Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Інстинкти і сучасні технології: що робити, якщо дитину цькують у соцмережах

    • Богдан Петренко

      Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму

    • Розсилка
    Інстинкти і сучасні технології: що робити, якщо дитину цькують у соцмережах
    Фото: Mactrunk/Depositphotos

    Чи забирати у дитини гаджет?

    Захист власної дитини – це здорова реакція батьків. Часто ми захищаємо дитину, орієнтуючись на інстинкти. Логіка у цьому є. Бо це - перевірені мільйоном років моделі поведінки. Але проблема у тому, що ці моделі може й добрі, але кардинально змінились обставини і те, що було добре мільйон років не спрацьовує сьогодні. Я навіть скажу більше – досвід вашого доінтернетного дитинства уже не дуже пригодиться дитині.

    Коли ваша дитина стає жертвою інтернет-цькування (кібербулінг) найпершою і найприроднішою реакцією батьків є роз’єднання дитини і джерела небезпеки. Простіше кажучи, батьки забирають у дитини телефон/планшет/комп’ютер, щиро віруючи в те, що оберігають дитину.

    І вони отримують результат. Але це – результат переважно у самопереконанні. Нібито дитина тепер у небезпеці і батькам можна заспокоїтись. Проблема цькування вирішена. Але – ні.

    Соціальні мережі розвиваються і без вашої дитини. І не сьогодні-завтра цькування у Інтернет може вилізти у реальне життя – через ігнорування дитини у школі, розповсюдження чуток чи просто «косі погляди» й усмішки. Врешті-решт, не розуміння дитиною чим завершилась проблема у соціальних мережах (перепалка, викладення компромату, реакція друзів і т.д.) також тиснутимуть на дитину.



    Батькам варто пам’ятати, що дитина, позбавлена періодичного (на рівні з її однокласниками) доступу до інтернет-мережі, сьогодні ризикує опинитись в ізоляції. По-перше, технічно – дитина вибуває зі спілкування зі своїми однолітками у соцмережах. По-друге, світоглядно – вона не володіє інформацією, яку обговорюють в Інтернет однокласники, а тому у реальному світі зменшуються «точки дотику» групи та дитини. Просто пам’ятайте, що для підлітків віртуальний світ – одна з важливих частин їхнього реального життя.

    Саме тому, для дитини позбавлення спілкування у соціальних мережах, може бути гіршим покаранням, ніж сам кібербулінг у них. У результаті, наступного разу ви можете не дізнатись про її проблеми, бо вона переживатиме, що її знову за них покарають. Або дитина знайде можливість виходу в інтернет і без вашого дозволу.

    Це не означає, що нічого не треба робити при кібербулінгу. Це говорить про те, проблема значно глибша. І її не вирішити методами «зроби що небудь, щоб було спокійне сумління». Протидія кібербулінгу потребує значно більше зусиль, ніж просто висмикнути з розетки комп’ютер.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Павло Казарін
    Павло Казарін

    Журналіст

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ