Безпека – це не мир на умовах окупанта

Понад 4 тисячі загиблих українських військових, і майже стільки ж – цивільних. Близько 20 тисяч поранених – як серед цивільного, так і військового населення…

14 жовтня ми дякуємо нашим Героям і вшановуємо тих, хто загинув, захищаючи цілісність і суверенітет держави.

Я завжди з тими, хто захищає Україну.

Багато років моя робота була пов’язана із державною безпекою. Тому що таке безпека держави – знаю не з переказів.

Безпека – це не мир на умовах окупанта. Це визнання на всіх рівнях без будь-яких дипломатичних реверансів, що найбільша загроза цьому миру – путінський режим в Росії. Він є і залишається військовим злочинцем і ворогом України. Допоки не забере з нашої землі останнього найманця і не заплатить повну контрибуцію за кров, біль і сльози українців.

Безпека – це точно не про прості рішення, не про відмову від окупованих територій. Не можна розраховувати на успіх, добровільно прирікаючи себе на поразку. Війни виграють не армії, війни виграють нації! Ми – нація вільних - козаків, січових стрільців, повстанських рухів, дисидентів, борців за свободу України.

Відтак дивно чути від деяких армійських генералів, що Генштаб не розглядає військовий сценарій повернення окупованих територій Криму та Донбасу.

Тезу про «повернення винятково дипломатичним шляхом», панове генерали, слід залишити дипломатам. Армія зобов’язана робити свою роботу. Зокрема, і мати напрацьований сценарій звільнення захоплених агресором територій з використанням усіх сучасних форм озброєння та стратегій.

Нам вкрай потрібно закріпити на державному рівні Стратегію деокупації та реінтеграції не лише Криму, а й Донецької та Луганської областей. І йдеться навіть не про формальний документ, а законодавчо закріплену роль і місце кожного державного інституту, кожного українця в цьому процесі.

Ще у 2018 році ми прийняли таку стратегію на рівні МВС. На її основі були розроблені оперативні плани для кожного ЦОВВ, проведені комплексні навчання з бойової взаємодії. Ми розвивали програми з впровадження в роботу підрозділів найсучасніших технологій: від гібридних автомобілів підвищеної прохідності та кращих у світі гелікоптерів «Airbus» – до передового озброєння для прикордонників і Нацгвардії.

В процесі звільнення окупованих територій усі підрозділи МВС були готові чітко та ефективно виконати свою частину роботи. Адже безпека – це ще і впевненість кожного громадянина, що поліцейський, рятувальник чи медик прибуде і допоможе. Навіть у найбільш складних і критичних умовах. Умовах військового часу.

Однак це не працює лише за одним напрямом. Сьогодні критично необхідна Національна єдина стратегія по Криму та Донбасу, напрацювання якої – це спільна місія парламенту, Президента і уряду, за тісної співпраці з громадянським суспільством та нашими міжнародними партнерами.

Міжнародна співпраця – один з найважливіших аспектів безпекової складової. Ефективна архітектура державної безпеки у сучасному світі неможлива без формування надійної мережі міжнародних партнерів. Для нас такими партнерами є структури ООН, НАТО, Європейський Союз, а також низка країн. Передусім – США, Велика Британія, Франція, Канада, Німеччина, Італія, Японія та багато інших, чия допомога Україні в ці найскладніші роки – безцінна.

І Україна не має залишитися осторонь формування нової безпекової стратегії Європи та Світу. Як один з бастіонів європейської колективної безпеки в питанні стримування агресивної політики путінської Росії, що вже шантажує ЄС енергетичною кризою напередодні зими.

Минулого тижня у Словенії відбулася нарада 27 лідерів Євросоюзу. Зміна оборонної стратегії США, особливо на прикладі подій в Афганістані, як ніколи, продемонструвала ослабленість європейців перед зовнішніми викликами та загрозами. І це незважаючи на щорічне сукупне інвестування усіма членами ЄС у військові витрати близько 230$ млрд.

Під час зустрічі за зачиненими дверима і в умовах повної конфіденційності лідери ЄС, нарешті, досягли прогресу щодо необхідності переформатування оборонної стратегії. Напрацювання нового документа планують завершити і представити до наступного Саміту НАТО восени 2022 року в Мадриді.

Це не буде всупереч політиці Альянсу, але серйозне доповнення до його потужностей, що дасть змогу ЄС проводити військові операції і без залучення Північноатлантичного блоку. Звісно, у тісній співпраці та взаємодії з ним. І саме тут ми маємо долучитися до колективної безпеки ЄС, наразі нехай і у позаблоковому статусі. Адже побудова оборонної моделі Європи без участі нашої держави – буде щонайменше неповною. В гіршому сценарії – може виявитися стратегічно помилковою.

Нам потрібен фундамент консолідації, на який зможуть опертися у своєму розвитку майбутні покоління. Фундамент готовності до діалогу, взаємодії владних інституцій і громадянського суспільства, політичної волі і чітко сформульованих стратегій.

На хисткому ґрунті інтриг, підлості, безкультур’я та розбрату можна побудувати хіба що дуже недовговічний картковий будинок.

Не ділити, а примножувати, нарощувати та збільшувати! Бачити та використовувати конкурентну перевагу, вміти знаходити «блакитні океани перспектив» – ось шлях до успіху.

Треба залучати компетентних людей, спроможних знаходити складні рішення у цьому мінливому світі, а не зручних виконавців.

Адже основою безпеки України, як показує наша історія, є відповідальний громадянин. Який розуміє, що в успіху його країни – суттєва частина і його власного успіху. І навпаки. Успішний громадянин – це гарантія конкурентоздатності країни і опора держави.

У кожного з нас зовсім небагато часу зробити свій внесок у майбутнє країни!

Дякую кожному з Вас! Звертаюся до кожного з вас – роби те, що повинен робити! Захищай Україну! І не завтра, а зараз!

Відкладати – немає куди!