Батьківщина коронавірусу. Чому в Китаї тепер все тихо?

У китайському місті протестували 10 млн. осіб за п’ять днів. А у нас?

Європу, яка, здавалося б, вже вийшла переможцем з весняного двобою з коронавірусом, накрило другою хвилею пандемії. У Китаї ж, де з’явився цей патоген, здається, різкого повторного зростання кількості хворих вдалось уникнути. За останній місяць (з 9 жовтня до 9 листопада) у державі з населенням в 1,4 млрд кількість виявлених інфікованих коронавірусною хворобою коливалась між 11 до 49 за добу. 10 листопада - 22. Це насправді «мікроскопічні» цифри.

Кількість інфікованих по днях

Більш того, з 26 квітня, згідно з даними Національної комісії з охорони здоров'я країни – єдиного офіційного джерела інформації про рівень зараження коронавірусом у Китаї, не повідомлялось про жоден випадок смерті від Covid-19. Через 10 місяців після першої атаки вірусу життя в Китаї практично повернулось до допандемічної норми, чого не спостерігається в більшості інших країн. «У питанні боротьби з коронавірусом вони зробили колосальну роботу», – визнав  професор Алі Мокдад, директор Університету здоров'я населення штату Вашингтон, колишній співробітник міжнародної програми охорони здоров'я в Центрі контролю та профілактики захворювань США.

У ЗМІ озвучується дві ключові версії «коронавірусного» успіху Китаю. Відповідно до першої, китайська влада просто приховує реальну картину, так як і на старті пандемії. Нагадаємо, китайці вперше офіційно поінформували світ про те, що у них з’явився новий коронавірус 8 грудня минулого року. Пізніше група вчених у своїй статті визнала, що насправді коронавірус був зафіксований тижнем раніше, тобто 1 грудня минулого року. У квітні ж американська розвідка підтвердила: Китай справді якийсь час приховував і сам факт появи нової хвороби, і реальні масштаби захворюваності. Разом із тим, на цей раз жодних доказів того, що КНР знову бреше, немає. На думку вірусолога російського Національного дослідницького центру епідеміології та мікробіології ім. Гамалеї Анатолія Алтштейна, справа не пов'язана з маніпуляцією статистикою. «Якби йшлося про тисячі хворих, це б не вдалося приховати», – переконаний вчений.

Відповідно до іншої теорії, яка якраз має купу підтверджень, взяти пандемію під контроль Китаю вдалося завдяки величезним ресурсам та загальній дисциплінованості населення. «Думаю, річ у високій дисципліні та ефективному карантині. Вони змогли задушити епідемію в зародку», – зазначає Алтштейн.

На думку науковців, успіх КНР забезпечив собі тим, що від початку чітко слідував «правилу трьох Т» (англійською)»: traffic, testing, tracing, тобто обмежував пересування всередині території країни та виїзд/в’їзд за кордон; проводив активне тестування та відслідковування контактів. До цього можна ще додати вже згадану жорстку дисципліну, тотальний контроль та наукові розробки.

«Ми з колегами давно зрозуміли, що Covid-19 – це не медична проблема, а соціальна і поведінкова», – зазначив у коментарі «Главкому» епідеміолог Андрій Александрін.

За словами фахівця, ті країни, де влада змогла змусити населення поводитися правильно (носити маски, утримувати соціальну дистанцію, мити руки, користуватися санітайзерами тощо), змогли зупинити розповсюдження інфекції. «Японія, Сингапур, Корея, Китай – країни, де слухняне населення. З цієї причини демократичні країни, де у кожного громадянина є своя думка щодо необхідності дослухатися до рекомендацій, не можуть взяти під контроль пандемію», – підкреслив експерт.

Александрін: Коронавірус перемогли країни зі слухняним населенням

Алі Мокдад, директор Університету здоров'я населення штату Вашингтон також вважає, що такого успіху Китай зміг досягнути лише за рахунок обмеження свобод. Це те, що було б точно неможливо в США та інших демократичних країнах.

Діджиталізований контроль

При цьому влада Китаю не покладалась лише на віддресировану слухняність громадян, вона одразу застосувала якомога більше засобів контролю і за лічені дні продемонструвала, що таке діджиталізація насправді та як вона має працювати. Почали зі створення спеціальної бази, куди вносили фотографії виявлених інфікованих людей – з того моменту за ними починали стежити квадрокоптери, аби хворі не порушували режиму самоізоляції. Тих, хто з ними контактував, знаходять за допомогою геолокації смартфонів. На вході до публічних закладів кожному китайцю присвоювали індивідуальний QR-код, завдяки цьому влада могла відстежувати подальші переміщення кожного громадянина.

Фактично китайська влада вивела на вулиці роботів. Над Уханем та іншими містами літали поліцейські дрони, які слідкували, чи носять люди маски, чи не збираються великими групами, а у випадку непокори – робили зауваження. На слухняних китайців це діяло. Так, дрон міг зависнути над конкретною людиною без засобу індивідуального захисту та сказати: «Пане, вдягніть маску та йдіть додому!». Якщо ж громадянин ігнорував перше зауваження, дрон летів за ним і промовляв: «Так, саме ви! Одягніть маску і йдіть додому!».

Втім, під час спалаху Covid-19 у березні роботи у Китаї не лише робили зауваження, а й сканували обличчя перехожих, пропонували скористатися санітайзером та дезінфікували вулиці міст. До речі, важливим моментом стала і швидка реакція Китаю і негайне запровадження заходів безпеки.

Попри те, що останні кілька місяців кількість заражених не перевищує пів сотні на день, маски у Китаї знімати ніхто не поспішає. Причому йдеться навіть не про приміщення, громадські місця – магазини, державні заклади, а й про прохід вулицею: всі громадяни у масках, і вони, що особливо проблемно для України, правильно одягнуті. Часто трапляються й інші засоби захисту: щитки на обличчі,  інші додаткові бар’єри.

Увага на кордони

Нагадаємо, китайська влада повністю закрила кордони міста Ухань 23 січня: припинили роботу вокзали та аеропорти, поліція не випускала за межі міста нікого. Послабили заборону лише 24 лютого: тоді за місто дозволили виїжджати абсолютно здоровим людям з негативним результатом тесту на коронавірус. Зняли обмеження остаточно аж за 76 днів, коли керманичі переконалися, що більш-менш контролюють спалах.

Однак на цьому історія із закриттям кордонів не закінчилась. 26 березня у Китаї було зафіксовано лише трохи більше пів сотні випадків інфікування коронавірусом за добу, і саме тоді країна заборонила в’їзд для іноземців. Виявилося, що 54 з 55 випадків були завезені іноземцями. До слова, на той момент в Ухані вже тривалий час не фіксувалося жодного випадку захворювання.

В аеропорті Пекіна ретельно перевіряють пасажирів із «сумнівних» країн. Фото Reuters

Китай постійно моніторить ситуацію і реагує на найменші спалахи коронавірусу, не даючи їм шансу перерости у масштабну епідемію. Часто влада діє на випередження. Приміром, чотири дні тому Китай заборонив в'їзд мандрівникам із Великої Британії, Франції, Бельгії, Філіппін та Індії на тлі зростання захворюваності на коронавірус у цих країнах. Крім того, всі пасажири, які прибувають до Китаю зі США, Франції, Німеччини та Таїланду, повинні пройти тест та аналіз крові на антитіла проти коронавірусу не більш ніж за 48 годин до посадки на рейс.

І це не все. Китай не допускає завезення коронавірусу не лише іноземцями, а навіть  через імпортовані товари. Країна готується запровадити заходи для суцільного і замкнутого контролю над імпортом заморожених продуктів харчування. На пунктах пропуску, крім тестування на коронавірус експедиторів, буде проводитися повна дезінфекція транспорту та контейнерів із продуктами.

Тестування

Китайська влада продовжує приділяти багато уваги виявленню інфікованих. КНР від початку пандемії і до цього часу видала дозволи на використання 24 реагентів для виявлення вірусу. 6 листопада Державне управління КНР з контролю за лікарськими засобами санкціонувало вихід на ринок ще двох антигенних тест-систем, які можуть виявити коронавірус за 20 хвилин.

Нагадаємо, з початку  спалаху SARS-CoV-2 в Ухані почалось масове ПЛР-тестування населення, його обсяги постійно зростали. Паралельно Китай взявся за розробку експрес-тестів, і вже у середині лютого запропонував Європі результати своїх перших спроб. Ці тести закупила й Україна. Згодом з’ясувалося, що вони є неточними, Іспанія повернула їх продавцям, Грузія відмовилась від закупок. Однак попри такі невдачі китайці не полишили спроб створити максимально швидкий і точний тест.

І вже станом на сьогодні тестувальні ресурси Китаю виглядають фантастичними. Так, три тижні тому у місті Циньдао, де проживає близько 10 мільйонів людей, за п’ять днів на коронавірус перевірили абсолютно всіх мешканців міста. Масштабне тестування проводили через те, що у місцевій лікарні було зафіксовано 12 випадків інфікування, половина з яких мала безсимптомний перебіг. Досягти таких масштабів вдалось завдяки відкриттю сотень нових лабораторних центрів по усій країні, де працюють тисячі співробітників. Наразі ж Китай в основному практикує так зване групове тестування: перевіряють одразу 5-10 зразків одномоментно. Якщо в одній з таких груп фіксується позитивний результат, тоді кожен зразок перевіряється окремо. Такий підхід дозволяє значно прискорити процес тестування та економити ресурси.

Лікування та наукові пошуки

Разом із розробками експрес-тестів китайські науковці почали активно вивчати, як лікувати новий патоген та як завадити зараженням. Країна має експериментальну вакцину, яка досі не є рекомендованою ВООЗ, проте яку вже з липня активно використовують всередині держави: щеплюють медиків та співробітників прикордонної служби.

Китайські лікарі почали активно підбирати препарати для лікування: перепробували фавіпіравір, гідроксіхлорохін, комбінації ремдесивіру та хлорохіну, дифосфату хлорохіну та цинку, лопінавіру й рітонавіру тощо.

Одним із перших кроків Китаю стало розгортання мобільних шпиталів – тільки в Ухані відкрили 16 таких об’єктів. Світ досі обговорює, як Китай побудував коронавірусну лікарню на тисячу ліжок лише за 10 днів.

За чотири місяці від початку спалаху, 10 березня, всі 16 госпіталів закрили – через непотрібність.  Тоді китайські лікарі гордо голосили, що побороли «корону». І поки що, попри нечисельні випадки інфікування, підстав сумніватися у цьому Китай не дає…

Наталія Сокирчук, «Главком»