ОБСЕ: друзі чи російські шпигуни

И снова Анискин... В смислі ОБСЄ.

Лисенко з РНБОУ каже, що ОБСЄ паскуди, які здають ворогу інформацію про розташування важкої техніки ЗСУ.

Перебийніс з МЗС каже, що Україна любить і цінує ОБСЄ.

Президент запрошує ОБСЄ моніторити виконання мирного плану імені свого імені.

Лисенко вважає, що такий моніторинг - зло і шпигунство.

Я, між іншим, з Лисенком майже погоджуюсь, про що неодноразово писав.

Але ж Президент не погоджується (ну, і як наслідок, МЗС теж).

То як же бути, якщо Яременко, який Лисенку ніхто - погоджується, а Порошенко, який йому начальник - ні?

Усуугубим.

МЗС абсолютно правий - ОБСЄ - це впливова організація. Україна, як учасник ОБСЄ, не повинна підривати авторитет цієї організації. Тим більше, не може робити це устами речника РНБОУ. Тим більше, коли речник МЗС говорить протилежне.

Так що тут я з Перебийносом погоджуюсь, а з Лисенком - ні.

Складна смислова конструкція може бути легко спрощена.

Просто Лисенко, як і будь-який порядний військовий, так і будь-який порядний громадянин, який вболіває за оборону України, не розуміє суті місії ОБСЄ. Тобто напевно він приблизно орієнтується, що це за місія, але як людина розумна просто не може повірити, що ми запросили її не допомагати нам захищати Україну, а спостерігати за нами.

А правда, повторю її вчергове, полягає в тому, що місії ОБСЄ не воюють на чиїйсь стороні. Місія ОБСЄ не буде звільняти Донбас чи Крим. Вони будуть уважно слідкувати за тим, що роблять сторони конфлікту. Це не вирішить наш конфлікт. А от заморозити може.

Це було зрозуміло відпочатку. Ще коли Порошенко наївно або так вважав, або хотів нас переконати, що місії ОБСЄ допоможуть нам поновити контроль над кордоном.

Не допоможуть.

І громадяни Росії (ясно що не хормейстри за фахом) є і будуть в місіях ОБСЄ не тому, що це погана організація, а тому, що Україна не назвала АТО війною і Росія не є з правової точки зору учасником цього конфлікту. А Україна - є.

І це не зла примха ОБСЄ. Це результат піврічної роботи української дипломатїї і кількамісячних трудів президента Порошенка.

Так що, як говорять наші сусіди "нечего на ОБСЕ пенять, коли руки кривы".

І в той же час відсутність будь-якого стратегічного мислення у Порошенка все ж таки не повинно бути причиною для таких поважних персон як Лисенко і Перебийніс заочно сперечатися на камери. Порядок і скоординованість має залишатися, і держава має говорити одним голосом.

Інакше оточення, розгром і капітуляція.

І ОБСЄ тут ні до чого.

Дивіться також відео ОБСЕшники все за нас, - откровения путинских вояк