Рукостискання на переговорах – це провокація з боку російського делегації

Власне ми взяли максимум, що можна було очікувати на даному етапі бойових дій, – це встановлення гуманітарних коридорів для виведення місцевого населення із зони бойових дій та транспортування медикаментів та продуктів харчування у місця бойових дій.

Ніхто не розраховувати ні на припинення вогню, ні на перемир'я. Ні, тим більше, на вирішення гострих рішень путінського ультиматуму Україні.

Зі слів російського представника Слуцького, нібито досягнуто якихось попередніх домовленостей по окремих пунктах, але вони можуть вимагати парламентських рішень, у тому числі й ратифікації. Можна шукати в його словах зраду, але я її поки що не бачу, через слово «можуть». А так зрозуміло, що будь-який з пунктів ультиматуму потребує парламентського рішення. Ратифікація – це затвердження якогось міждержавного документу (угоди). Швидше за все – це і буде так званий Мінськ-3.

Але не будемо шукати зраду. Це пролунало для російського споживача, який би мав отримати інформацію, що все йде за планом Кремля. Чи для української, щоб ми подумали, що нас «зливають». Доки не буде ніякого документа говорити про результати зарано.

Єдине, що не сподобалось – це рукостискання, які були здійснені на камеру. Як на мене, це свідома провокація з боку російського делегації. На яку, на жаль, повелась делегація українська.

Наступна зустріч – не раніше 7 березня. Вона також може бути не останньою. Все залежатиме від військових успіхів котроїсь із сторін.

А точніше – все залежатиме від нашого спротиву.

Дамо кацапам люлєй!!!