Чи потрібен Україні авторитаризм заради сильної економіки?
Настоящий полковник Толя шокував обіцянкою авторитаризму заради процвітаючої економіки і демократії
«Я хочу, чтобы люди поняли одну простую вещь – не нужно бояться авторитарного режима. Это не диктатура, которая массово подавляет права и свободы людей. Авторитаризм имеет однокоренное слово - авторитет. Просвещенный авторитаризм выводит страну на новый, более высокий уровень и экономики, и на ее основе – демократии», — заява в інтерв’ю рбк Гриценко.
Маю кілька думок:
1. Мовчала людина, мала надвисокі рейтинги, такі високі, що можна було слину ковтати, уявляючи інавгурацію після другого туру. Відкрила пельку — фактичний сіамський близнюк Наді Савченко, яка на зорі кар’єри після звільнення збиралась бути авторитарним президентом, тепер же здає слину аби перевірити, чи не психічно хвора.
2. Банальний розрахунок на одвічну українську рулетку: «а що, якщо вибрать». Риторика про сильну руку в країні, де мільйони людей не знають, як налагодити життя, коли нема мужа, як орендувати хату, а не бути іждівєнцем у сожитєля, як три дипломи конвертувати у кар’єру в Україні, а не сортувати курячі шлуночки на фабриках Польщі, як жити без пільг і субсидій — безпрограшна. Ідіоту завжди знається, що фюрер, дуче і симпатичний Сталін вирішать твої проблеми, а ти зніматимеш вершки черпаком. Не те, що ложкою.
3. Чи знайдеться нарешті хоч один рейтингоносець, який замість наживки про авторитаризм заради процвітання скаже, що величезній країні для синхронного розвитку потрібне транспортне сполучення: автодороги і кілька внутрішніх авіарейсів. Що відсутність ринку землі і дотаційні совкові підприємства без приватизації знекровлюють бюджет. Що без належної роботи правових інституцій нас цураються іноземні інвестори. Що державі конче потрібен економічний план, аби якнайлегше пережити 2020-2021 рр, коли у нас піковий період повертання зовнішніх боргів і підвищення зарплат та пенсій навряд чи світитиме, навіть якщо на чолі уряду буде Ісус Христос.
Розмови про будь-який авторитаризм в країні, яка 70 років пожинала плоди правління кількох сильних рук в ХХІ столітті абсолютно ідіотські. Держави рухає не п*здьож про сильну руку і порядок через нагинання через коліно, а економічний інтерес: інвестори, туристи, сфера послуг, хто ти є у світі цьому.
І ще один момент, що авторитаризм — не вічний. У Мадриді на площі, де століттями інквізиція спалювала людей за злочини проти церкви, вечорами тусуються геї. Бо шопінгом в трц Мадрида і розвагами в ресторанах і клубах вони приносять купи грошей. А ми да, жуємо старе сало про Сталіна із оселедцем.
Коментарі — 0