Будь-які переговори з Путіним – це капітуляція

За даними і української, і російської сторони ми виходимо на якийсь кінцевий документ по мирним переговорам.

Відкинувши зайвий пафос заяв, будемо виходити з того, що умови завжди диктує та країна, чиї війська стоять на чужій території.

Не для того Путін розпочинав війну, щоб не дати вступити нам у НАТО (цей пункт знається вже повністю погодили). Думаю, що нас чекає низка інших поступок, у тому числі й прямі переговори з «ЛДНР» (мінськ-3). Питання Криму також принципове для Кремля. Але ще принциповішим є створення своєї України: країни як частини руського міра. Кремль не відступить від цього завдання. Може лише зробити перерву.

Але якими б не були домовленості їх треба продати своїм народам. З Росією це не проблема – вони Севастополь вважають городом слави рускіх моряков. Хоча всі перемоги там – це були поразки росіян. Короче вони створять свою реальність, де Росія перемогла.

А ось з Україною проблема. Тут народ не слухає владу. Тут влада – це і народ. І поки що жодних настроїв «ми програли» я не спостерігаю. Тому народу треба якось «продати» домовленості. Поки що більш-менш вдалось з відмовою від НАТО (і то не для всіх). По решті українці не погодяться ніколи: насамперед, по Криму і Донбасу.

І та ж демілітаризація – це взагалі прямий шлях до подальшої окупації Росією.

Тому є ризики, що вийде якийсь документ «подвійного прочитання». Ніби, щоб його спийняла і українська громадська думка. Та в реалі це можуть бути ще одні мінські домовленості. Якими будуть крутити доти, доки Росія або не почне черговий етап агресії (можливо з новими «народними респубілками», створеними на окупованих територіях України). Або ж Україну поступово будуть вводити в руський мір.

Висновок: в сьогоднішніх умовах будь-які домовленості – не будуть на користь Україні. Тобто, все що ми підпишемо зараз, без реального контрнаступу, звільнення значних теритрій – це завуальована капітуляція. Або ж переговори чи й навіть підписання документів – це прикриття для перегрупування військ і підтягування резервів для чергового удару з боку РФ. Тому продовження війни неминуче. І вихід з неї – лише повна перемога однієї зі сторін.

Причому, тільки нашої. Бо якщо переможе Росія, нас чекатиме інша війна – з Європою, де українці стануть новим гарматним мясом і продовжуватимуть гинути. Але вже не за себе, не за свою державність, не за свободу, а за хворого на всю голову московського царя і нову російську імперію.