Щоденник євроатлантиста. З чим асоціюють Україну сусіди?

У колах рекламістів подейкують, що у пивного бренду «Carlsberg» в Україні з'явилась певна проблема. Як відомо, компанія є офіційним партнером «Євро-2012», але згідно з спеціально замовленим нею опитуванням, українці чомусь вважають, що пивний партнер футбольного євро чемпіонату – пиво «Чернігівське».

В України – чи точніше української влади – теж є подібна проблема. Якби вона не намагалась позиціонуватись як своєрідний регіональний лідер, зразок демократії на пострадянському просторі, відданий прихильник євроінтеграції та новоявлений борець з корупцією, її все одно асоціюють з союзником Росії, олігархами, корупцією й просто великою країною чи територією, яка все ніяк не може визначитись, до якого зовнішньополітичного берега пристати. Або ж з Помаранчевою революцією – явно не найкращими спогадами для Президента Януковича і Ко.

На такий висновок мене наштовхнув рейтинг асоціацій, який викликає Україна в шести країнах регіону, оприлюднений сьогодні в Інституті світової політики. А точніше – в інтелектуальних колах Росії, Білорусі, Молдови, Грузії, Польщі та Румунії. Можливо, найкраща новина цього рейтингу, що Україна перестала асоціюватись з Чорнобилем, який шлейфом тягнувся за нею ледве не до останнього часу. Непогана новина полягає і в тому, що в сусідніх Білорусі та Росії серед головних асоціацій з Україною значаться «відпочинок» або «відпочинок в Криму». До речі, така асоціація з Україною панує не лише в сусідніх країнах. Як виявилось, не в останню чергу з Кримом асоціював Україну і китайський лідер Ху Дзіньтао, якому Ялта так запала в душу ще під час перебування у складі делегації Цзянь Цземіня десять років тому, що він захотів знову повернутись на кримське узбережжя й під час власного візиту до Україну. Але це вже тема іншого дослідження...

Гарною новиною є і те, що майже у всіх країнах регіону найбільше балів набрали позитивно-нейтральні асоціації з Україною на кшталт «дружня країна» (як у Грузії), «відпочинок» (як у Росії) чи «козаки» (як у Румунії). Погана новина у тому, що в Польщі переміг зовсім не позитивний, і навіть далеко не нейтральний асоціативний ряд. А саме – «корупція, дефіцит демократії, олігархи». Асоціативний ряд, який одним розчерком пера перекреслює лояльні згадки про Україну серед експертів пострадянських сусідів України.

Польський асоціативний ряд можна вважати альтернативним «привітом» від Польщі у день візиту до Києва Радека Сікорського. Як пояснили мені в Варшаві тижні два тому, польський міністр закордонних справ вирішив приїхати до Києва напередодні головування Польщі в ЄС, щоб переконатись, чи все нормально просувається з переговорами по Зоні вільної торгівлі з Євросоюзом. Переконуватись дійсно є в чому: якось не дуже впевнено говорять в Києві про те, коли все ж таки буде поставлена крапка в цьому багастраждальному процесі. Один з головних кураторів нашої євроінтеграції на моє трохи провокаційне запитання про останній раунд переговорів по ЗВТ, відповів на минулому тижні досить таки двозначно: «кожний наступний раунд переговорів може бути останнім». А своєрідним дедлайном закінчення переговорів для української сторони взагалі, виявляється, є грудневий саміт Україна-ЄС.

Те, що до грудня багато чого може змінитись – факт. От і в найближчу суботу Владімір Путін приїжджає до Криму, як не забувають наголосити російські дипломати, на запрошення української сторони. Мовляв, українці дозріли, щоб запропонувати якийсь адекватний обмін за газову знижку. А судячи з того, що для Росії, як я вже згадувала раніше, адекватних бартерів було лише два – злиття (СП) «Нафтогазу» й «Газпрому» і новий підхід Києва до питання інтеграції в Митний Союз – можна здогадатись, яку меншу кров виберуть в українській столиці.

І, повертаючись до асоціацій, найгіршою новиною для України має бути те, що за двадцять років незалежності їй не вдалось створити жодної позитивної асоціації з Україною, крім, можливо, Помаранчевої революції. Сьогоднішній позитив в асоціаціях зводиться до вічно нейтрального «велика країна», «українська кухня» (тобто борщ і сало) чи «українська культура». В Україні чомусь ніяк не можуть зрозуміти тієї простої думки, що країна велика не настільки, наскільки далеко простягаються її кордони. Вона велика настільки, наскільки далеко йде від неї випромінювання. Позитивні асоціації – це і є тим самим випромінюванням.