Смартфони від президента – прямий крок до електронного голосування

Взагалі технологія роздачі смартфонів – це заявка Зеленського на другий тур. І проблема не в тому, щоб підкупити дідусів та бабусь телефонами. Проблема в іншому.

Це – прямий крок до того, щоб запровадити електронне голосування.

Причому два в одному. З одного боку, нібито доцільність самого голосування запроваджується. Типу в усіх є смартфони, тому нічиї права ми не обмежуємо.

Друге – це надія штабу «Слуги народу», що за них проголосує аполітична молодь (бо молодим «в облом» йти на дільницю, а так – раз і типу проголосував). А роздавши смартфони людям, які ними не володіють і ймовірно не оволодіють (ну повірте, люди 60+, які володіють електронними технологіями уже давно мають смартфони), влада отримає те, що хоче.

Як це виглядає? Ну приблизно так «бабка вже стара, внучок, на яку кнопку натискати, щоб за Леніна проголосувати?» Ну внучок і натискає на кнопку. Яку захоче. Хоче ту, що бабка каже. Хоче – що сам.

Ось тільки може виникнути ще одна проблема – це якщо у молоді за останні півроку до виборів з'явиться свій кандидат. Хз, блогер може якийсь, який розповідає про те, що він сьогодні поїв. Або як він їздить на червоний. Ну короче, тупіше за діючого президента. Але при ньому ми точно будемо жити весело (але не довго).

Такі справи, малята.

P.S. ну звичайно, тема смарфонів може канути в Лєту як мільярд дерев. Або лишитись примарою як економічний паспорт.

Влада взагалі в цій ситуації нічого не втрачає. Не за свої ж гроші вони смартфони купуватимуть. Точно не за ті 150 тищ з багажника машини, за рулем якої їхав дядько в червоній футболці.