Українська наука стала заручницею людей глибокого пенсійного віку

Українська наука стала заручницею людей глибокого пенсійного віку

Потрібно, щоб молоді вчені бачили перспективу в науці, а не тільки глибоких пенсіонерів, які живуть вчорашнім днем

Повідомляю, що я зняв свою кандидатуру з виборів Президента НАН України. Всіма силами старався привернути увагу до проблем науки. Але політиків більше цікавлять місцеві вибори, дилетантів - догана Рожкової і Ко, а реально проблеми подальшого розвитку науки в Україні фактично нікого.

Наука стала заложницею людей глибокого пенсійного віку (Середній вік усіх наукових співробітників Академії 2019 року складав 53,9 року. Серед них середній вік академіків НАН України — 77,1; членів-кореспондентів — 71,4; докторів — 64,9; кандидатів наук — 51,1; керівників наукових установ — 67,6; заступників керівників наукових установ — 60,8; учених секретарів — 50,7; завідувачів відділів — 63,3; головних наукових співробітників — 73,6; провідних наукових співробітників — 65,2; старших наукових співробітників — 55,1; наукових співробітників — 48,3; молодших наукових співробітників — 42,0; інженерів та інших — 53,8 року). Як бачимо – одна «молодь». Крім того НАН України стала заложницею свого майна і землі, які вже десятки років експлуатуються в своїх інтересах комерційними структурами і чиновниками. Не в інтересах як держави так і Академії (див. Останній звіт Аудиторської палати України).

Спостерігається масовий виїзд молодих вчених за межі країни. В свій час покійний нині Борис Патон став Президентом Академії в 42 роки і пробув на цьому посту до майже 102! Більше півстоліття. Мене обирали академіком в 44, зараз мені 55. За десять років жодного молодшого академіка за 55 не обрано.

На посаду Президента подалися люди 69+. Фактично радянської формації і (за виключенням академіка С. Комісаренка), відомі тільки в Україні, дехто навіть з хитким станом здоровя. Кого б не обрали Президентом НАНУ - Президіальна бюрократична машина буде старатися зберегти брежнєвсько - радянські догми розвитку науки і своє власне місце під сонцем! Це явно шлях в нікуди. Хочу помилятися.

Потрібне оновлення. Прагну щоб молоді вчені бачили перспективу в науці, а не тільки глибоких пенсіонерів, які живуть вчорашнім днем! Є і прогресивні вчені, за них треба боротися!

Скажуть, що я займаюся дискримінацією людей за віковим принципом! Якраз дискримінують молодь, людей до 50!

Буду робити все для розвитку української науки і викорінювати з совєтщину в НАНУ. Буду надіятися що найближчі 5 років змінять стан справ.

Академія одержує не мало не багато, а більше 5 млрд грн з Державного бюджету України, а що одержує Держава? Скільки коштів витрачається власне на наукові дослідження, а не на підтримку руїн кінця 70-80 років? Є над чим працювати, в тому числі і над перспективними науковими розробками і збільшенням фінансування на них! І не тільки з Бюджету Держави.

Надіюсь, що членами Президії НАНУ стануть люди до 50 років, молоді, переспективні з яких можливо і стане хтось майбутнім Президентом Академії, здатним подолати весь цей застій .

Джерело: блог Богдана Данилишина

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

Теги: наука НАНУ
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
Дмитро Орєшкін
Дмитро Орєшкін

Російський політолог

 Костянтин Єлісєєв
Костянтин Єлісєєв

Заступник глави Адміністрації Порошенка (2015 – 2019 рр.)

Антон Орехъ
Антон Орехъ

Оглядач

Дмитро Ярош
Дмитро Ярош

Народний депутат 8 скликання

Денис Казанський
Денис Казанський

Журналіст

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Українська наука стала заручницею людей глибокого пенсійного віку