На Кіпрі 38 млрд євро депозитів. З них 19 - з Росії та України

Європейський союз висунув умови до керівництва країни Кіпр, при тому, що Європейська комісія надає допомогу у розмірі 10 млрд. євро, від уряду Кіпру необхідно було додати свій внесок у розмірі 6 млрд. євро. Ця вимога цілком відповідає політиці і принципам Європейського союзу, які застосовуються з 2008 р. і завдяки якій було оздоровлено 25% банківських систем країн ЄС (близько 60 банків). Враховуючи особливу ситуацію на Кіпрі, пов’язану з тим, що на депозитах цієї країни лежить 38 млрд. євро. З них 19 млрд. євро мають походження з Росії та України. І цей податок на депозити був єдиним можливим рішенням для того, аби профінансувати свій внесок у ЄС.

Офшор це глобальне явище – 8 трильйонів доларів знаходиться в офшорах по всьому світі. І Кіпр не є найбільшим з них, бо 2 трильйони знаходяться в Швейцарії, з них 1 трильйон має походження з ЕС. На сьогоднішній день вживається низка заходів для виведення активів з офшорних зон по всьому світі.

В Німеччині, наприклад, є рівні податкові умови, адекватний механізм державної підтримки, тому у них офшор вважається суспільно неприйнятним. В Україні – навпаки. Офшор – це засіб збереження активів і засіб виживання. І тому, коли ми говоримо про намагання України боротись з офшорами, то не певний, що цей засіб як механізм наповнення бюджету слід вітати. Ефект, що його очікує український уряд, - 500 млн. грн.. Це 0,1% доходної частини бюджету. При цьому у нас пряма державна підтримка 45-50 млрд. грн., державні гарантії маємо на рівні 50 млрд. грн. Тому є більш широкі можливості знайти інструменти для поповнення бюджету.

Великий і середній бізнес пов’язаний із офшорами. І є такі підприємства, що мають державну підтримку, а потім вигоду, набуту завдяки державній підтримці, виводять в офшор. А є такі, які допомоги від держави не отримують і тому маємо нерівність. І в тому є одна з проблем, яка вимагає негайного вирішення. І регулювання цих проблем дасть набагато більший ефект ніж боротьба з офшорами..