Є краща сторона Європи

Багато хто з вас зауважив у центрі Києва сітілайти зі слоганом «Є краща сторона Європи». Це лише один з компонентів адвокаційної кампанії за Європейський Союз, яку запускає Інститут світової політики.

Своєю кампанією ми маємо намір надіслати два важливих сигнали: ми – Європа, але є ще краща сторона Європи. Де дороги будують для того, щоб по них їздили, а не для того, щоб їх ремонтували; де правоохоронців звикли бачити більше у фільмах, ніж на вулиці, і якщо вони й звертаються до вас, то виключно на «ви», а не хамлять та допитують в дільницях; де гроші заробляють у бізнесі, а не у владі; де хабар є перепусткою лише до в'язниці, а не до депутатського крісла чи інших благ української цивілізації (це деякі з опорних тез кампанії). Краща сторона Європи сьогодні – це Євросоюз, гірша – поки що ми. Це неприємно, але це реальність. І це наш сигнал до дії.

Ми свідомо разом з нашими партнерами з одного з найбільших світових рекламних агентств вибрали саме такий, можливо, дещо двозначний месидж про іншу сторону Європи. І дуже цікаво, що ті українці, які асоціюють Україну з Європою, прочитали його абсолютно так, як бачили при розробці ми. А ті українці, які не асоціюють Україну з Європою, сприйняли зовсім по-іншому, роздумуючи про дві сторони самого Євросоюзу. На нашу думку, допоки ця асоціативна зв'язка між Україною і Європою не з'явиться, немає взагалі сенсу говорити про будь-яку європейську інтеграцію. При всій повазі до ЄС, в нього немає бути монопольного права на назву «Європа», бо Європа це й ми. Недолуга, корумпована, інфікована совком, але Європа.

Ми також свідомо робимо акцент на конкретних прикладах: тільки вони можуть сьогодні працювати. Такі поняття як «цінності» та «демократія» залишаються, на жаль, абстрактними речами для більшості українців.

З допомогою цих сітілайтів та, головне, інших важливих компонентів кампанії на кшталт «вуличних університетів» ми не маємо наміру наздогнати й перегнати Віктора Медведчука, який, подейкують, викупив під свою агітацію в Митний Союз рекламні площини до 28 травня – мабуть, до дати, коли буде остаточно зрозуміло,чи залишається мінімальний шанс на підписання Угоди про асоціацію між Україною з ЄС у Вільнюсі, чи зрив української євроінтеграції все ж відбувся (причому українськими, в першу чергу, руками). Не маємо, тим більше, наміру зациклюватись на порівнянні ЄС та Митного Союзу. Ставити їх на один рівень, це те саме,що всерйоз обговорювати фінал Ліги чемпіонів за участі «Барселони» та «Анжи» з Махачкали. Чи рекламувати достоїнства «Лади Каліни» на фоні «Шкоди Октавії». Чи як випустити Василя Ломаченка битись на одному рингу з Віталіком Кличком. Це абсолютно різна категорія, різний клас і різна вага. Своєю кампанією ми просто намагаємось донести переваги Євросоюзу на конкретних прикладах, а не, на превеликий жаль, все ще абстрактних для більшості громадян країни месиджах про «цінності» та «права людини».

Наша кампанія не націлена на тих, хто прекрасно себе почуває і в Україні Януковича. Як і не націлена на тих, хто вже реально перевіз свою дружину та дітей на берег Женевського озера, а тут тільки заробляє гроші. Наша кампанія націлена на тих, хто хоче, щоб у ЖЕКу та паспортному столі його обслуговували хоча б на такому ж рівні, як у фітнес-центрі чи супермаркеті. А щоб послуги у фітнес-центрі та супермаркети були співмірні середній заробітній платі в Україні, а не середній заробітній платі в Британії. Наша кампанія націлена на тих, хто хоче мати можливість з друзями подорожувати не лише до найближчого пабу, але й до Італії чи Малайзії – не тому, що всі друзі раптом стануть топ-менеджерами міжнародних компаній, а тому, що з Лондона до Риму можна полетіти за такі гроші, що не страшно навіть проспати рейс: до Італії за якихось 15 євро, до Куала-Лумпуру- за менше ніж 300 євро. Наша кампанія для тих, хто хотів би бачити у своїх рідних районних центрах не лише підрихтований з совкових часів магазин універсальних товарів, які місцеві ділки везуть з обласного центру й продають не першої свіжості і втридорога, й навіваючі тугу зграї бездомних собак, а європейські мережеві супермаркети а-ля Billa й аквапарки, як це стало нормою навіть у містечках в не найбагатшій Південно-Східній Польщі. Наша кампанія для тих, кого відверто обурює, чому за вищезгадану мною на початку «Шкоду Октавію» 2008 року (1,9 двигун) випуску німець має заплати 5 тисяч євро, француз -6100 євро, а українець – 11, 160 євро, а з набуттям чинності нових геніальних мит з квітня місяця від деяких європейськи налаштованих олігархів майже 12 тисяч! 110% накрутка, на хвилиночку. Вищої ціни у Європі мені особисто не вдалось знайти. Доплюсуйте сюди витрати на ремонт машини внаслідок прекрасних українських доріг – і вийде, що в Німеччині ви б давно могли собі дозволити щонайменше пристойний «Мерседес».

Наша кампанія для тих, хто не розуміє, чому він має відмовлятись від Зони вільної торгівлі з ЄС тільки для того, щоб їсти продукцію виключно вітчизняного товаровиробника, а не виключно якісну продукцію. І якщо за допомогою імпортної продукції вітчизняний товаровиробник задумається, що, можливо, молоко і гримуча суміш з сухого молока і ще якоїсь рідини – це дві великі різниці, то чим тоді погана Зона вільної торгівлі з ЄС? Наша кампанія для тих підприємців,які починають відверто не розуміти ситуації, коли приходить орендатор і каже, що з наступного тижня збільшує ціну на оренду в два рази – те, що навіть в такій проблемній країні ЄС, як Болгарія, вже уявити дуже складно.

Перепрошую, що вимушена спускатись до рівня аж таких конкретних прикладів. Серйозніше, очевидно, було б взяти цифри з досліджень аналітиків й крутити ними, як циган сонцем. Або й не крутити, оскільки існують й фахові дослідження (наприклад, Німецької консультативної групи та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), які підтверджують: за рахунок підвищення ввізних мит вступ до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану призведе до скорочення добробуту в Україні на 0,5% в середньостроковій і на 3,7% в довгостроковій перспективі, а навіть проста Зона вільної торгівлі з ЄС призведе до збільшення добробуту на 1,3% в середньостроковій і на 4,6% в довгостроковій перспективі (не кажучи вже про поглиблену).

Але ключові, на мій погляд, не цифри. Головне те, що на двадцять другому році незалежності України доводиться думати й ламати голову не тільки над тим, як промотувати якісні послуги за справедливу ціну, але й над тим, як промотувати повагу до людської гідності – не найбільш поширену річ у нашій стороні Європи, але недоторкану коштовність на вагу золота у кращій стороні Європи?

Україна сьогодні – прекрасна країна для боротьби. Починаючи від дрібної боротьби за довідку в БТІ та якісне обслуговування на СТО, до масштабної боротьби за справедливий суд і можливість не лише нагодувати своїх дітей, але й показати їм світ далі Туреччини.

Наша кампанія націлена на тих, хто хоче, щоб Україна була країною для життя, а не для боротьби.