Цькування вчителів в українських школах

    • Богдан Петренко

      Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму

    • Розсилка
    Цькують, як правило, тих учителів, які не змогли відразу поставити на місце задираку - Цькування вчителів в українських школах
    Цькують, як правило, тих учителів, які не змогли відразу поставити на місце задираку

    Булінг вчителів відбувається і через утрату авторитету педагога. Значною мірою – це «заслуга» самого педагога

    Коли учитель викидається з мосту через проблеми у спілкуванні з учнями, як на Рівненщині, – це страшно. Бо ці ж самі люди мали б навчити дітей бути толерантнішими одне до одного але - ставали жертвами цієї нетолерантності.

    Булінг щодо учителів існував давно. По-перше, це булінг всередині вчительського колективу. Так, як у кожному колективі. І «вчительська» - це місце для цькування. І це цькування – це проблема ненормальних стосунків у всьому суспільстві. Булінг не залишається у дитячому віці, він переходить і до дорослих. Лише набуває витонченіших форм – психологічного насилля, словесних знущань та принижень. Але проблема у тому, що цькуючи інших дорослих (а особливо – вчителів) на очах дітей ми привчаємо дітей калькувати нашу поведінку.



    Але, найгостріша проблема лежить у цькуванні дітьми вчителів. Таких досліджень в Україні, на жаль, ніхто не проводить. Але, в Іспанії – 15% опитаних викладачів мали досвід насильницьких нападів з боку учнів, а 73% - постійні вербальні знущання. У Японії прем’єр-міністр, з огляду на складну проблему насилля щодо вчителів, офіційно навіть порадив учителям займатись самообороною.

    Крім рівненської вчительки, ми можемо згадати і вітчизняні приклади, коли другокласник (!) 247 школи фізично знущався не лише над дітьми, але й над вчителями. А Васильківський приклад, коли вчителька зайшлась нецунзурною лайкою щодо учня – не що інше як наслідок спроби такого цькування (що ніяким чином не виправдовує «педагога»).

    Як правило зачинщинками цькування є ті самі діти, які цькують власних однокласників. У них уже сформоване уявлення про те, що насиллям чи глузуванням над іншими можна досягти найвищого ступеня у класній ієрархії. Але коли відбувається посягання на недосяжне – у даному випадку на вчителів – це нібито демонстрація того, що «альфа-дитина» контролює не лише правила у дитячому колективі, але й – ігнорує правила дорослого життя. Тобто, таким чином займає ще вищу ступінь в дитячій ієрархії.

    Але й самі вчителі значною мірою стимулюють таке ставлення до себе з боку учнів. Десь щось свідомо пропустив, дав слабину. Бо цькують, як правило, тих учителів, які не змогли відразу поставити на місце задираку. Або – таких як васильківська вчителька, що різко реагують – тобто ведуться на провокації. І тоді для класу знущання над конкретним учителем переростає у норму.

    Але, булінг вчителів відбувається і через утрату авторитету педагога. Значною мірою – це «заслуга» самого педагога. Але це те, що цькування учителів зростає останні роки – це не лише проблема «неавторитетних» учителів. Це – наслідок постійних розмов вдома і у ЗМІ про те, що що в школі нічого не вчать, що вчителі ні за що отримують зарплату, що сучасна школа – безтолкова. Тим самим у дітей закладається неповага і до знань, що дає школа, і до самих вчителів. А коли відбувається делегітимізація вчителя, втрачається його «недоторканість». І він стає такою ж жертвою, як і випадковий перехожий на вулиці. Тільки частіше – бо вчителі більше спілкуються з дітьми. А тому і ризики для них зростають.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Ігор Романенко
    Ігор Романенко

    Екс-заступник голови Генштабу ЗСУ

    Дмитро Тимчук
    Дмитро Тимчук

    Народний депутат України (Народний фронт)

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ