Мовне законодавство: в «Українській РСР» можемо ще трохи зависнути

Це ще не завершення з позитивним результатом. Це тільки старт та зняття кількох проблем, які могли відгукнутися в наших недореформованих та міжнародних судах.

Адже зараз за логікою законотворчості скасовується весь закон включно з прикінцевими положеннями, в яких якраз містилося припинення дії старого закону «Про мови в Українській РСР». Тобто, він знову набуває чинності. Від того ще радянського закону там повноцінно залишилася хіба назва, його купу разів правили й доповнювали, але все одно він містить ряд неприйнятних норм, які вступають у суперечність із уже нині чинним законодавством. Чого лише варта «мова міжнаціонального спілкування» – і це не українська й не англійська, як розумієте. Ну і назва теж.

Але зникає дражлива проблема процедури скасування Ка-Ки. Пригадуєте, як це обіграли весною 2014-го. Повірте, зараз у нас в інформаційному просторі ситуація не краща, а може за ознаками підлості навіть гірша. А так – неконституційний і все тут. Але основне не це. Той закон закладав через свої 10% страшну міну. Це справжнє чудо, що нею не скористалися до цього часу ні РФ, ні Угорщина, ні Румунія. А якби зараз на піку конфлікту за мовну статтю в освітньому законі почали тиснути? І без варіантів – тоді навіть не було б чим крити, а просто довелося б визнати узаконення анклавів, де цілком ЗАКОННО можна було ігнорувати державну мову. Те, що її там досі ігнорували де-факто, притупило пильність декого в сусідніх столицях. Тому й не вхопилися за те, щоб фактично де-юре ввести цілковито відосіблені мовні автономії (це на початку). Саме для цього Кі-Ко цей закон і вносили.

А тепер треба терміново писати новий, конституційний, але виважений. Не треба механічно перевносити старий кириленківський. Він невмілий та в чомусь, пригадую, й провокаційний. Можна й треба знімати напругу й створювати всі можливості для меншин, але при тому чітко виписувати домінанту державної мови. От тільки біда в тому, що зробити це мають наші нардепи, в яких як не бізнес, то молитовні сніданки... Тому в «Українській РСР» можемо ще трохи зависнути...