Нобелівську премію з медицини отримали вчені, які відкрили смертельно небезпечний вірус

Нобелівську премію в галузі фізіології і медицини за 2020 роцi присудили Гарві Олтеру, Майклу Гоутону і Чарльзу Райсу за відкриття вірусу гепатиту С. Про це стало відомо під час спеціальної онлайн-конференції з шведського Стокгольма. Нагороду учені розділили порівну. 

Цього року суму премії вдалося збільшити до 10 мільйонів шведських крон. Таким чином вона складе 1,1 мільйона в доларовому еквіваленті. Надалі Нобелівський фонд має намір коригувати розмір нагороди відповідно до реальних доходів суспільства.

Нагадаємо, минулого року медичну Нобелівку порівну розділили Вільям Кейлін (США), Пітер Реткліфф (Великобританія) і Грегг Семенса (США) - дослідники клітинного дихання. Нагорода присуджена їм за дослідження того, «як клітини відчувають і адаптуються до доступності кисню». Роком раніше аналогічну премію присудили американцеві Джеймсу Еллісону і японцеві Тасуку Хондзьо, які розробили методику імунотерапії ракових пухлин. А у 2017 році нагороду отримали дослідники з США Джефрі Холл, Майкл Розбаш і Майкл Янг, які займалися вивченням добових ритмів живих організмів.

Цьогорічне нагородження стало 111 в історії Нобелівської премії з фізіології та медицини. Серед лауреатів до сьогоднішнього дня було всього 12 жінок. Ніхто ще не отримував Нобелівку в галузі медицини більше одного разу, хоча в інших областях науки такі прецеденти були. Сьогоднішні лауреати приєдналися до списку з 219 колег, також відзначених престижною науковою нагородою.

Наймолодшим володарем найвищої наукової нагороди в галузі медицини був канадець Фредерік Бантінг. Він разом з Джоном Маклеодом відкрив гормон інсулін. На момент присудження премії в 1923 р Бантінгові було 32 роки. Найстарішому ж медику, який отримав премію, було 87 років - Френсіс Пейтон Роус у 1966 р удостоївся нагороди за відкриття онкогенних вірусів.

У 2011 р. Канадський медик Ральф Стайнман був названий лауреатом премії за дослідження набутого імунітету посмертно. Статут Нобелівської премії забороняє нагороджувати вчених, які пішли з життя, але в момент оголошення комітет був ще не в курсі смерті Стайнмана, тому для нього зробили виняток.

Історія премії також налічує всього одну відмову від нагороди під тиском влади-німецькому бактеріологу Герхарду Домагку керівництво нацистської Німеччини заборонило отримувати премію за відкриття антибактеріального ефекту речовини пронтозил. З його допомогою він вилікував свою дочку, якій загрожувала ампутація руки. Нобелівську медаль і диплом за своє відкриття Домагк все ж отримав пізніше, але грошову частину за правилами премії йому вже не виплачували.

Знаменитий австрійський психіатр Зигмунд Фрейд номінувався на Нобелівську премію в галузі медицини 32 рази, але так її й не отримав. Експерти комітету визнали його роботи недостатньо доказовими.