Про ціни на нафту та новий світовий порядок
Драматичні події тепер не рідкість, про них ми дізнаємося мало не щодня
Карантинні заходи ведуть до зупинки економік ряду провідних країн. Авторитетні інвестбанки дають апокаліптичні прогнози про глибину майбутньої рецесії в світовій економіці. Фондові індекси періодично падають так глибоко, що залишається дивуватися відсутності самогубств серед учасників ринку цінних паперів. Не менш драматично розвиваються події і на ринку нафти.
Коли я написав, що японський банк Mizuho прогнозує вже в цьому році негативні ціни нафти через те, що скоро її просто ніде буде зберігати, ймовірно, багато читачів відреагували так: цього не може бути. Але в нинішній час, схоже, краще утриматися від вживання словосполучення «не може бути».
Оператори нафтових трубопроводів у США вже звертаються з проханнями до виробників про скорочення видобутку нафти. Зокрема, з таким проханням виступила Plains All American Pipeline LР, одна з найбільших американських компаній, що надають послуги з транспортування нафти і газу. «Ми надсилаємо цей завчасний запит до наших постачальників з проханням вжити заходів щодо скорочення видобутку нафти у відповідь на пандемію», - говорилося в листі Plains All American Pipeline LР.
Схоже наближається ситуація, за якої кількість нафти перевищить обсяги сховищ. Запаси нафти будуть переповнювати звичайні сховища, потужності на танкерах і трубопроводи, оскільки коронавірус знижує на неї попит. Навіть, незважаючи на колосальне падіння ціни нафти.
А зараз остаточно «уб'ю» тих, хто говорив «не може бути»! «Мінус 19 центів» за барель. Така ціна вже була зафіксована на сорт нафти Wyoming Asphalt Sour. Компанія Mercuria Energy Group Ltd пропонувала доплачувати покупцям по 19 центів за кожен барель, вивезений з її нафтосховища. Про всяк випадок надаю принт-скрін (зверніть увагу на четвертий і п'ятий стовпці).
Так, нафта сорту Wyoming Asphalt Sour високосірчиста, тому використовується в основному в хімічній промисловості (для виробництва асфальту і бітуму). Так, після падіння нижче нуля ціна піднялася до 2 доларів за барель. Але ж в кінці лютого цей сорт нафти торгувався по 25-27 доларів за барель!
Це не перший випадок, коли котирування нафти падають нижче нуля. Подібне було під час нафтової кризи 2014-2016 років, коли використовувана для виробництва автомобільного палива нафта з Північної Дакоти передавалася нафтопереробним заводам з доплатою в розмірі 0,5 долара за барель. Правда, тоді не було COVID -19...
Хочу звернути увагу читачів на важливий момент. Коли ми кожен день дивимося на котирування нафти, то бачимо вартість ф'ючерсів на еталонні сорту Brent і WTI. Вони різко обвалилися і торгуються близько 25 доларів за барель. А ось вартість нееталонних і неключових сортів набагато нижче - наприклад Canadian Western Select торгується нижче 5 доларів за барель, ціна Oklahoma Sour нижче 7 доларів за барель.
Ціна російського сорту Urals на минулому тижні падала до 16-17 доларів за барель. Це – найнижчий показник за останні 20 років. Допускаю, що не дивлячись на численні оптимістичні заяви високопоставлених чиновників Росії, їх нафта може не скоро повернутися в прийнятні для російського бюджету цінові параметри. Через економічний спад, що відбувається внаслідок пандемії коронавірусу, падає попит на нафтопродукти і нафтопереробні підприємства знижують обсяги переробки. Це змушує продавців різко знижувати вартість сировини. Все це співпало з дивною, якщо не сказати авантюрною, грою керівників російської енергетики проти ОПЕК в цілому і Саудівської Аравії зокрема. Внаслідок чого ціна нафти отримала додатковий потужний імпульс до зниження, оскільки Саудівська Аравія, бажаючи витіснити РФ з ряду ринків, пропонує великі знижки.
Як все це позначиться на Україні? Звичайно, ослаблення економіки країни-агресора, погіршення ситуації з її держбюджетом, можлива дестабілізація через це внутрішню ситуацію в ній - це позитивно для жертв агресії. «Ціна відсікання» для бюджету Росії становить 42 долара за барель. Нехай навіть міністр фінансів РФ А. Силуанов сказав, що витрати бюджету Росії будуть профінансовані навіть в разі падіння котирувань до 30 доларів за барель. Поки ціною російської нафти і до 30 доларів дуже далеко, вона істотно нижче. А прогнози попиту на нафту грають не на користь зростання вартості нафти.
Але нас це має ще й серйозно насторожувати. Зрозуміло, що Путін не залишить в складному становищі своїх друзів-олігархів і погіршення становища відчують на собі прості росіяни. Яких, з одного боку шкода, а з іншого боку, вони ж самі обрали собі такого «вождя» - це їх право, їх справа, їх проблеми.
А нас повинно турбувати наступне - авторитарні імперіалістичні режими для відволікання уваги населення від внутрішніх проблем нерідко вдаються до зовнішньої агресії. Тому, повинен бути зроблений максимальний акцент на підтримці боєздатності армії України, на розробці та виробництві нових систем озброєнь (чому абсолютно не сприятиме можливе різке скорочення витрат держбюджету на науку).
Якісна оборонна політика, реальні структурні перетворення в армії - ось що повинно бути по важливості прирівняне до порятунку економіки країни. Я не експерт у військових питаннях, але «стандарти НАТО» і зміни в структурі управління армією – необхідні, але не достатні заходи. Наприклад, незважаючи на безліч розмов про «стандарти НАТО», наша армія на тактичному рівні, як і раніше організована за радянською моделлю.
Повернуся до близьких мені проблем економіки та науки (тему цінників на українських АЗС залишу поза цієї статті). Видатний футуролог Е.Тоффлер стверджував, що спосіб ведення воєн відображає спосіб створення багатств. Всю історію людства війни були двигуном наукового прогресу. Якщо вже так сталося, що нашій країні доводиться воювати, значить необхідно за прикладами з нашого ж минулого бачити в ВПК і сферах науки, які його обслуговує, ту саму ланку, за твердженням успішного політичного авантюриста В.Леніна, «за яку треба всіма силами вхопитися, щоб утримати весь ланцюг». А потім і витягнути нашу економіку до зростання!
Найсильніший технологічний кластер світу - Кремнієва долина - також значною мірою відбувся завдяки військовим замовленням американського уряду. Тому замість деструктивного підходу - тотального скорочення витрат держбюджету на науку - потрібен селективний підхід до підтримки науки, заснований на пріоритеті підтримки прикладної науки, в тому числі тієї, яка працює на підвищення рівня обороноздатності. Можливо, навіть необхідно збільшення фінансування найбільш перспективних і важливих напрямків досліджень.
Коментарі — 0