Візит Путіна на окуповані території. Диктатор загнав себе у глухий кут

Путін ще раз відвідав окуповані території. Сенс цього повідомлення не треба розжовувати: кремль намагається показати, що «росія тут назавжди» і продемонструвати, що «СВО ідьот по плану».

Сигнал це і російським окупаційним військам, яким постійно чогось не вистачає, і центр цього «чогось» не дає. Тепер нарешті дали. Тільки замість зброї картинку з путіним. Але нічого – все ж краще, ніж просто іконки привозити. Тому, так – це не більше, ніж спроба підтримати свої війська в умовах перспективного українського контрнаступу. Російський солдат отримав енергетичний запал померти «За Родіну, за Сталіна (закреслено) Путіна».

Тобто, його візит не більше, ніж просто продовження історії «мальчіка в трусіках», тільки тут дєд. І ймовірно вже в памперсах. Це лише інформаційна гра. Гра, в якій дуже високі ставки. Особисті та персональні для вождя «руського міра», поднімальщіка з колен всея росіі.

Звичайно, це демонструє і певні психологічні комплекси фюрера. Як так, Зеленський катається на передову, а він собі сидить в тепленькому бункері за тисячу км від зони бойових дій. Треба ж продемонструвати, що ти теж не боягуз.

Але ось проблема. Бункерний дєд – сцикло. Не в плані покласти на міжнародні норми, вбивати та катувати людей (в тому числі й своїх), красти дітей чи розпочинати війни. Він сцикло в прямому розумінні, сцикло, яке боїться за своє життя. І, як справжнє сцикло, він намагається показати який він «мужній» або на картинці, або в крайній ситуації. Друге. Якщо б дійсно все йшло за планом, то ніякого путіна на територіях бойових дій росіяни б не побачили. Бо такий крок для параноїка – це демонстрація того, що не все добре і в підтримці війни на самій росії, і в підтримці війни в кремлі. Йому треба своїм таблом підвищувати цю підтримку.

Але є й інша сторона питання. Відвідавши окуповані території, путін не просто їх помітив собою. Він взяв на себе відповідальність за майбутнє цих територій. І коли їх буде звільнено нашими воїнами – це буде додатковий удар по його рейтингу. І може стати завершальним акордом в історії у символічні історії путіна. Бо одна справа летіти на винищувачі в Чечню в березні 2000, коли російська каральна операція вже виглядала переможною для Путіна. І отримати додаткові бали для виборів, які мали б відбутись за тиждень після польоту. І інша справа – летіти, перебуваючи у стані старечої параної до Херсонської області в 2023, перед тим, як російська армія відгребе люлєй. Одна справа, коли ЗСУ контролюють території, на яких висять плакати «росія тут назавжди», а інша справа – контролювати території які особисто мітив російський старєц.

Висновка з цього не буде. Висновок буде пізніше, коли воїн ЗСУ підніме жовто-блакитний прапор на тому місці, де топтав українську землю кривавий, але сцикливий диктатор.