Справа Януковича та примусове роздягання жінок у суді перед допитом Порошенка

Епізод із роздяганням і пошуком сісьок та ліфчиків на суді по держзраді окремий триндець.

Хоча би тому, що історія з ексгібіціонізмом брюнетки-феменші на Віденському балу пішла Порошенку навіть в плюс. З дівчиною танцювали російський посол і австрійський депутат із а-ля націоналістичної партії, тому це навіть гуд. Зразу видно, хто баришні заплатив і протягнув на публічну вечірку.
А от пошук написів на грудях в Оболонському суді навіть ризикує переплюнути досвіди Вищого спеціалізованого суду зразка 2012 року, коли перевіряли прокладки і сигарети по штучно. Журналістки із сіськами під светрами не така страшна річ, як наприклад граната в Нікопольському суді минулої осені або погроми в стилі Коханівського Святошинського райсуду. 

Врешті, усім давно відомо, що Femen працює за гонорари. Перша їх проплачена акція була в 2010 році, коли вони показували форми на дільниці, де голосував Янукович за себе, як за президента. З тих пір жіночки не працювали за ідею і добро, тільки за кеш.

І про естетику. Довелося наживо бачити публічне роздягання феменші із пишними формами. У операторів і фотографів чоловічої статі задрижали коліна і волосся ставало дибки: тваринний страх замість еротичних почуттів. До кінця дня у мене, людини із бурхливою уявою, зависла картинка пані в трусиках, і це заважало сконцентруватись на роботі. Але є одне але. Є жінки із політики, які не показують груди в судах і на балах, проте дихають в спину Порошенку. Вибирають шпалери і килими для кабінету, в який не довелось попасти у 2010 і 2014. І навіть оцей маразматичний дріб’язок може бути обіграний, як страх, сексизм, чоловічий шовінізм і відмазка особисто постояти на суді пару годин. Обмовка Януковича про роздягання жінок юзалась опонентами не менше ніж «увікни/умикни Україну».