Заслужені партійні списки

Особливість цієї парламентської кампанії полягає у неймовірно стиснутих часових рамках. Після офіційного оприлюднення Указу Президента про дострокове припинення повноважень Парламенту, частина політичних гравців ще протягом початку червня знаходилися в очікуванні Рішення Конституційного Суду або просто занадто довго розкачувалися. Загалом, де-факто, кампанія триває лише місяць.

Ці стиснуті часові рамки так само сильно вплинули на саму підготовку партій до виборів. Зокрема, частина з’їздів політичних партій відбувалися в напівхаотичному режимі, відомі випадки неправильного оформлення протоколів з’їздів партій тощо. Так само це вплинуло і на кадровий потенціал вже згаданих партійних списків.

В межах партійного списку політична партія може подати до ЦВК 225 кандидатур. Проте ЦВК зареєструвало від Батьківщини 205 кандидатів, ОПЗЖ -181, Самопомочі – 93, ЄС-100, Української стратегії Гройсмана – 63, Слуги народу – 192, Голосу – 174. Десь таке рішення було організаційним,оскільки розуміли свій реальний електоральний потенціал, але іноді партії просто не мали достатньо потужних кандидатур з нормальною репутацією для формування списків.

Але Слуга народу, як завжди протягом останнього часу, всіх здивувала. Спочатку голова штабу Олександр Корнієнко заявив, що 50-70 прізвищ, вони спільно з Дмитром Разумковим «накидали з голови».  Паралельно почали з’являтися публікації про проблемних списочників.  В результаті, з’їзд Слуги народу виключив 7 чоловік зі списку партії, що також було сприйнято зовсім неоднозначно. Таким самим інструментом, начебто скористалася і партія Голос.

З мажоритарних округів постійно надходить інформація про різноманітні репутаційні проблеми кандидатів. Лише з інтерв’ю Андрія Богдана та Дмитра Разумкова можна зібрати не малий список людей, до яких є різноманітні питання: Скічко – 197 округ, Сівоха – 49 округ, Пекар – 68 округ, Куницький – 169 округ,  Штепа – 77 округ та інші.

Загалом, питання очищення списків чи від хрещення від проблемних мажоритарників не дає відповіді на питання, що реально об’єднує кандидатів від цієї партії та що робити у випадку їх недобросовісної роботи в парламенті. Можливість складення мандату, передбачена партійним Меморандумом, на якій наголошує Ігор Копитін, мажритарник Слуги народу по 129 округу, не дає відповіді на питання чи збирається фракція виключати зі свого складу осіб, поведінка яких не відповідає задекларованим цілям. Якщо, наприклад, той самий Копитін, не відповідатиме своїми діями своїм обіцянкам та відмовлятиметься скласти мандат, які важелі впливу мають бути? Впровадження таких важелів потребує змін до Конституції, але кандидати про це, на жаль, не говорять.

На сьогодні, позитивним є те, що на цих виборах зявилася боротьба списків і є потенційні передумови для того щоб в Україні таки запрацював інститут репутації. Але для цього необхідні системні законодавчі зміни та добросовісна робота кандидатів, особливо провладної фракції, в парламенті. Але жодних гарантій цього немає.