Тарас Чорновіл Журналіст, політичний діяч

Підтримаємо ініціативу про перейменування вулиці у Києві на честь Любомира Гузара

Думаю зайве говорити, наскільки видатна та визначальна для нашої найновішої історії постать покійного Глави УГКЦ, патріарха Любомира Гузара.

Він задавав мудрий і виважений тон у палких дискусіях під час Революції Гідності, його скромність та мудрість надихала тих, хто прагнув чесного, чистого й прогресивного цивілізаційного вибору та ненависть у апологетів «русского мира». Його видатний внесок у розвиток Церкви та світського життя нам ще слід гідно оцінити та належно вшанувати Блаженнішого Любомира.

На сайті КМДА триває обговорення та голосування про рішення перейменувати одну з вулиць Києва на його честь. Ідеться про проспект космонавта Комарова. Нічого не маю проти останнього, але він один із численного загону радянських космонавтів, який трагічно загинув під час другого польоту, але до Києва й України жодного відношення не мав та й, здається, навіть ніколи не навідувався до столиці України. Народився в Москві й усе життя прожив у Росії та епізодично в Казахстані.

Натомість Любомир Гузар, окрім своїх заслуг перед усім українським народом, був переконаним киянином. Він свідомо наполіг, що не може будь-яка церковна конфесія, громадський чи суспільний рух або інша ініціатива бути загальнонаціональними, якщо не матиме щонайтіснішого зв’язку зі серцем України. Це був дуже важкий вибір для греко-католиків, більшість яких прагнули залишатися виключно галицькою Церквою, перевести осідок патріарха до Києва й визнати, що саме патріарший собор у нашій столиці є головним духовним центром для мільйонів вірних цієї Церкви.

Фактично, Блаженніший Любомир остаточно зшивав дві частини України. Галичани, які так масово їхали на Майдан, знали, що це часточка їхнього обов’язку і перед своїм патріархом, який сам переїхав зі Львова до Києва й їх закликав, коли в столиці над демократією й цивілізаційним європейським вибором нависла смертельна загроза.

Учасник Ініціативи «Першого грудня», автор повчальних статей, книг, проповідей, які нас учили не лише тому, як стати хорошим християнином, але й як бути справжнім гідним українцем. Він заслуговує на вивчення і вшанування.

Ініціатива поки вельми слабо розкручується, про неї мало хто знає, є звичний ватний прошарок, який уже відзначився з позицією «проти». Тому тим із нас, хто мешкає в Києві було б справедливо та доцільно підтримати цю ініціативу. Тут наводжу посилання на відповідний розділ сайту.

Якщо ви ще на ньому не зареєстровані, пройдіть цю процедуру. Сам щойно здійснив: дві хвилини на заповнення форми та хвилин із десять очікування, доки прийшло підтвердження. І зміг додати свій голос. До чого й вас запрошую. А також до поширення цієї ініціативи. 

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: