Тейфук Гафаров: Законом про окуповані території депутати ще більше відштовхнули кримчан від України

У Криму зростає напруження у стосунках між окупаційною владою і кримськими татарами. Третього травня лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв намагався потрапити на півострів, однак в Армянську його автомобіль заблокували російські силовики. Свої дії вони пояснили забороною Джемілєву в’їжджати до Росії , незважаючи на відсутність з цього приводу офіційно підписаного і врученого йому документу.

Декілька тисяч соратників Джемілєва на чолі з лідером Меджлісу Рефатом Чубаровим намагалися завадити правоохоронцям, утворивши живий коридор для проїзду автомобіля Джемілєва. В той же час по всьому Криму кримські татари влаштували перекриття доріг, намагаючись таким чином змусити російську владу відреагувати на свої вимоги. Попри усі зусилля, не дочекавшись дозволу на в’їзд, Джемілєв розвернувся і поїхав до Києва.

Після цього інциденту прокуратура Криму почала тиск на кримських татар, які брали участь в акціях підтримки свого лідера. 5 травня прокуратура Криму вручила Рефату Чубарову попередження через ведення «екстремістської діяльності».

В разі продовження таких дій окупаційна влада погрожує заборонити діяльність усього Меджлісу, визнавши його екстремістським утворенням.

Між тим, переслідування торкнулись не тільки лідерів кримських татар. За словами члена Меджлісу, голови юридичного управління Меджлісу кримськотатарського народу Тейфука Гафарова, правоохоронцями Криму було складені десятки протоколів про адміністративні правопорушення. В інтерв’ю «Главкому» Гафаров також розповів про те, як на практиці може виглядати заборона діяльності Меджлісу, скільки кримських татар отримають російські паспорти, а також про відсутність можливості організувати голосування кримських татар на виборах президента України.

Чи отримали ви уже в друкованому вигляді попередження від прокуратури Криму щодо ведення «екстремістської діяльності», про що у ньому йдеться?

Цей папір 5 травня отримав особисто Рефат Чубаров. Там міститься інформація щодо тих подій, які відбувалися у Армянську, а також щодо перекриття доріг на території Криму кримськими татарами, які були організовані Рефатом Чубаровим. У попередженні ідеться про те, що продовження дій екстремістського характеру з його боку може призвести до ліквідації Меджлісу як організації, та до заборони діяльності на території Російської Федерації.

Які дії прокуратура кваліфікує як «екстремістську діяльність»?

У самому попередженні просто вказано, що 3 травня глава Меджлісу спланував, підготував масовий вихід людей на території Армянська, керував діями людей, які взяли участь в несанкціонованому мітингу. Окрім того, в документі ідеться про те, що люди з порушенням закону переходили федеральний кордон, в тому числі із застосуванням фізичної сили, незважаючи на протидію цьому з боку правоохоронців . Такі дії прокуратура називає екстремістською діяльністю. До того ж закидають, що начебто прикордонний пункт люди утримували за допомогою фізичної сили.

Скількох людей за це покарали, як саме?

На цей момент складено 20-30 протоколів про правопорушення. Близько 10 людей притягнуто до адміністративної відповідальності за перекриття доріг на території Криму під час спроби Мустафи Джемілєва заїхати на півострів. Ці люди мають сплатити штрафи в розмірі 10 тисяч рублів. У провину ставиться порушення статті 20.2.2 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ «Організація масового перебування, або переміщення громадян у громадських місцях, що спричинили порушення громадського порядку».

Як ви збираєтесь боротись?

Ми оскаржуємо. Одну справу з цих 10 уже закрито. За двома справами суди змінили рішення: замість штрафів винесли попередження., Одна справа була відкладена, оскільки за допомогою відеоматеріалу не вдалося довести порушення закону.

Хто захищає постраждалих?

Близько 6-7 кримськотатарських адвокатів, які об’єдналися і завжди допомагають. Це прояв громадянської солідарності. Коли подібні події трапляються, вони завжди намагаються допомогти.

Прокуратура Криму погрожує заборонити Меджліс. Але яким чином вона це може зробити, якщо Меджліс не є юридично оформленою структурою?

З одного боку, в подібній ситуації те, що ми неофіційно зареєстровані, говорить, що вони не зможуть ліквідувати нас. Неможна ліквідувати те, що не є офіційно зареєстрованим. З іншого боку, заборонити діяльність вони цілком можуть.

Як на практиці виглядатиме ця заборона?

Можливо, вчинятимуть так, як вони забороняли діяльність Хізб ут-Тахрір (політична організація, яка сповідує принципи ісламського фундаменталісту, заборонена в арабських країнах, Росії і Туреччині – «Главком») на території Російської Федерації. У нас є вибудовані структури, на місцевому рівні, в селах, районах. Вся ця діяльність підпорядковується Меджлісу, який обирається Курултаєм. Тобто будь-яке наше зібрання вони можуть вважати незаконним, екстремістським. Якщо і суд казатиме, що якийсь захід є екстремістським, вони просто заборонятимуть його проведення. Надіємося, що до цього не дійде, питання врегулюється.

Чи збираєтеся повернутися до ідеї проведення альтернативного, національного кримськотатарського референдуму, можливість проведення якого розглядалася на останньому Курултаї?

На сьогоднішній день – ні. Сам наш лідер Мустафа Джемілєв сказав, що це питання не стоїть у порядку денному тому, що його важко технічно провести. Є питання, хто його визнає, і ким його результати будуть використовуватися.

В якому випадку ідея проведення такого референдуму знову може обговорюватися?

Не можу поки сказати. Рішення про це ухвалюють регіональні Меджліси.

Скільки кримських татар уже отримали російські паспорти?

Така статистика не ведеться, Меджліс не збирає таку інформацію. Можливо, згодом у нас така інформація буде, однак наразі необхідності у ній немає.

Відомо, що багато кримських татар мають сільськогосподарський бізнес. Однак, відповідно до російських законів, іноземцям заборонено мати у власності сільгоспугіддя. Якщо кримські татари відмовляються отримувати російське громадянство, яким чином вони зможуть захистити свої земельні наділи?

Такі люди отримують російські паспорти. Можливо, це третина від усіх кримських татар, можливо, чверть. Людям потрібно працювати, якось жити. Ви зрозумійте, навіть фізично міграційна служба не може видати таку велику кількість паспортів (на яку є попит – «Главком»). Це непростий і трудомісткий процес. Дуже багато людей ще не отримали ці паспорти, не проходили цей процес, він розтягнений до кінця року. Хтось чекає, хтось не хоче поки стояти у чергах.

Чи є випадки «віджимання» бізнесу у кримських татар, так би мовити, користуючись так званим перехідним періодом?

З такими процесами ми поки що не стикалися. Хоч нині і перехідний період, слава Богу, запрацювали суди, прокуратура, міліція і ФСБ, вони всі працюють. Сказати, що тут анархія я не можу.

За якими законами підприємці зараз сплачують податки в Криму?

От в цій сфері трішки бардак. Наскільки я знаю, сплачують підприємці за українськими законами, але до бюджету Криму. Російське законодавство у сфері оподаткування почне працювати з 1 січня наступного року.

Підприємці наразі розбираються, як це виглядатиме. Я знаю, що є законопроект про порядок перереєстрації підприємств. Поки що усі чекають на закони, які регулюватимуть ці процеси.

Верховна Рада ухвалила закон про окуповані території. Один з його пунктів говорить про те, що на окупованій території заборонено користування державними ресурсами, у тому числі, природними, фінансовими, кредитними. Яким чином пенсіонерам з українськими паспортами отримати пенсію, якщо і грошові перекази заборонені?

Це питання до народних депутатів, які ухвалювали рішення. Мені не зовсім зрозуміло, чим вони керувалися.

Ви хочете сказати, що ніяких законних способів отримувати ті самі пенсії немає, тобто депутати самі спонукають людей виїжджати з Криму?

Депутати, ухваливши закон про окуповані території, ще більше відштовхнули мешканців Криму від України.

Скільки кримських татар з початку окупації виїхали з Криму, яка їх доля?

Дуже невелика кількість людей виїхала на першому етапі, як усе почалося. Усі вони повертаються тепер, принаймні зі своїх спостережень скажу. Меджліс завжди був проти якихось виїздів з нашої Батьківщини. Ми за те, щоби люди поверталися, як би складно не було, оскільки разом ми зможемо відстояти свої права. Виїжджати кудись, на мою думку. не зовсім правильно. Статистики про те, скільки виїхало, ми не ведемо. Багато хто з людей, не тільки кримські татари, виїхали в перший тиждень з півострова тому, що було незрозумілим, як розгортатимуться події надалі. Коли стало зрозуміло, що бойових дій не буде, всі повернулися.

Скільки кримських татар хочуть і зможуть взяти участь у виборах президента України, якщо дільниці працюватимуть на Херсонщині?

Зможуть взяти участь одиниці. Так і питання ставити неможна, оскільки організувати участь у голосуванні технічно буде дуже складно.

Чому, Меджліс не допомагатиме?

З Криму є два виїзди, біля них стоять блокпости, постійні черги. Уявіть, скільки потрібно вивезти людей, щоб вони проголосували. Ми таким питанням займатися не будемо. Принаймні на даний момент у порядку денному цього питання немає. Я особисто не бачу в цьому смислу. Це технічно від початку провальний захід.

Яким чином можна врегулювати це питання?

В ухваленому законі «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованих територіях» є відповідь на ваше запитання. Виборів на території Криму не буде, там про це чітко написано.