Рішення по Криму. На Росію будуть тиснути ще більше

По-перше, це справді оновлена редакція резолюції, яка була схвалена минулого року. І хоча вона змістовно жорсткіша, результати голосування у Третьому комітеті Генеральної асамблеї ООН майже відповідають тому, що було рік тому. Тоді на комітеті «за» проголосувало на дві країни більше і, навпаки, на дві країни менше виступили проти резолюції. Але все це компенсується жорсткістю резолюції. Цінність резолюції - в тому, що через неї відбувається фіксація того, що Росія не виконує рішення Міжнародного суду ООН, які є для неї обов'язковими, в тому числі щодо діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, щодо забезпечення навчання рідними мовами, щодо припинення дій, які б ускладнювали ситуацію з правами людини – тобто все те, що було в приписі Міжнародного суду ООН.

Так, Росія зараз ігнорує, і в неї вистачає сил поки що не приймати до роботи такі резолюції. Але вони слугуватимуть основою для поглиблення міжнародних економічних санкцій і політичного тиску. Одна з функцій резолюції – якраз обґрунтовувати подальший тиск на Росію.

На превеликий жаль, немає правових інструментів, щоб змусити державу-члена ООН, тим більше постійного члена Ради Безпеки ООН, виконувати рішення Міжнародного суду ООН. Оскільки, незважаючи на те, що його рішення мають для членів ООН обов'язковий характер, немає механізму виконання цих рішень, окрім розгляду в Раді Безпеки. А в Раді Безпеки одразу діє механізм вето щонайменше з боку Росії.

Однак потенційне схвалення резолюції Генасамблеєю ООН може стати не лише базою для якихось політичних рішень: такі резолюції створюють перепони на шляху ерозії суверенітету України щодо тимчасово окупованих територій. Росія намагається будь-якими способами затверджувати свій фальшивий суверенітет на окупованій нею території, організовує дуже багато різноманітних нібито міжнародних заходів і залучає туди іноземних політиків, депутатів. Завдяки минулорічній резолюції – а в цьогорічній це повторюється – є визначення Росії як країни, що тимчасово окупувала, незаконно анексувала Крим. Тепер ми вимагаємо від всіх інституцій ООН, інших міжнародних організацій – Європарламенту, Ради Європи, ОБСЄ, – щоб ці визначення містилися і в їхніх документах. На якихось майданчиках це проходить спокійно, як, наприклад, в Європарламенті. В деяких, наприклад, в ОБСЄ – складно. Але те, що ООН заклала такі дефініції, є однією з перепон для де-факто легалізації Росії на окупованих українських територіях.