Серед союзників Приштини вже немає колишньої рішучості щодо Косова?
Нещодавно Україна з острахом чекала результатів зустрічі президента США Дональда Трампа та президента Росії Володимира Путіна в Гельсінкі. У Києві побоювались, що американський президент погодиться на якийсь «болісний компроміс» щодо Криму. Але нічого жахливого не сталося – Трамп нічого не «здав». Більше того, через декілька днів після саміту Державний департамент США оприлюднив офіційну позицію щодо українського півострова, захопленого Росією. У «Кримській декларації» вказано, що США ніколи не визнають анексію і вимагають відновлення територіальної цілісності України.
Фінляндія, 16 липня 2018 (фото з сайту golos-ameriki.ru)" itemprop="image" width="638" height="356" />
Нібито «пронесло», можна розслабитися, ніяких «зрад» не буде? Але не все так просто. Після Гельсінської зустрічі Трампа із Путіним поповзли чутки про іншу «зраду», в іншій частини Європі – на Балканах, в Косово. Є всі підстави вважати, що геополітичні торги і насправді тривають, і стосуються всіх проблемних територій, де присутні інтереси США і Росії. Тому нам треба пильно, як ніколи, слідкувати за всім, що відбувається на світовій «шахівниці», щоб вже справжня «зрада» не сталася з нами несподівано. Предметом торгів, які ще невідомо чим закінчаться, дійсно можуть бути зони заморожених або гарячих конфліктів по всьому світу.
Отже, в той самий час, коли українці раділи «Кримській декларації» Вашингтону, в Косово обговорювали чутки про те, що адміністрація президента США за спиною Приштини, погодилася на «болючий компроміс» щодо Косова.
Як написала невдовзі після зустрічі в Гельсінкі приштинська преса, Трамп, ймовірно, прийняв пропозицію врегулювання питання Косова, яку Путін нібито висловив в столиці Фінляндії. Згідно з інформацією Gazeta Express з Приштини, де є посилання на анонімне джерело, Білий дім «не проти» «віддати» частину Косова (населене сербами Північне Косово) Сербії в обмін на визнання незалежності того Косова, що залишиться. «Адміністрація Трампа дала зелене світло розділу Косова», – стверджували медіа із посиланням на дипломатичні джерела.
На думку оглядачів приштинського видання, ця корінна зміна в позиції Сполучених Штатів, які раніше взагалі ніколи не обговорювали якийсь іншій варіант, окрім повного визнання Косова світовою спільнотою, відбулася після призначення Джона Болтона на посаду радника президента США з питань національної безпеки. Болтон, як стверджують балканські медіа, відомий своєю антикосовською позицією ще з часів, коли він був послом США в ООН.
Версії та здогадки ЗМІ категорично спростували у Москві. Заяви про згоду президента США Дональда Трампа на пропозиції, що нібито обговорювалися, щодо визнання Белградом незалежності Косова, якщо Сербії відійдуть північні території, є абсолютною дезінформацією, йдеться у повідомленні МЗС РФ.
На цьому можна було б поставити крапку, але це ж Балкани, де все завжди складно. Попри різкі спростування з Москви, тема можливої згоди Вашингтону на компроміси щодо Косова, отримала свій розвиток.
Офіційний Вашингтон не став висловлюватися однозначно. Посол США в Белграді Кайл Скотт на минулому тижні зазначив, що позиція Сполучених Штатів полягає в тому, що шляхом сербсько-косовських переговорів необхідно знайти стабільне рішення, пов'язане з Косово і Метохією. «Будь-яку угоду між Белградом і Приштиною ми готові розглянути позитивно», - зазначив американський дипломат та нагадав, що вирішення цього питання є дуже важливим для майбутнього регіону.
Більше про розвиток ситуації навколо Косова стало відомо із заяв першого заступника прем'єр-міністра та міністра закордонних справ Сербії Івіци Дачича, який декілька днів тому побував із візитом у Сполучених Штатах. Підсумовуючи дводенні перемовини із представниками адміністрації Трампа, сербський урядовець заявив, що наразі США готові почути креативні рішення для Косово. За словами Дачича, про це йому повідомив радник Білого дому з питань нацбезпеки Джон Болтон.
В інтерв’ю «Голосу Америки» керівник МЗС Сербії зазначив, що найбільші зміни, які відбулися після приходу нової американської адміністрації, це те, що тепер у Вашингтоні «готові вислухати аргументи Сербії», тоді як раніше казали, що питання Косово є вирішеним. Зараз американські можновладці кажуть, що «потрібен компроміс», і це велика різниця, підкреслив Дачич. Дуже позитивним та «надихаючим» для Сербії є те, що нині адміністрація США готова підтримати Сербію в пошуку компромісного вирішення питання Косова і Метохії, заявив сербський міністр в коментарі для інформагенції «Танюг».
Загалом свої зустрічі із Джоном Болтоном і помічником держсекретаря США у справах Європи і Євразії Аароном Весом Мітчеллом, Дачич оцінив як такі, що проходили «в дуже позитивній атмосфері» та «дуже конструктивні».
За словами сербського міністра, Болтон зазначив, що нинішня політика США щодо Балкан керується «автопілотом», тобто реалізується політика, яка була визначена 20-30 років тому. «В даний час адміністрація США готова рівноправно оговорювати і наші пропозиції щодо вирішення основних проблем в регіоні», - розповів Дачич, зазначив, що найбільшою регіональною проблемою є рішення питання Косово і Метохії.
Прем’єр-міністр Сербії Ана Брнабич, яка днями побувала із візитом в Сполучених Штатах, також зазначила, що тепер Сербія та Америка краще розуміють один одного, коли йдеться про Косово.
Таким чином, чутки про те, що адміністрація Трампа може погодитися на компроміс щодо Косова, очевидно, мали ґрунт під собою. Хоча поки що мова йде про невідомо який компроміс, але такий, що влаштує як Белград, так і Приштину.
Чи стане таким варіантом розділ Косова та визнання незалежною державою тільки частину нинішньої Республіки Косово? Белград впевнений, що нинішня політика Вашингтону щодо Косова, яка відходить від вимог щодо ультимативного визнання незалежності республіки та передбачає досягнення компромісу, є холодним душем для Приштини. Відповідно Сербія сподівається, що є шанс змусити косовську владу погодитися на «болісний компроміс». Але наразі немає жодного аргументу на користь такої версії. Офіційна Приштина категорично не погоджується із пропозицією перекроїти кордони. «Для мене розділ означає війну», – заявив нещодавно прем’єр-міністр Косова Рамуш Харадінай. Не підтримує косовська влада і т. зв. «обмін територіями», коли населені сербами північні райони Косова теоретично могли б обміняти на райони на півдні Сербії, що заселені албанцями.
Отже, патова ситуація, через яку Косово залишається в статусі частково визнаної держави, і яка триває вже 11-й рік, триватиме ще довше. Можна передбачити, що на Приштину будуть тиснути, вмовляти піти на поступки Белграду, і вперше із моменту проголошення незалежності ці вмовляння будуть лунати із Вашингтону також. Але все одно немає впевненості, що косоварів найближчим часом таки вдасться дотиснути.
Складається враження, що адміністрація Трампа всерйоз націлена на вирішення застарілих конфліктів в Європі. Для цього Вашингтон хоче підтримувати досягнення двосторонніх домовленостей, в тому числі, завдяки болісним компромісам, на які, очевидно, має піти менший та слабший. Але також очевидно, що Крим винесений Вашингтоном за «дужки» таких рішень. «Кримській декларації», звичайно, неймовірно далеко до операції «Союзна сила» 1999 року, але декларація – це максимально жорсткий та безкомпромісний документ як для заяви дипломатичного відомства.
Операція «Союзна сила» (Operation Allied Force) — військова операція НАТО проти Союзної Республіки Югославія з 24 березня по 10 червня 1999 року. Вона розпочалася після того, як в лютому 1999 року Слободан Мілошевич відмовився від мирного плану врегулювання конфлікту в Косово, який запропонувало міжнародне співтовариство.
Бомбардування воєнних, інфраструктурних і промислових об’єктів Югославії було припинено після того, як 9 червня 1999 року представники війська СРЮ і НАТО в місті Куманово (Македонія) підписали договір про виведення з території Косова військ і поліції Союзної Республіки Югославії і розміщення миротворців. 10 червня Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію № 1244, що передбачала введення на територію Косова військового миротворчого контингенту.
Одночасно зрозуміло, що Росія не полишає ідею щодо розгляду проблем Косова та Криму в одному «пакеті». Раніше вона точно таким чином намагалася поєднувати Косово та Абхазію, але з’ясувалося, що колишня грузинська автономія нікому на Заході не цікава, і торг не вдався. Крим виявився більш актуальним питанням для західних країн.
Поки немає доказів, що Європа або США можуть погодитися на компромісні рішення щодо півострова, втім, як виявилося, Захід таки готовий піти на компроміс щодо Косова. Не варто, звичайно, чекати, що ЄС або США взагалі відмовляться від власного рішення щодо визнання незалежності республіки, але, здається, серед можновладців найзапеклішого союзника Приштини, Америки, вже немає колишньої рішучості щодо Косова.
Україна в цієї ситуації мала б радіти. Але можна передбачити, що, якщо Вашингтоном та Брюсселем буде дійсно поставлений під сумнів статус Косова як незалежної держави, можна чекати неймовірного посилення тиску РФ на своє лобі в західних країнах із вимогою перегляду оцінок щодо Криму. Справа в тому, що, з точки зору Москви, «Косово – це Сербія», але «Крим – це Росія». І, якщо це справді станеться, ми, на жаль, зможемо почути про «російський Крим» не тільки з вуст одного міністра однієї європейської держави, але і цілий хор прихильників болісних компромісів.
Наталя Іщенко, заступник директора Інституту світової політики, для «Главкома»
Коментарі — 0