Блаженна Юлія, яка має так багато спільного з Путіним

Через виступи на Донбасі та в Сирії деякі російські колеги вважають її предателем рок-н-ролу. Вона огризається, як у далекому піонерському дитинстві – й обзиває їх предателями родины. Людська пам’ять узагалі дивовижна субстанція. Одні намагаються всіма силами відмежуватися від вимушено пережитого лайна, інші, слід визнати, не без садистського задоволення, перекидають своє лайно наступним у черзі. Черга назбирується довга, тож і кругова порука в ній неминуча. Такі вони вже є, музиканти Росії.

Я продовжую заходити на улюблену рубрику «Говномер». Здається, весь інтернет під доменом .ru існує тільки заради того, щоб у мене була ця можливість. Бо діячам російської культури, чересчур стурбованим долею України, кінця не видно. Ба більше – з  кожним тижнем їх розпирає газами все ядучіше. Це просто якийсь космічний метеоризм.

Юлія Чичеріна – не така собі звичайна проповідниця русскаго мира. Протягом останніх років вона зробила блискучий кар’єрний стрибок. З гівно-рокерки в довірені особи Путіна.

Предатель родины і рок-н-ролу. Погодьтеся, є в цьому якийсь корпускулярно-хвильовий дуалізм! Людина із західною ментальністю ніколи не зрозуміє, про що взагалі йдеться, і саме такого нерозуміння я бажав би всім нам, українцям: не розуміти росіян. Як не розуміють їх норвежці, французи й американці. Бо росіяни схоплять той сенс одразу. Предателей родины замовляли? Є на будь-який смак. Прекрасний сюжет для чергової кінематографічної бульбашки чергового Нікіти Міхалкова. Тим більше, що саундтрек уже багато років, як имеется:

 Я стою на краю – на обрыве над рекой

Не могу пошевелить ни рукой, ни головой

Защемило сердце мне, в голове замкнуло

Мне осталось только петь то, что ветром в голову надуло

Ту-лу-ла ту-лу-ла-ту-ту-ту-лу-ла

В голове моей замкнуло ла-а…

Краса і сила, чи не так? От яка вона, Юлія Чичеріна!

Медаль еленер «За заслуги перед Республикой» другого ступеня (чому тільки другого?! ееех!) «за активну життєву позицію, співпереживання долі ЛНР, високий моральний дух і патріотизм, неоціненний внесок у становлення молодої держави». Медаль емвеес еленер «За сприяння органам внутрішніх справ» (настукала на когось чи як?). Громадянство еленер і прописка в Луганську. Поки колеґи по «русскому року» косять дрібне бабло на нудних корпоративах, Чичеріну оголошує в розшук СБУ, її виступи забороняє навіть ФІФА. Резонансні інтерв’ю, присвяти героїчнозагиблим друзям-моторилам. Сотні тисяч виконань неперевершеної «Ту-лу-ла». Її точка зору хвилює політиків і журналістів. Та що там казати – вона отак-о запросто бере й формує всю ту громадську думку. В неї з Путіном єдиний лексикон. Обоє любили групу «Кіно». Слухали, чекали перемен. І от щастя – дочекалися!

Проти них тепер увесь світ. Той, яким правлять піндоси зі своїми наймитами-укропами.

І все ж вона, Юлія Чичеріна, непохитна. Тож вона і свідчить істину про Донбас:

«За что они там воюют? За Русский мир, за что же еще? Это противостояние России и пиндосов. Я так для себя определила. Понятно, что просто там все с ними, и укропы, и норвежцы, там все понаехали, и французы, и биатлонистки латышские. Все там сидят. Негры, которые приезжают на сафари и просто стреляют в старух на огородах. Сидят, пьют кофе и просто херачат там. Электриков на столбах. Допустим, ломают высоковольтную линию — и сидят снайпера просто укропские или какие, уж и не знаю, кто там они по национальности, ждут. В брониках электрики чинят провода. Гибнут. То есть коммунальщиков тоже, там… Короче, подлая, подлая война. Ничего не поделаешь».

Або ще таке:

«В Донбассе много очень, очень крутых реально. Но это как бриллианты какие-то, они там находятся, во всем этом ужасном. Там все крутые. Комбаты эти. Там очень много крутых людей. И многие из них уже погибли. Но там – остро, там горячо. Там острие Русского мира, которое уткнулось в эту всю бесовщину. И, конечно же, Господь посылает всех крутых туда. Сейчас все крутые там, на острие.»

Вона говорить. Ламаючи синтаксис, логічні зв’язки і родную речь загалом. Її розпирає власне блаженство.

Тож читаймо, що верзе ця православна ікона Росії, й насолоджуймося. Таких моментів істини в непростих стосунках з братами й сестрами, росіянськими діячами культури, в нас може більше й не бути. Бо вустами Чичеріної розверзається сама Росія, і всі її почуття такі ж геніальні, як агресивна тупизна якого-небудь Жиріновського. Її голосом розверзаються Фьодор Достоєвський, Віктор Цой і Владімір Путін: Мне осталось только петь то, что ветром в голову надуло.