість ДТП в столиці знизилось приблизно на 5,4%. Тобто, після встановлення камер позитивна, з точки зору безпеки, динаміка чомусь почала гальмувати.

    Чи дійсно камери неефективні


    У 2009 році в британському місті Свіндон відключили всі камери контролю швидкості
    У 2009 році в британському місті Свіндон відключили всі камери контролю швидкості

    Звичайно, можна сказати, що 50 камер – це нічого для такого великого міста, як Київ. До того деякі з цих камер розташовані в області. Тому позитивний вплив просто розчиняється у загальному безладі на дорогах. Але деякі дослідження доводять, що велика кількість камер так само не впливає на дорожню безпеку.

    Нещодавно цікаве дослідження робили в Росії. Звісно, посилатися на дані країни-агресора – нині ознака дурного тону. Але у нашому випадку воно дуже показове, тому що дослідження робила державна корпорація «Ростех», яка не була зацікавлена в критиці камер.

    Проте навіть представникам російської влади довелося визнати: дорожні камери, яких в Росії вже декілька десятків тисяч, не впливають суттєво на безпеку на дорогах. Навіть в Москві ефективними визнали лише 10% камер.

    Для тих, хто вважає будь-які дані з Росії непоказовими, є приклад з Європи. Ще у 2009 році увагу до себе привернуло невеличке британське місто Свіндон. Місцева влада вирішила повністю відмовитися від камер автоматичної фіксації порушень. Головну причину такого кроку можна сформулювати як «годі годувати Лондон». Владі не подобалося, що утримання камер фінансується містом, а «дохід» від них забирає «центр».

    Тоді представник місцевої влади Пітер Грінгал стверджував, що камери не роблять дороги Свіндона безпечнішими. Тож краще місто буде витрачати гроші на інші заходи безпеки. Місцева рада обіцяла за рахунок «камерних» грошей покращити освітлення та якість доріг та зайнятися підвищенням кваліфікації молодих водіїв.

    Деякі британці сприйняли рішення Свіндона як справжню зраду. «Божевілля!», – так у коментарі для BBC назвала відмову від камер в місті Джулі Таунсенд, заступниця виконавчого директора Brake – британської організації, яка бореться за безпеку на дорогах.

    «Будь-яке зменшення кількості камер є справжнім кроком назад з точки зору безпеки дорожнього руху», – стверджувала пані Таунсенд.

    Але час показав, що вона помилялася. Кількість аварій не зросла. Навіть більше: у 2012 році – через три роки після відключення камер – Свіндон було визнано містом з найбезпечнішими дорогами у Великобританії. Річний показник аварійності склав всього дві ДТП на тисячу автомобілів. Для порівняння: у Лондоні було зафіксовано приблизно 90 аварій на кожну тисячу машин.

    Тож фактично влада Свіндона довела, що є більш дієві інструменти боротьби за безпеку на дорогах, аніж камери. Саме тому у 2017 році – маже через 10 років після відключення камер – влада міста запевнила: камери не повернуться ніколи.

    «Автомобілі-двійники»

    Низька ефективність – не єдина проблема камер автоматичної фіксації порушень в Україні. Як виявилося, штраф можуть виписати, навіть якщо нічого не порушувати. Ба більше: щоб отримати «лист щастя», необов’язково взагалі сідати за кермо. Таке трапляється через те, що шахраї підробляють чужі реєстраційні номери. При цьому марка, модель та колір «автомобіля-двійника» можуть не збігатись з «оригіналом».

    Але на такі очевидні розбіжності поліція чомусь не звертає увагу. І відправляє штраф справжньому власнику автомобільного номера. Тож такому «щасливчику» доводиться переконувати правоохоронців у тому, що він не має до порушення жодного відношення. І не варто сподіватися на презумпцію невинуватості, адже в даному випадку вона не працює.

    Документи, які свідчать про подібні випадки, є в розпорядженні «Главкома». В редакцію звернувся власник автомобіля Toyota RAV4, який отримав штраф за перевищення швидкості. Хоча в поліції визнали, що на фото, яке зафіксувала камера, швидкість перевищує Skoda, але з таким саме номером, як і RAV4.

    Але в даному випадку водієві пощастило: злочинці «повісили» копію номерного знаку на автомобіль іншої марки. А ось якщо б марка та модель були ідентичними, довести свою невинуватість було б набагато складніше.

    Довідка

    В червні 2020 року в Україні почали працювати перші комплекси автоматичної фото- і відеофіксації порушення правил дорожнього руху. Поки що, так звані, камери працюють лише на Київщині. На момент публікації матеріалу повноцінно працювало лише 50 камер. Але згодом вони з’являться і в інших областях країни. Всього планується встановити близько 2 тисяч комплексів. Вартість одного оцінуються в 15-40 тисяч доларів (залежить від функціональності). Тобто весь проект коштуватиме, щонайменше, 30 мільйонів доларів.

    Віталій Єрмаков, для «Главкома»


    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies