В'язниця за фото могил: як Росія засекречує справжні масштаби своїх втрат в Україні

У вересні суд у російському Ярославлі засудив чоловіка середнього віку до 14 років виправної колонії за фотографування надгробків окупантів, які загинули в Україні. Про це пише «Главком» із посиланням на Politico.

Подібні вироки зазвичай отримують небезпечні вбивці, проте останнім часом російська влада попереджає, що зйомка військових поховань може каратися навіть довічним ув'язненням. Із літа по всій Росії затримали вже кілька десятків людей, звинувативши їх на закритих процесах у державній зраді та співпраці з українськими спецслужбами. Співробітники ФСБ регулярно патрулюють кладовища, а на волонтерів, які фіксували поховання, неодноразово скоювали напади.

Як пояснює представник німецького Центру сучасної історії імені Лейбніца Ян К. Берендс, постійне зростання кількості могил нервує Кремль, оскільки наочно демонструє провал війни Путіна. Попри те, що Москва ретельно приховує реальну ціну вторгнення, незалежні розслідувачі та іноземні розвідки фіксують колосальні втрати. Спільна база даних видання «Медіазона» та російської служби BBC («Росія 200») на основі відкритих джерел поіменно підтвердила загибель майже 283 тис. військових.

Водночас МЗС Великої Британії та нідерландська розвідка оцінюють втрати РФ у понад пів мільйона осіб, а президент України Володимир Зеленський у липні заявив про 700 тис. загиблих російських солдатів.

Нинішні масштаби смертності суттєво перевищують втрати СРСР за майже десятирічну війну в Афганістані, хоча методи замовчування залишилися незмінними. За словами професора історії Університету Північної Кароліни Джеффа Джонса, за радянських часів родинам забороняли згадувати Афганістан на надгробках (дозволялося лише формулювання про «інтернаціональний обов'язок»), а похорони нерідко змушували проводити вночі. Сьогодні ж Кремль діє ще системніше. Якщо у вересні 2022 року тодішній міністр оборони Сергій Шойгу заявляв про 5937 загиблих, то згодом офіційну статистику оголосили державною таємницею, прирівнявши збір даних до шпигунства.

У 2024 році Росстат закрив доступ до даних про надмірну смертність, які публікувалися ще з часів перебудови й слугували надійним інструментом для перевірки реальних втрат. А наприкінці 2025 року влада засекретила й реєстри судових справ щодо визнання солдатів зниклими безвісти або загиблими – за той рік «Медіазона» зафіксувала майже 90 тис. таких позовів від військових частин, що вдесятеро перевищує показники попередніх років. Редактор видання Дмитро Трещанін зазначає, що журналістам доводиться постійно шукати нові джерела інформації замість заблокованих владою.

На думку військового аналітика та соратника Олексія Навального Яна Матвєєва, сувора секретність потрібна Москві з двох причин. По-перше, приховуючи реальний відсоток виживання на фронті, влада обманює потенційних новобранців, що дозволяє їй і надалі вербувати по 30 тис. контрактників щомісяця. По-друге, так Кремль намагається переконати західну аудиторію, зокрема Дональда Трампа, у тому, що російська армія нібито близька до перемоги.

Як відомо, Башкортостан став першим регіоном Росії, влада якого офіційно зафіксувала скорочення кількості охочих укладати контракти з міністерством оборони РФ. Республіка водночас очолює список російських регіонів за кількістю підтверджених загиблих у війні проти України.