У Каталонії все швидко заспокоїться. Більше хвилює Курдистан

Шкода, що сталися сутички, надіюся, що лише такими дрібними пораненнями все закінчиться. Референдум уже на старті мав усі ознаки фіктивного й не лише антиконституційного, але й незаконного. Згадайте тільки утворені одноосібним рішенням за одну ніч півтисячі нових дільниць для голосування, заклик роздруковувати на принтері й приносити зі собою бюлетені для голосування, повна відсутність контролю стосовно багаторазового голосування, розміщення інтернет-ресурсів організаторів референдуму на російських майданчиках тощо...

Нічого не нагадує з нашої недавньої історії? Тільки у нас тоді в 2004-му все це було зупинено, а в Каталонії йде повним ходом.

Тож ніхто цього референдуму та його результатів не визнає. Можливі різні наслідки, спрогнозувати які сьогодні доволі складно.

Мене зараз більше турбує зовсім інший референдум і його можливі наслідки. Я про Курдистан. Якраз курди всією своєю історією заслужили на реалізацію права на самовизначення. Тим паче, Ірак не входить в коло підписантів Хельсинських домовленостей, сам їх ніколи не дотримувався і на нього не в такій мірі поширюються їх гарантії. І ще – фактично держава Ірак уже не раз доводила, що не може контролювати своєї території та є, мабуть, найкорумпованішою країною в світі.

Курди направду заслужили на незалежність ще й тим, що на своїх територіях зуміли побудувати острівець стабільності й сталого розвитку та безпеки, а ще зупинили просування ІДІЛу, коли іракська влада здавала місто за містом, провінцію за провінцією.

І сьогодні Багдад навряд чи може щось суттєве протиставити курдській незалежності, хоча постарається.

Але є ще Туреччина, країна-член НАТО з однією із найпотужніших армій та ще й очолювана непрогнозованим і волюнтаристським лідером. І є курдські райони в самій Туреччині, де протистоять одне-одному два зла: тероризм лівацьких курдських партій і терор урядових військ. От де може початися велике й страшне кровопролиття. І що найгірше – світ, найімовірніше, постарається цього не бачити, як до збиття російським Буком малайзійського Боїнга старалися не бачити нашої трагедії на Донбасі. От тільки крові там може пролитися значно більше, для цього регіону чверть чи півмільйона вбитих – річ звична. А ще довкола курдських територій чимало недобитих бойових груп ІДІЛу...

А в Каталонії, надіюся, вже за пару днів усе повинно заспокоїтися. «Ситі коти» рідко починають рух опору чи партизанські війни. Дай Боже, щоби так.