рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Санаторно-шпигунський комплекс «Камчія». Гібридна спецоперація Кремля у Європі

    балкани
    • Ігор Федик
    • Розсилка
    <p>Комплекс &laquo;Камчія&raquo; будувався росіянами, як спортивний і дитячий табір. Тепер Москва хоче облаштувати тут &laquo;щось інше&raquo;</p> - Санаторно-шпигунський комплекс «Камчія». Гібридна спецоперація Кремля у Європі

    Комплекс «Камчія» будувався росіянами, як спортивний і дитячий табір. Тепер Москва хоче облаштувати тут «щось інше»

    Чи дозволить Болгарія творити на своїй території базу для російських спецслужб?

    Організатори російської гібридної війни проти Європи постійно знаходяться у творчому пошуку і періодично продукують нові ідеї ослаблення противника. Одне з останніх «ноу-хау» – створення на території Євросоюзу, на чорноморському узбережжі Болгарії, російського гуманітарного центру на зразок того, який функціонує в сербському Ніші.

    Під час останнього засідання Ради Федерації на наприкінці грудня минулого року, член Комітету з бюджету і фінансових ринків та групи дружби з Болгарією сенатор Василь Іконніков підняв перед міністром закордонних справ Сергієм Лавровим питання про перетворення розташованого на чорноморському узбережжі Болгарії санаторно-оздоровчого комплексу «Камчія» на російський гуманітарний центр. Цей комплекс розташований на 25 км на південь від Варни і знаходиться у власності московської мерії. Його було побудовано на російські кошти і відкрито у 2010 році, однак вже в 2016-му Департамент конкурентної політики Москви оголосив тендер на продаж всього комплексу. Причини такого рішення були не тільки економічні, але й політичні. Після анексії Криму, частина федерального та регіональних бюджетів почали використовуватися для фінансування загарбаної території, зокрема, для розвитку туризму на анексованому півострові. Крім того, після звільнення Юрія Лужкова з посади мера Москви, його наступником Сергієм Собяніним було закрито частину його проектів. Інша частина, серед яких комплекс «Камчія», залишалась недофінансованою. В результаті, це призвело до того, що деякі будівлі комплексу були закриті, деякі почали здаватись в оренду, а по всьому об’єкту з’явилась податкова заборгованість.


    Комплекс «Камчія» зведений у нульові роки на гроші Москви за ініціативою Юрія Лужкова. Мер відкрив «Камчію» за кілька днів до того, як трапилось його відставка. На фото з Лужкови болгарський прем’єр Бойко Борисов

    На відміну від 2016 року, цього разу в Кремлі вирішили використати складну ситуацію навколо комплексу по-іншому. Замість того, щоб позбутись збиткового об’єкту, кремлівські гібридні стратеги вирішили передати «Камчію» у державну власність, а потім – перетворити на гуманітарний центр на зразок того, який функціонує в сербському місті Ніш. З огляду на те, що на Заході російський гуманітарний центр у Сербії має реноме виключно бази російських спецслужб, то плани Кремля стосовно створення подібного закладу в Болгарії не викликають додаткових запитань.



    База російських спецслужб у Сербії теж діє під виглядом «гуманітарного центру»

    База російських спецслужб у Сербії теж діє під виглядом «гуманітарного центру»

    До перетворення «Камчії» на російський гуманітарний центр може пройти немало часу і поки невідомо, чи вдасться Кремлю взагалі реалізувати задумане. Однак саме ініціатива публічної дискусії, яка навряд чи була імпровізацією російських сенатора та міністра, а скоріше – спланованим дійством, очевидно, має на меті низку конкретних задач. Вже сьогодні росіяни хочуть:

    • вкотре показати Болгарії наскільки великим є вплив Кремля на неї та її політичну еліту. Дискусія навколо «Камчії» є своєрідним посланням Софії, що у разі необхідності, Москва може робити на її території те, що вважає за доцільне. Ця дискусія також є своєрідним продовженням меседжа болгарському керівництву, переданого Кремлем під час зустрічі Путіна з головою болгарського руху «Русофіли» Ніколаєм Маліновим у листопаді минулого року. Тоді візит підозрюваного у шпигунстві на користь Росії Малінова до Москви, його зустріч з російським президентом і отримання від нього «Ордена дружби», були попередженням Софії про недопустимість переслідування головного болгарського русофіла, оскільки той перебуває під особистою опікою російського президента;
    • вкотре продемонструвати НАТО і ЄС те, наскільки широкими є можливості Кремля у Болгарії, а також один з можливих варіантів його відповіді на створення у Варні координаційного центру Альянсу;
    • продемонструвати російському суспільству, а також проросійсько-налаштованому населенню закордоном те, що Росія не лише не відмовилася від планів на глобальне лідерство, але й має рішучі наміри втілити їх у життя.

    Проведення ж самої дискусії стосовно долі «Камчії» під час засідання Ради Федерації та зазначення, що це питання буде обговорюватись на нараді Радбезу Росії за участю самого Путіна, повинно було посилити ефект від неї та вищевказаних завдань, а також показати серйозність намірів Кремля.

    Демонстративне обговорення можливості перетворення «Камчії» на те, що з високою ймовірністю може стати російським розвідувальним центром, очікувано викликав різке невдоволення проєвропейсько-налаштованої частини болгарського суспільства. Одразу ж після розгляду питання «Камчії» в Раді Федерації, «Атлантична рада Болгарії» виступила із відкритою заявою про «недопустимість перетворення санаторію на майданчик для просування російських інтересів у Європі». «Реалізація такого проекту означала б, що євроатлантична Болгарія дозволила створити на своїй території іноземну воєнну базу для проведення операцій гібридної війни, яку Російська Федерація у формі «м'якої сили» здійснює проти Болгарії, Європейського Союзу та країн Атлантичного альянсу. «Атлантична рада Болгарії» закликала болгарський уряд виступити з офіційною реакцією на ці ворожі антиболгарські та антиєвропейські наміри з тим, щоб присікти їх ще в зародку», зазначено в заяві. Зі свого боку, керівник «Атлантичного клубу» і колишній глава МЗС Болгарії Соломон Пасі в контексті ситуації навколо «Камчії», заявив про недопустимість повторення в Болгарії кримського чи донбаського сценаріїв.

    Для того, щоб краще зрозуміти вищевказану реакцію, а також ризики, з якими стикнулась Болгарія через плани перетворення «Камчії» з санаторно-курортного об’єкту на інструмент гібридної агресії Кремля, слід нагадати про вже існуючий російський фактор на чорноморському узбережжі країни. Як зазначають в самому російському посольстві в Софії, на сьогодні майном в Болгарії володіють понад 300 тис. громадян Росії, 500 тис. відвідують її щорічно, а російські інвестиції в болгарську нерухомість перевищують $3 млрд. Поряд з цим, російським олігархам та бізнесменам належить вагомий сегмент туристичного бізнесу Болгарії (переважно на березі Чорного моря), і він зростає.

    При цьому курортні об’єкти використовуються, зокрема, й в інтересах російських спецслужб.  Управління ж останніми на болгарському чорноморському узбережжі здійснюється  через російське Генеральне консульство у Варні. Там же до речі, зареєстровані й діють сумнозвісні проросійські парамілітарні організації: Військовий союз ім. Василія Левского та Болгарське народне ополчення «Шипка», «дружню» допомогу в підготовці яких, надають російські «братушки». Якщо до всього вищевказаного додасться ще й російський гуманітарний центр на базі «Камчії», то можливості спецслужб Кремля на чорноморському узбережжі Болгарії і відповідно східному фланзі НАТО будуть суттєво розширені.

    Проте, для того, щоб санаторій «Камчія» перетворився на російський гуманітарний центр за зразком того, який існує в сербському Ніші, Кремлю необхідно буде дотриматися деяких формальних процедур. В першу чергу – укласти з Болгарією міждержавний договір, який повинен потім бути схвалений болгарським урядом та парламентом. Так, зокрема, було й у випадку з центром у Ніші, коли питання його створення було врегульовано міжурядовим договором, ратифікованим сербським парламентом. І тут у Кремля можуть виникнути проблеми, адже враховуючи перспективу вкрай негативної реакції з боку НАТО (особливо – США) і ЄС, а також проєвропейсько-налаштованої частини болгарського суспільства, в Софії навряд чи захочуть укладати з Кремлем такий договір і тим самим відкривати пляшку з джином. У цьому контексті можна також нагадати, що у 2017 році групою депутатів від Сербської радикальної партії було піднято питання про відкриття філіалу російсько-сербського гуманітарного центру у провінції Воєводина. Однак тоді, усвідомлюючи високу ймовірність негативної реакції з боку США і ЄС і те, що це може поставити під загрозу перспективу євроінтеграції країни, сербське керівництво навіть не розглядало дану ініціативу.


    «Камчія» - 31 гектар заповідної болгарської землі на березі Чорного моря. Величезний комплекс – це власне табір, готельний комплекс, спортивний центр, кіноконцертний зал, 11 двоповерхових вілл і власний пляж довжиною в кілометр
    «Камчія» - 31 гектар заповідної болгарської землі на березі Чорного моря. Величезний комплекс – це власне табір, готельний комплекс, спортивний центр, кіноконцертний зал, 11 двоповерхових вілл і власний пляж довжиною в кілометр

    Не слід відкидати і того, що Кремль не намагатиметься реалізувати свої плани стосовно «Камчії» і не тиснутиме на Софію, використовуючи усі важелі. Адже спокуса отримати нову базу для гібридної агресії та зробити розкол в середині НАТО і ЄС є досить великою. Тож дуже багато в цьому випадку залежатиме від позиції болгарської влади: чи зможе вона сказати Москві різке «ні» і піти на загострення, чи шукатиме компроміс з «братушками», який в кінцевому може призвести до погіршення відносин з Вашингтоном і Брюсселем з усіма наслідками.

    Ігор Федик, для «Главкому»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ