«Сірійський м’ясник». Як улюблений генерал Путіна та Єльцина став героєм Росії

На фото ліворуч: Сєргєй Суровікін, терорист, більш відомий, як «армагедон», «кат», «різник», «канібал», «сірійський м’ясник», генерал російської армії, нині – командувач об’єднаного угрупування російських окупаційних військ у війні проти України.

Праворуч: Боріс Єльцин – президент ерефії у 1991-1999 роках.

Де ж могли перетнутися життєві дороги цих двох людей?

У серпні 1991 року у Москві група схиблених комуняків спробувала зупинити розвал совка і проголосила себе владою тимчасовою у СРСР під назвою ҐКЧП – «Ґасударственний комітєт по чєрезвичайному положенію». Проти ҐКЧП на вулиці Москви вийшли протестувальники – прихильники президента Єльцина, які зокрема збудували у центрі Москви барикади. За наказом ҐКЧП у Москву були введені війська, яка мали розігнати протестувальників. В ніч із 20-21 серпня 1991 року капітан Сєргій Суровікін наказав своєму підрозділу відкрити вогонь по мирних протестувальникам і на БМП прорвати барикади на Садовому кільці. Внаслідок цих дій загинуло троє протестувальників: Дмітрій Комар – розчавлений БМП, Ілля Кричевський і Володимир Усов – розстріляні.

Після поразки ҐКЧП Комара, Кричевського і Усова нагородили посмертно званням героїв Російської Федерації. А Суровікіна арештували і він сім місяців сидів у СІЗО. Через сім місяців Єльцин наказав звільнити Суровікіна із в’язниці, приніс вибачення і підвищив його до звання майора за вбивство трьох протестувальників. А у 2017 році вже Путін нагородив самого Суровікіна званням героя РФ. Вбивця і терорист Суровікін став одним із улюблених генералів Путіна. Це жорстокий психопат, який майже стирав з лиця землі сирійські міста, а тепер Путін призначив його командувачем об’єднаного угрупування російських окупаційних військ у війні проти України.

Історія з Суровікіним має стати для українців – наукою. По-перше, Єльцин ніякий не демократ, по-друге непокаране зло – повертається і повертається набагато сильнішим. І очевидно це покликання українського народу – виправляти історичну несправедливість і карати непокаране зло!

Але я переконаний, що Україна переможе! Не народився ще ворог, здатний перемогти український народ. Ну і ніколи ще армія рабів не перемагала армію вільних людей!