Народила трійнят вчителька із Шаргородщини

Тепер 37-річна Галина Урбанська із Клекотини Шаргородського району, яка у місцевій школі викладає біологію, потроху звикає до статусу багатодітної мами та вчиться розрізняти новонароджених донечок. Нашому виданню вона вперше розповіла про своїх малят.

«Старшій доньці Аліні вже 13 років, але скільки пам’ятаю, завжди мріяла, аби в неї були рідні братик чи сестричка. Навіть проскакувала думка про двійню, тоді б малечі точно не було сумно гратись та спілкуватись. Але з часом те все забулось, я вже не планувала народжувати. І хто б міг подумати, що на свято Миколая станеться диво і я завагітнію», — розповідає Галина Урбанська. — Хоч я і римо-католик, про те, що матиму не одну дитину, дізналась на православне Різдво, коли мене забрали до лікарні з кровотечею. Буквально за тиждень, на Старий Новий рік, мені приснився віщий сон. Ніби зайшла я до храму, до мене підходить священик і просить зробити послугу — вийти наперед та лягти на лаву обличчям до неба. Застелили білу тканину і на живіт поклали статуетку Ісуса, розвернуту обличчям до людей. Так, як зазвичай в лоні лежить дитина. Після того священик мені каже, що так маю пролежати до кінця служби і потім кожен з вірян має підійти та поцілувати Ісуса. Лиш тоді я зможу піднятись. Не повірите, але буквально в той же день у мене знову почалась кровотеча і в лікарні мені повідомили, що народжу трійню. Оскільки Ісус входить у пресвятішу Трійцю, то, можливо, цим сном мені і було сповіщено те, що матиму трійко діток».

Півтора місяця пробула у Шаргородській районній лікарні. Після того повернулась до школи і дотягнула до останнього дзвоника, поки всі школярі не здали іспити та контрольні. Взяла профвідпустку і з 12 липня планувала вийти у декретну відпустку. Але один день не дотягнула, відійшли води та почались перейми. Мене відправили до Вінниці.

Народжувала наша героїня на 30-му тижні вагітності у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені Пирогова. Пологи пройшли добре, і за це жінка щиро вдячна акушеру-гінекологу Марії Боднарчук, яка проводила кесарів розтин, та всьому медичному персоналу.

«Мої дівчатка народились з різницею у хвилину. Старша із вагою 1350 грамів та зростом 41 сантиметр. Інші дві — 1650 грамів та зростом 42 сантиметри. Поки важко сказати, на кого схожі, але резус-фактор у них татів. Він вже жартує, що то його дівки. Щодо імен, то поки що визначаємось. Я хочу Арінку, чоловік — Настюшу, а старша донечка — Крістіну. Але це поки що попередньо, маємо час визначитись. Всі запитують у нас, чи не робили ми штучне запліднення, бо саме при ньому бувають трійні. Ні, вчитель біології завагітніла природним шляхом, — усміхається співрозмовниця. — Ми дуже щасливі, адже так мріяли про дівчаток. Дуже вдячні лікарям відділення патології вагітних за їхній професіоналізм та турботу».

За словами акушера-гінеколога ВОКЛ Марії Боднарчук, за весь час її роботи у лікарні це друга трійня, яку вона приймала. Для медика, яка цими вихідними святкуватиме ювілей, це найкращий подарунок.

«Перша трійня в мене була з Ямполя, там 17-річна пацієнтка народжувала самостійно. Поряд з нею знаходилась свекруха. Коли народилась третя дитинка, то жінка сильно здивувалась. Мовляв, на обстеженні їх готували до появи на світ двох діток. Ось такі бувають історії, — з усмішкою каже Марія Петрівна».

Поки що пані Галині та її дівчаткам доведеться ще довго пробути у лікарні, адже малята передчасно з’явились на світ і перебувають у відділенні інтенсивної терапії новонароджених під опікою завідуючої Тетяни Наліжитої та її колег.