Асоціація з ЄС. Російська пропаганда нагнітає сумніви

В даний час фактично розпочато масивну компанію по дискредитації самої ідеї асоціації України та Європейського Союзу. Чим ближче до осені, тим більше дискусій буде розгортатись навколо перспектив зближення України і ЄС. Ніяких конституційних перешкод для підписання Угоди про асоціацію в даний час немає. Про це свідчать висновки як вітчизняних так і міжнародних експертів. Вже зараз з боку північного сусіда нагнітаються сумні очікування щодо економічного поступу нашої держави, а деякі «наукові інституції» почали відверту пропаганду щодо можливих більших економічних вигод для України в рамках Митного Союзу. Скажу відверто: ризики є всюди. Але є більший вибір ніж будь-яка одномоментна вигода – це вибір майбутнього. В Митному Союзі – нема майбутнього для України. Майбутнє – в рівноправному політичному та торгово-економічному співробітництві як з Росією так і Європейським Союзом.

Асоціація між Україною та Європейським союзом і його державами-членами, чітко визначає дві її основні цілі – поглиблення політичної асоціації та поступова економічна інтеграція. Досягнення мети поступової економічної інтеграції України в ЄС, це - запровадження умов для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Чітка і пріоритетна орієнтація України на Європейський Союз має розглядатись як основа стратегії економічного і соціального розвитку нашої держави на наступні десять років і більш віддалену перспективу. Підписавши Угоду з ЄС - Україна стане частиною європейського політичного простору.

Перший етап асоціації України з Європейським Союзом – формування повноцінної Зони вільної торгівлі (ЗВТ). ЗВТ України з ЄС – це також не справа одного дня, вона буде створюватися поступово протягом перехідного періоду у максимум 10 років, починаючи з дати набрання чинності Угодою про Асоціацію.

Майбутня зона вільної торгівлі між Україною та ЄС не вимагає перегляду вже існуючих Договорів про вільну торгівлю України з іншими країнами. Україна може мати одночасно Зону вільної торгівлі з Російською Федерацією та Європейським Союзом, а також утворювати у майбутньому нові Зони вільної торгівлі. Наприклад, ЄС має угоди про вільну торгівлю з 24 країнами, а з трьома країнами (Андора, Туреччина, Сан Маріно) – Митні Союзи. У межах Європейського Союзу існує вже спільний ринок та спільна митна політика, яка також передбачає спільний митний тариф по відношенню до третіх країн. Теоретично, у разі входження України до Митного Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном Європейський Союз повинен буде утворювати зону вільної торгівлі тільки з Митним Союзом, а не з окремою країною (Україною), яка входить до цього союзу. Водночас, ЄС не практикує утворення Зон вільної торгівлі з тими регіональними угрупуваннями країн, до яких входять не члени СОТ (як у випадку Митного союзу – Казахстан, Білорусь). У той же час утворення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС не буде перешкодою торговельним відносинам України з країнами Митного Союзу у складі Росії, Білорусі та Казахстану. Політика ЄС передбачає утворення Зон вільної торгівлі з багатьма країнами світу, тому можна передбачити, що вступ країн (Білорусі та Казахстану) до СОТ відкриє дорогу до переговорів щодо утворення Зон вільної торгівлі між ними та Європейським Союзом.

Російській Федерації в даний час нічого не заважає розпочинати повноцінні переговори про формування ЗВТ з Європейським Союзом так само як це робить Україна. В свою чергу, Україна має докласти максимум зусиль для вступу до СОТ Білорусі та Казахстану. Україна може бути зацікавлена тільки у повномасштабній імплементації до системи відносин Митного союзу договірно-правової бази СОТ.